10 березня 2015 року м. Київ В/800/1271/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого Загороднього А.Ф., суддів:Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Кошіля В.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 грудня 2014 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги
у справі № 2а-12613/10/2670
за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгоритм-С»
про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи, -
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 грудня 2014 року.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ) заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, на який посилається заявник у заяві, підставою для перегляду судових рішень, зокрема, є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту заяви, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в обґрунтування своїх вимог, додає ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2010 року (К-21071/07) при ухваленні якої, на його думку, судом касаційної інстанції інакше, ніж у даній справі, застосовано одні і ті ж самі норми матеріального права, зокрема, статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».
Однак, із залученої ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2010 року (К-21071/07) вбачається, що вказаною ухвалою скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Тоді як, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 грудня 2014 року (К/9991/28904/11) справу розглянуто по суті та залишено рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Однак, коли в одному випадку справу було направлено на новий розгляд, а в другому - розглянуто по суті, це є підставою для відмови у допуску справи для перегляду Верховним Судом України, оскільки питання застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України не може бути підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 грудня 2014 року, відсутні.
Керуючись статтями 237, 239, 2391, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгоритм-С» про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді: І.О. Бухтіярова
О.А. Веденяпін
В.В. Кошіль
Ю.І. Цвіркун