10 березня 2015 року м. Київ В/800/1302/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого Загороднього А.Ф., суддів: Борисенко І.В., Голубєвої Г.К., Степашка О.І., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги
у справі № 2а-4268/11/2670
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -
Представник ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ) заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, на який посилається заявник у заяві, підставою для перегляду судових рішень, зокрема, є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту заяви, представник ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в обґрунтування своїх вимог, додає ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 року (К/9991/13434/11, К/9991/15371/11) при ухваленні якої, на його думку, судом касаційної інстанції інакше, ніж у даній справі, застосовано одні і ті ж самі норми матеріального права, зокрема, статті 250 Господарського кодексу України.
Однак, із залученої представником ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 року вбачається, що вказаною ухвалою скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Тоді як, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року (К/9991/11424/12) справу розглянуто по суті та залишено рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Однак, коли в одному випадку справу було направлено на новий розгляд, а в другому - розглянуто по суті, це є підставою для відмови у допуску справи для перегляду Верховним Судом України, оскільки питання застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України не може бути підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року, відсутні.
Керуючись статтями 237, 239, 2391, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді: І.В. Борисенко
Г.К. Голубєва
О.І. Степашко
Ю.І. Цвіркун