12 березня 2015 року м. Київ К/800/52910/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» про стягнення коштів, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області) пред'явило позов до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі - ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії») про стягнення коштів у сумі 1602,14 грн..
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів, скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що 3 лютого 2012 року між УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради та ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі - Банк) було укладено договір № 9, відповідно до умов якого Банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги згідно Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.
На виконання умов договору 08 серпня 2013 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір № 26251000663510/980 про відкриття та обслуговування карткового рахунку з випуском картки в рамках договору щодо банківського обслуговування.
На підставі вищевказаного договору ОСОБА_4, отримав картку та ПІН-конверт по карткового рахунку.
Згідно даних банківської виписки позивачем на виконання договору № 9 по рахунку ОСОБА_4 14 жовтня 2013 року на рахунок установи Банку у місті Сєвєродонецьку Луганської області було перераховано кошти в сумі 1602,16 грн. на виплату пенсії ОСОБА_4 за жовтень 2013 року для зарахування вказаної суми на поточний рахунок одержувача.
Позивачем в електронному вигляді отримано від регіонального Управління Пенсійного фонду інформацію про громадян, які померли в іншій місцевості, але перебували на обліку у позивача, відповідно до якої ОСОБА_4 згідно актового запису №176 від 26 вересня 2013 року помер 24 вересня 2013 року.
У зв'язку з вищевказаним, 11 листопада 2013 року позивач звернувся до Сєвєродонецького відділення відповідача з письмовою вимогою про повернення перерахованої суми пенсії за жовтень 2013 року у розмірі 1602,16 грн. у зв'язку із смертю пенсіонера.
Листом від 13 листопада 2013 року відповідач повідомив позивача про те, що станом на 11 листопада 2013 року на рахунку пенсіонера знаходилось 2,16 грн., а кошти у сумі 1600,00 грн. 19 жовтня 2013 року були зняті з рахунку через банкомат АТМ 7029 ODESSA7, ODESSA, UKR.
На виконання вимоги позивача відповідачем кошти, які знаходились на рахунку ОСОБА_4 у розмірі 2,16 грн. та нараховані на них відсотки у сумі 0,44 грн., 16 грудня 2013 року були перераховані позивачу, що підтверджується випискою з рахунку ОСОБА_4 від 03 січня 2014 року та меморіальним ордером № 99486283 від 04 грудня 2013 року.
Розглядаючи позовні вимоги УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області по суті, суди виходили з того, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Із матеріалів справи слідує, що між сторонами виникли договірні правовідносини, які не пов'язані з здійсненням позивачем владних управлінських функцій.
Враховуючи викладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що вирішення даного спору не належить до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанції прийшли до невірних висновків, що справа підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і закриття провадження у справі, так як спір підлягає вирішенню господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 224, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року скасувати.
Провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» про стягнення коштів - закрити.
Роз'яснити позивачеві право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять дні після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Заяць