04 березня 2015 року м. Київ К/800/21649/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.,
секретар судового засідання - Шинкаренко І.П.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2014р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, управління Служби безпеки України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, -
10 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів №1150-ос від 30.09.2013р., №1174-ос від 02.10.2013р., №1228-ос від 17.10.2013р., №323-ос від 22.10.2013р., поновлення на посаді старшого оперуповноваженого Котовського міжрайонного відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2014р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014р., позов залишено без розгляду.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання прийняття позовної заяви. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 4 статті 99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що із наказом про звільнення позивач був ознайомлений 07.10.2013р., проте до суду звернувся 10.12.2013р., тобто з пропуском встановленого статтею 99 КАС України місячного строку звернення до суду.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Так, в порушення вимог статті 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду ґрунтуються на неповно та невсебічно з'ясованих обставинах справи, оскільки судом не встановлено час звернення позивача до суду.
В свою чергу апеляційним судом помилково час звернення до суду визначено часом реєстрації позовної заяви в суді. Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позовну заяву було надіслано поштою, а тому за правилами частини 9 статті 103 КАС України часом звернення до суду слід рахувати час здачі позовної заяви на пошту 10.12.2013р. (а.с.7).
Крім того, судами залишено поза увагою, що в обґрунтування дотримання строку звернення до суду позивач посилається на те, що він скористався передбаченим частиною четвертою статті 99 КАС України правом досудового вирішення спору і відповідно початок перебігу місячного строку звернення до суду слід обраховувати з часу, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Також, залишаючи позовну заяву без розгляду суди помилково виходили з того, що питання поновлення строку звернення до суду неможливо вирішити без відповідного клопотання позивача, оскільки за правилами чинної редакції статей 100, 106-107 КАС України питання визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними вирішується на підставі позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2014р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014р. у даній справі - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський