12 березня 2015 року м. Київ Н/800/91/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І. (головуючий),
Олексієнка М.М.,
Штульман І.В.,
секретар судового засідання Крапивка Л.А.,
за участю позивача ОСОБА_4,
представника відповідача Шайтанової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження заяву Національного агентства України з питань державної служби про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Національного агентства України з питань державної служби про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із даним позовом до Національного агентства України з питань Державної служби України (далі - Агентство) з вимогами про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано і прийнято нове про задоволення позову.
Визнано протиправним та скасовано наказ Агентства від 4 вересня 2012 року №344-к/о «Про звільнення ОСОБА_4.».
Поновлено позивача з 4 вересня 2012 року на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контрою за дотриманням законодавства про державну службу Контрольного управління Агентства.
Стягнуто з Агентства на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 4 вересня 2012 року по день ухвалення судового рішення в розмірі 90154,15 грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду касаційної інстанції, відповідач подав заяву, в якій просить переглянути постанову Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
В обґрунтування вимог Агентство вказує на те, що Вищий адміністративний суд України при ухваленні рішення по вказаній справі врахував дані, які містяться в довідці Горлівського міського центру зайнятості від 04.10.2013 року №818 щодо розміру матеріальної допомоги по безробіттю, виплаченої позивачу під час перебування на обліку в центрі зайнятості, а саме: 36237,65 грн.
Після розгляду справи судом касаційної інстанції на запит Агентства надійшла довідка Державного центру зайнятості від 17 березня 2014 року №ДЦ-01-1605-6/6-14 з аналогічною інформацією, проте сума виплати позивачу допомоги, а саме:41012,32 грн., різниться із сумою, зазначеною у довідці Горлівського міського центру зайнятості (36237,65 грн.), що, на думку відповідача, вплинуло на розмір середнього заробітку позивача, який за рішенням суду підлягав стягненню з відповідача за час вимушеного прогулу.
Крім того, Агентство вказує на допущену помилку при розрахунку середньоденної заробітної плати за липень 2012 року, де було використано показник « 22 робочі дні» замість показника « 23 робочі дні», що також вплинуло на розмір середнього заробітку позивача, який підлягав стягненню за час вимушеного прогулу.
Вказані обставини, на думку відповідача, є нововиявленими, оскільки не були йому відомі, суттєво вплинули на судове рішення та призвели до порушення і неправильного вирішення судом справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що заява Агентства не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
Згідно частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Колегія суддів звертає увагу, що вказаний перелік підстав для перегляду судового рішення, що набрало законної сили, є вичерпним.
У той же час, серед зазначених у заяві Агентства підстав для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2014 року немає жодної, яка б відповідала положенням статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів також зазначає, що наведені у заяві про перегляд судового рішення доводи не є нововиявленими обставинами в розумінні адміністративного процесуального законодавства, вони досліджувались судами першої та апеляційної інстанцій і їм було надано відповідну правову оцінку судом касаційної інстанції.
Вказані в заяві відповідача доводи та аргументи для перегляду судового рішення є зауваженнями щодо допущених судом арифметичних помилок в судовому рішенні, а не істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи по суті.
Наведені заявником підстави не володіють необхідними ознаками нововиявлених обставин, не спростовують факти, покладені в основу рішення суду касаційної інстанції, та не мають юридичного значення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2014 року є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 221, 230, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Національного агентства України з питань державної служби про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2014 року залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко
І.В. Штульман