04 березня 2015 року м. Київ К/800/15582/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.,
секретар судового засідання - Шинкаренко І.П.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби в Івано-Франківській області про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди, -
22 травня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про перерахунок заробітної плати за період з 02.01.2004р. по 27.07.2011р. та стягнення недоплаченої суми заробітної плати та 5000 моральної шкоди.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013р., позов залишено без розгляду.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання прийняття позовної заяви. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно частини 1 статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач, звернувшись до суду 22.05.2012р., пропустив місячний строк звернення до суду, передбачений статтею 99 КАС України, оскільки про порушення свого права він повинен був дізнатися при звільненні зі служби та проведення з ним повного розрахунку 16.08.2011р.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги є безпідставними і висновки судів не спростовують, оскільки передбачений статтею 99 КАС України строк звернення до суду позивачем пропущено, поважних причин його пропуску не наведено, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про залишення позовної заяви без розгляду.
Оскільки вимоги позивача пов'язані з нарахуванням та виплатою грошового забезпечення за час проходження служби в органах податкової міліції, а тому за правилами статті 99 КАС України строк звернення до суду з такими вимогами обмежено місячним строк з часу, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що відповідно до частини четвертої статті 99 КАС України ним було використано право досудового врегулювання спору також є безпідставним, оскільки законодавством з питань проходження служби в органах податкової міліції такий порядок не передбачено.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено судові рішення з додержанням норм процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013р. у даній справі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський