25.02.2015р. м. Київ К/9991/89998/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Островича С.Е.
за участю: секретаря Кохан О.С.,
представника позивача Гордієнко Л.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 по справі №2а-1870/1130/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 938619,80грн.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція в місті Суми 05.12.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 26.01.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частини четвертої статті 11, статей 86, 159, 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» подало до Державної податкової інспекції в місті Суми декларації з податку на додану вартість із зазначенням загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок та копії таких декларацій до Головного управління державного казначейства України в місті Суми, а саме за травень 2010 року у сумі 188615,00грн.; за червень 2010 року у сумі 102729,00грн, за липень 2010 року у сумі 110723,00грн.; за серпень 2010 року у сумі 8700,00грн.; за вересень 2010 року на суму 161445,00грн.; за жовтень 2010 року у сумі 207259,00грн.; за листопад 2010 року у сумі 153348,00грн.; за грудень 2010 року у сумі 5800,80грн.
Відповідно до акту від 03.09.2010 №6962/23-6/32318056 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, яке декларувалось в періоди з 01.04.2010 по 31.05.2010» підтверджено заявлену суму ПДВ за травень 2010 року у сумі 188615,00грн., за червень 2010 року у сумі 99129,00грн. Перевіркою встановлено заниження суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 3600,00грн. (податкове повідомлення-рішення від 16.09.2010 №0001652306/0/71909) та завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року на 3600,00грн. (податкове повідомлення рішення від 16.09.2010 №0001662306/0/71908).
Не погодившись зі зменшенням суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» порушило процедуру адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.
Оскільки Державною податковою адміністрацією України рішення по суті скарги позивача не прийняте, та така скарга відповідно до вимог законодавства вважається задоволеної, а податкове повідомлення-рішення від 16.09.2010 №0001662306/0/71908 - скасованим.
Відповідно до довідки від 22.11.2010 №9506/23-6/32318056/261 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за липень, серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2010 по 30.07.2010» підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 110723,00грн. та за серпень 2010 року у сумі 65228,00грн.
Відповідно до довідки від 30.12.2010 №10907/23-6/32318056 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по датку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за вересень, жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01.08.2010 по 30.09.2010» підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 161445,00грн. та жовтень 2010 року у сумі 207259,00грн.
Відповідно до довідки від 28.02.2011 №971/23-620/32318056 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за грудень 2010 року яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 по 30.11.2010» підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування акту на додану вартість за грудень 2010 року на суму 22291,00грн.
Відповідно до довідки від 04.02.2011 №432/23-620/32318056 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 по 30.10.2010» підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року на суму 153348,00грн.
Позивачем бюджетне відшкодування отримане лише частково (за серпень 2010 року на суму 56528,00грн. та за грудень 2010 року на суму 16490,00грн.), 938619,80грн. залишились невідшкодованими.
Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.
За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.
За встановлених обставин, та враховуючи, що факт сплати сум податку на додану вартість постачальнику встановлено податковим органом, позивачем виконано всі умови, передбачені Законом, а тому останній має право на отримання бюджетного відшкодування.
При цьому, слід зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.
Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.
Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування фактичної відсутності надмірної сплати податку на додану вартість та ненадходження до Державного бюджету України сум податку на додану вартість покладається саме на суб'єкта владних повноважень.
Податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірних дій та не вказала на обставини, які б позбавляли позивача права на формування податкового кредиту та права на з'явлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.
Враховуючи викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правильними.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 по справі №2а-1870/1130/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ С.Е. Острович