"16" березня 2015 р. № 01-39/903/245/15
Суддя господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ковель
до Ковельської міської ради,
відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради
про визнання недійсним п.2.1. договору оренди нежитлового приміщення №572 від 13.03.2013р., зобов'язання внести зміни до п.2.1. договору оренди нежитлового приміщення №572 від 13.03.2013р.,
11.03.2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним п.2.1. договору оренди нежитлового приміщення №572 від 13.03.2013р., зобов'язати відділ по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради внести зміни до п.2.1. договору оренди нежитлового приміщення №572 від 13.03.2013р., виклавши його в редакції: « 2.1. Строк договору оренди встановлюється з 13.03.2015р. по 12.03.2012р. включно».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як визначено статтею 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата в Україні станом на 01.01.2015р. - 1218 грн.
Підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Пленум Вищого господарського суду України в п.п. 2.10, 2.11. постанови від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснив, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Подана до господарського суду позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 містить дві немайнові вимоги.
Отже, враховуючи роз'яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України в п.п. 2.10, 2.11. постанови від 21 лютого 2013 року N 7, позивачем має бути сплачено судовий збір окремо за кожну з вимог немайнового характеру (1218 + 1218 = 2436 грн.)
З доданої до позовної заяви квитанції №13333246 від 10.03.2015р. вбачається, що позивачем сплачено лише 1218 грн.
Таким чином, всупереч вимог п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з цим, слід зазначити, що позивачем порушено правила об'єднання вимог, оскільки в одній позовній заяві об'єднано вимогу про визнання недійсною умови договору щодо строку дії договору і вимогу про внесення змін до договору, які не зв'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.
Відповідно до ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Відповідно до п.5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
До того ж одночасний розгляд вимоги про визнання недійсним п.2.1. договору щодо строку дії договору виключає можливість в той же час розглядати і вимогу про внесення до нього змін.
Наведені обставини є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додана позивачем до позовної заяви заява про забезпечення позову повертається судом без розгляду у зв'язку із поверненням без розгляду позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Керуючись п.п. 4, 5 ч.1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
позовну заяву з матеріалами на 33 арк., в т.ч. квитанцію №13333246 від 10.03.2015р., повернути позивачу без розгляду.
Суддя І. О. Якушева