Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
11 березня 2015 року Справа № П/811/306/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.,
за участю секретаря - Сириці І.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представників позивача - ОСОБА_2,
відповідача - Погребняка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати неправомірною бездіяльність начальника УМВС України в Кіровоградській області Вітюка А.І., щодо неприйняття рішення за поданим ОСОБА_1 05.01.2015 р. рапортом про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- зобов'язати начальника УМВС України в Кіровоградській області Вітюка А.І. розглянути поданий ОСОБА_1 05.01.2015 р. рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та прийняти рішення (наказ) про надання відпустки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.01.2015 р. ним був поданий рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05 січня 2015 року по 14 листопада 2015 року. До рапорту також було додано свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, довідку з УПФ України в м. Олександрії та Олександрійському районі, копію наказу від 01.12.2014 р. про вихід на роботу дружини. Аналогічний рапорт з копіями вищевказаних документів направлено відповідачу поштою, однак на день звернення до суду начальником УМВС України в Кіровоградській області рішення по вказаному рапорту не прийнято, відповідний наказ не винесено, тим самим внаслідок протиправної бездіяльності позивача позбавлено можливості здійснювати догляд за дитиною, право на що передбачено діючим законодавством України.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити з вищевказаних підстав.
Відповідач позовні вимоги не визнав, подав суду заперечення проти позову згідно якого зазначив, що 05.01.2015 р. до УБОЗ в Кіровоградській області від позивача надійшов рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 05.01.2015р., який 19.01.2015 р. надійшов до відділу кадрового забезпечення УМВС України в області. На даний рапорт 22.01.2015 року листом №3/М-36 позивачу надано відповідь та додатково запитано довідку з органів праці і соціального захисту населення про припинення виплат його дружині допомоги по догляду за дитиною. Таким чином, на думку відповідача, дії УМВС України в Кіровоградській області відповідали вимогам законодавства у зв'язку з чим відсутня бездіяльність, про яку було зазначено позивачем у поданому позові. При цьому, як зазначив відповідач, Управління не заперечує, що батько має право на таку відпустку (а.с.21-24).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав подані заперечення, просив суд їх врахувати та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Дослідивши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 05.01.2015 року оперуповноваженим в ОВС відділу УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області майором міліції ОСОБА_1 на ім'я начальника УМВС України в Кіровоградській області подано рапорт про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 05.01.2015р. по 14 листопада 2015р.. До рапорту позивачем також було додано свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, довідку з УПФ України в м. Олександрії та Олександрійському районі та копію наказу від 01.12.2014р. про вихід на роботу його дружини (а.с.25-29).
Як зазначив позивач у поданому позові, на день звернення до суду начальником УМВС України в Кіровоградській області рішення по вказаному рапорту не прийнято, відповідний наказ не винесено, тим самим внаслідок протиправної бездіяльності позивача позбавлено можливості здійснювати догляд за дитиною, право на що передбачено законодавством.
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що саме право позивача на зазначену відпустку по догляду за дитиною не заперечується, однак Законом України "Про відпустки" встановлено відповідний порядок її надання, який позивачем не було дотримано.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 р. №114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно пункту 10 якого особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Згідно до п.49 Положення, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки, в тому числі: додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв'язку з навчанням.
При цьому, пункт 61 Положення передбачає, що додаткові і соціальні відпустки особам рядового і начальницького складу надаються відповідно до законодавства.
Так, державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлено та визначено Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996р. №504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР).
Згідно ст.1 Закону № 504/96-ВР державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). (ч.1 ст.2 Закону № 504/96-ВР).
Частиною 1 статті 4 Закону № 504/96-ВР установлюються такі види відпусток, зокрема: соціальні відпустки: відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону).
При цьому, за приписами частини 3 статті 18 Закону № 504/96-ВР відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та одним із прийомних батьків.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.20 Закону №504/96-ВР особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).
Зазначене узгоджується із ч.7 ст.179 КЗпП України, згідно якої відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.
Згідно ч.1 ст.181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Також ч.3 ст.20 Закону № 504/96-ВР встановлено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Як зазначалось судом, 05.01.2015 р. оперуповноваженим в ОВС відділу УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області майором міліції ОСОБА_1 на ім'я начальника УМВС України в Кіровоградській області Вітюка А.І. було подано рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 05.01.2015 р., до якого було додано свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, довідку з УПФ України в м. Олександрії та Олександрійському районі, копію наказу від 01.12.2014 р. про вихід на роботу дружини (а.с.25-29).
19.01.15 р. даний рапорт надійшов до відділу кадрового забезпечення УМВС України в Кіровоградській області.
22.01.15 р. листом №3/М-36 за підписом начальника УМВС України в Кіровоградській області А.І. Вітюка (а.с.30) позивача було повідомлено про те, що рапорт від 05.01.2015р. стосовно надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.01.2015 р. по 14.11.2015 р. розглянуто. При цьому, для вирішення питання щодо надання вказаної відпустки позивачу запропоновано надати довідку з органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання дружини позивача про те, що їй після прийняття на роботу до ТОВ "ТРК "Контакт-ЛТД" (наказ № 26 від 01.12.2014 р.) було припинено виплату допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із зазначенням дати.
У судому засіданні позивач не заперечував, що до рапорту від 05.01.2015 р. ним не було додано зазначеного документу (довідку з органу праці).
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач не мав права надавати позивачу відпустку за відсутності вказаної довідки, отже, дії відповідача були правомірними. Також, судом встановлено, що відповідь на рапорт позивача надана у межах місячного строку, а тому позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності щодо не прийняття рішення про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є такими, що задоволенню не підлягають.
Натомість, судом встановлено, що позивачем 18.02.2015 року на ім'я начальника УМВС України в Кіровоградській області Вітюка А.І. подано рапорт, у якому ОСОБА_1 прохав долучити до раніше поданого рапорту про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, довідку Управління праці та соціального захисту населення №132 від 20.01.2015 р. про те, що дружина позивача отримувала допомогу при народженні дитини з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р. (а.с.45, 46).
Згідно довідки УМВС України в Кіровоградській області від 10.03.15 р. №3/130 (а.с.54) вбачається, що зазначений рапорт позивача від 18.02.2015 р. розглянуто керівництвом УМВС та враховуючи те, що наказами МВС України від 10.02.15 р. №141 та УМВС від 25.02.15 р. №193 "Про скорочення штатної чисельності УМВС" посада оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими групами УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області, на якій перебуває ОСОБА_1, підлягає скороченню, рішення щодо надання відпустки буде прийнято після призначення його на посаду до одного із територіальних підрозділів УМВС України в області.
Про це позивача повідомлено листом від 10.03.2015 р. №3/522, а також запропоновано прибути 10.03.2015 р. о 09:00 год. на засідання кадрової комісії для вирішення питання щодо подальшого проходження служби в ОВС (а.с.55).
Відповідно до ст.51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї; батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття; сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно статті 6 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від №789-XII від 27 лютого 1991 р., Держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
До того ж, особа має правомірні очікування щодо того, що держава та посадові (службові) особи державних органів належним чином виконують функції та реалізують повноваження, та має своєчасно отримувати відповідь на звернення (заяви) з метою реалізації прав, передбачених чинним законодавством.
За таких обставин, оцінивши докази, суд враховує доводи позивача, що ненадання йому відпустки є перешкодою для реалізації ним права на отримання можливості виконувати батьківські обов'язки.
Отже, надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у даному випадку обумовлено тим, що дитина позивача потребує домашнього піклування у зв'язку з працевлаштуванням з 01.12.2012 року його дружини (а.с.11), а тому Держава в особі відповідача зобов'язана ужити усіх заходів щодо надання позивачу можливості доглядати за своєю дитиною шляхом надання зазначеної відпустки.
У постанові Верховного Суду України від 01.07.2014 (справа № 21-212а14) зазначено, що за умови не закінчення терміну вказаної відпустки та наявності довідки і припинення виплати матері дитини допомоги для догляду за дитиною батько дитини має право на надання йому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, отримавши рапорти від 05.01.2015р. та 18.02.2015 р. (а.с.45) та довідку Управління праці та соціального захисту населення №132 від 20.01.2015 р. про припинення виплати допомоги при народженні дитини (а.с.46), зобов'язаний був діяти у відповідності до пункту є) пункту 49 Положення про проходження служби, ст.ст.18, 20 Закону України "Про відпустки", ст.ст.179, 181 Кодексу законів про працю України та прийняти відповідне рішення щодо надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
При цьому, відмовляючи в наданні відпустки, відповідач зазначив про те, що посада на якій перебуває позивач підлягає скороченню, тому зазначене питання буде вирішено саме після призначення його на посаду до одного із територіальних підрозділів УМВС України в області. Водночас, на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів звільнення позивача із посади оперуповноваженого в ОВС ВУБОЗ УМВС України в Кіровоградській області.
Відтак, отримавши рапорти від 05.01.2015р. та 18.02.2015 р відповідач зобов'язаний був прийняти наказ про надання позивачу відпустки, зазначивши при цьому посаду, виходячи із власного розуміння конкретної ситуації. А позивач, у разі не згоди з таким наказом в частині визначення посади, мав би право оскаржити його до суду.
Частиною 2 статті 11 КАС України допускається вихід суду за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відтак, для повного захисту прав позивача у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача розглянути рапорт позивача від 05.01.2015 р. про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням рапорту від 18.02.2015 р., та прийняти рішення щодо надання відпустки у відповідності до вимог чинного законодавства України, що стосується питання надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Суд наголошує, що відповідач при розгляді рапорту позивача не вправі посилатись на ті обставини, викладені у довідці УМВС України в Кіровоградській області від 10.03.2015 р. №3/130 та листі від 10.03.2015 р. №3/522 як на підставу відмови у наданні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Щодо доводів позивача в частині бездіяльності відповідача у не розгляді його рапорту від 14.01.2015 р. про надання разової матеріальної допомоги задля лікування хворої дружини та допомоги по утриманні дитини, суд зазначає, що позивач перед судом не ставив дані вимоги та вони не були предметом розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 73,10 грн., що підтверджено квитанцією №0.0.344358090.1 від 02.02.2015 р. (а.с.2).
Порядок повернення судового збору, сплачених при зверненні з позовами в порядку адміністративного судочинства, врегульований Законом України "Про судовий збір", а також Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. №787.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами, що випливають із трудових правовідносин, позивач звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету сплачений ним судовий збір у сумі 73,10 грн..
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області розглянути рапорт ОСОБА_1 від 05.01.2015 р. про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням рапорту від 18.02.2015р., та прийняти рішення щодо надання відпустки у відповідності до вимог чинного законодавства України, що стосується питання надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 10 копійок.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду в повному обсязі складена 16 березня 2015 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М. Кармазина