Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
16 лютого 2015 року Справа № П/811/4441/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Притули К.М.
при секретарі: Білоус І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про часткове скасування наказу,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
1.1. Визнати неправомірним та скасувати наказ начальника УМВС України в Кіровоградській області № 428 від 11.12.2014р. "Про відрядження співробітників УМВС для надання практичної допомоги", полковника міліції ОСОБА_2 в частині, що стосується ОСОБА_1, майора міліції, оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу по боротьбі з міжнародними організованими групами УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області, а саме: - відрядження для надання практичної та методичної допомоги з 12 грудня 2014 року до особливого розпорядження;
1.2. Визнати дії начальника УМВС України в Кіровоградській області, полковника міліції ОСОБА_2 які полягали в прийнятті незаконного рішення (наказу) "Про відрядження співробітників УМВС для надання практичної допомоги" неправомірними;
2.1. Визнати неправомірним та скасувати наказ начальника УМВС України в Кіровоградській області №1182 від 19.11.2014р. «Про порушення службової дисципліни працівниками УБОЗ УМВС в області та покарання винних», полковника міліції ОСОБА_2 в частині:
- встановлення бездіяльності оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу УБОЗ УМВС в області майора міліції ОСОБА_1, який знаючи про користування ОСОБА_3 вказаним автомобілем, навіть не спробував відмовити його від керування транспортним засобом (абзац 4 наказу);
- встановлення, що ОСОБА_1 порушив вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, та статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460- IV (абзац 6 наказу);
- встановлення, що за порушення вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460 - IV, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності оперуповноважений в особливо важливих справах відділу УБОЗ УМВС в області майор міліції ОСОБА_1, але, враховуючи те, що ним поданий рапорт про переведення до іншого територіального органу внутрішніх справ, обмежитись цим. (пункт 3 резолютивної частини наказу);
2.2. Визнати дії начальника УМВС України в Кіровоградській області, полковника міліції ОСОБА_2 які полягали в прийнятті незаконного рішення - наказу №1182 від 19.11.2014 року та затвердженню 19.11.2014 року висновку про результати службового розслідування неправомірним.
2.3. Зобов'язати відповідача вилучити наказ з особової справи ОСОБА_1 та оголосити особовому складу органів і підрозділів внутрішніх справ області про його скасування.
3.1. Визнати неправомірним та скасувати наказ начальника УМВС України в Кіровоградській області, полковника міліції ОСОБА_2 №1330 від 24.12.2014р. "Про порушення службової дисципліни працівниками УБОЗ УМВС в області та їх покарання", в частині:
- встановлення, що вищевказане порушення допущене внаслідок того, що ОСОБА_1 грубо порушив вимоги службової дисципліни статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460- IV, п.2.1 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012р. №155, Присяги працівника органів внутрішніх справ, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, та пункту 21 Положення про проходження служби РНС ОВС, затвердженого ПКМ Української РСР від 29.07.1991 № 114 (абзац 4 наказу);
- застосування заходів дисциплінарного впливу, за грубе порушення службової дисципліни, в наслідок, порушення вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, п.2.1 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012р. №155, пункту 21 Положення про проходження служби РНС ОВС, затвердженого ПКМ Української РСР від 29.07.1991 № 114 та статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, керуючись статтями 2, 7, 8, 12, 14 вказаного Статуту, оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу УБОЗ УМВС в області майора міліції ОСОБА_1 попередити про неповну посадову відповідність та зменшити розмір грошової премії за грудень поточного року на 10% від суми, яка буде нарахована йому (пункт 1 резолютивної частини наказу);
- застосування заходів дисциплінарного впливу, щодо зобов'язання начальника ВФЗБО УМВС в області полковнику міліції ОСОБА_4 грошове утримання у період з 12 грудня 2014 року до теперішнього часу ОСОБА_1 у зв'язку з невиходом його на службу без поважних причин, не нараховувати, а вказаний період вважати прогулом (пункт 2 резолютивної частини наказу).
3.2. Визнати дії начальника УМВС України в Кіровоградській області, полковника міліції ОСОБА_2. які полягали в прийнятті незаконного рішення- наказу №1330 від 24.12.2014 року та затвердженню 22.12.2014 року висновку про результати службового розслідування неправомірними.
3. Зобов'язати відповідача вилучити наказ з особової справи ОСОБА_1 та оголосити особовому складу органів і підрозділів внутрішніх справ області про його скасування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України не передбачає підставу для звільнення від дисциплінарної відповідальності - подачу рапортів про переведення, як це зазначено в наказі від 19.11.2014 року №1182, крім того такого рапорту взагалі не існує, адже позивач його не подавав.
Також зазначає, що факт недійсності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належним чином не підтверджується, крім того чинне законодавство не покладає обов'язок на ОСОБА_1 перевіряти правовий статус майна яким користуються друзі чи колеги, в тому числі ОСОБА_3
На думку позивача постановлені відповідачем висновки в наказі не ґрунтуються на законі та не відповідають дійсним обставинам справи, постановлені внаслідок вільного тлумачення законодавства та недодержання встановленого порядку проведення та принципів неупередженості, об'єктивності, повноти і всебічності.
Також позивач зазначає, що відповідно до наказу №428 від 11.12.2014 року «Про відрядження співробітників УМВС для надання практичної допомоги» ОСОБА_1 підлягав відрядженню до сектору карного розшуку Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області, що є недопустимим згідно чинного законодавства.
Крім того зазначає, що в порушення чинного законодавства, в наказі не визначено конкретного строку відрядження, не визначено вид відрядження та не визначено виплату грошового авансу, позивач не отримав затверджене службове завдання та з ним не був проведений інструктаж.
На думку позивача, незважаючи на допущені порушення під час службового розслідування, начальником управління 24.12.2014 року було винесено наступний наказ №1330 «Про порушення службової дисципліни працівниками УБОЗ УМВС в області та їх покарання», яким позивача за невиконання наказу №428 від 11.12.2014 року було попереджено про неповну службову відповідність, зменшено на 10% премію та грошове утримання за період відсутності в підрозділі, до якого він був відряджений, тобто за прогул.
Позивач зазначає, що даний наказ постановлений на підставі службового розслідування, яке було проведено з грубим порушенням вимог чинного законодавства та затверджених відповідачем хибних висновків, а тому не може визнаватись законним.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, допитавши свідків, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 13.05.2013 року перебуває на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в області, що підтверджується матеріалами послужного списку (а.с. 164-170).
05.11.2014 року, з метою перевірки фактів щодо можливої причетності працівників УБОЗ УМВС в області до вчинення неправомірних дій, відповідно до вимог п.2.6 Інструкції про порядок проведення службового розслідування в органах внутрішніх справах України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230, начальником УМВС України в Кіровоградській області було видано наказ №947 «Про призначення та проведення службового розслідування». Проведення службового розслідування доручено старшому інспектору з особливих доручень відділу інспекції з особливого складу УКЗ УМВС в області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_5 (а.с. 78).
19.11.2014 р. затверджений висновок «Про результати службового розслідування за фактами причетності працівників УБОЗ УМВС в області до вчинення неправомірних дій» (а.с. 101-106).
Зазначеним висновком зафіксований факт управління ОСОБА_3 автомобілем НОМЕР_1, із недійсним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, а також з можливими ознаками підробки номерів двигуна шасі чи кузова. Позивач знав про користування ОСОБА_3 вказаного автомобіля, але навіть не спробував відмовити його від керування транспортного засобу, а тому й підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, але враховуючи те, що ним поданий рапорт про переведення до іншого територіального органу внутрішніх справ, обмежено цим.
19.11.2014р. наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області № 1182 «Про порушення службової дисципліни працівниками УБОЗ УМВС в області та покарання винних» у зв'язку з тим, що позивач знав про користування ОСОБА_3 вказаним автомобілем, але навіть не спробував відмовити його від керування транспортним засобом, в тому числі притягнутий до дисциплінарної відповідальності, але враховуючи те, що ним поданий рапорт про його переведення до іншого територіального органу внутрішніх справ, обмежитись цим (а.с. 107-109).
Відповідно до положень п.6.3 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 N 230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 р. за N 541/23073 затверджені права осіб рядового та начальницького складу (РНС) органів внутрішніх справ України, а саме:
6.3.1. Отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування.
6.3.2. Брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.
6.3.3. Висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять).
6.3.4. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.
6.3.5. За письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.
6.3.6. Оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Аналогічні приписи містяться у ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС: «Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення».
Як зазначив позивач і це не заперечувалось представником відповідача, пояснення від ОСОБА_1 щодо подій, які стали предметом службового розслідування, а в подальшому виданням наказу, у нього не відбиралось.
Факт того, що від позивача не відбирались письмові пояснення, також підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який і проводив службове розслідування.
Фактично стосовно позивача проводилось службове розслідування, відповідно мали інформувати про його проведення, а також відібрати письмові пояснення, чого по факту не було зроблено. Таким чином службове розслідування було проведено з порушенням чинного законодавства.
Допитані як свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтвердили, що про невідповідність свідоцтва на транспортний засіб - автомобіль БМВ їм нічого відомо не було, оскільки власником автомобіля є житель Львівської області ОСОБА_6
Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Суд погоджується з доводами позивача, що ні Законом України «Про міліцію», ні посадовими обов'язками позивача, ні іншими нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність позивача, не передбачений його обов'язок перед тим, як їхати в якості пасажира, перевіряти у водія авто документи власності, а також звіряти номери двигуна та шасі.
Крім того, у позивача відсутні спеціальні знання для вчинення зазначених дій. Позивачем наданий висновок експерта № 99 від 19.01.2015 р., яким встановлено, що бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВСС та номеру 810577 на вищевказане авто, відповідає аналогічним бланкам, виготовленим підприємствами Консорціуму ЄДАПС, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Будь-яких змін (підчистка, травлення, виготовлення, витравлення, домальовування, додрукування тощо) не піддавалось. (а.с. 222-223).
Також, в судовому засіданні позивач зазначив, що не надавав ніяких рапортів на його переведення до іншого підрозділу. Представник відповідача теж не зміг надати зазначеного рапорту.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту ОВС України, затверджених Законом України від 22.02.2006 р. N 3460-IV визначені види дисциплінарних стягнень, проте такого виду як «необхідність притягнення до дисциплінарної відповідальності, але враховуючи те, що позивачем поданий рапорт про його переведення до іншого територіального органу внутрішніх справ, обмежитись цим» немає.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що п.3 наказу начальника УМВС в Кіровоградській області №1182 від 19.11.2014 р. «Про порушення службової дисципліни працівниками УБОЗ УМВС в області та покарання винних» в частині, яким підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності оперуповноважений в особливо важливих справах відділу УБОЗ УМВС в області майор міліції ОСОБА_1, але враховуючи, що ним поданий рапорт про переведення до іншого територіального органу внутрішніх справ, обмежитись цим, дійшов висновку, що він прийнятий з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що 11.12.2014р. наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області № 428 «Про відрядження співробітників УМВС для надання практичної допомоги», позивач відряджений з 12 грудня 2014 р. до сектору карного розшуку Вільшанського районного відділу УМВС України в області (а.с.11).
Порядок організації, виїзду та роботи у відрядженнях у структурі Міністерства внутрішніх справ України визначені в Інструкції з організації відряджень у структурі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженій Наказом МВС України від 31.12.2004 № 1666 (далі - Інструкція).
Пунктом 2.1. Інструкції визначено, що у відрядження працівники направляються в разі потреби за наявності на це відповідних коштів такими посадовими особами: начальниками органів внутрішніх справ, їх заступниками з інших органів внутрішніх справ/
Положення пункту 3.1 Інструкції визначають строк відряджень. Так, максимальний строк перебування у відрядженні не повинен перевищувати 30 календарних днів, включаючи час знаходження в дорозі.
Конкретні строки перебування працівників у відрядженнях, передбачених пунктом 3.2 розділу 3 цієї Інструкції, регулюються окремими нормативно-правовими актами МВС України.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції працівникові, який направляється у відрядження, видається грошовий аванс у межах сум, призначених на оплату вартості проїзду, витрат на наймання житла та добових, а також посвідчення про відрядження встановленого зразка.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ не містить вимог щодо забезпечення позивача коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження та строку відрядження.
Відповідно до п. 1.9 Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р. №499, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №205/14896 належне грошове забезпечення при вибутті у відрядження чи відпустку може бути виплачене не раніше як за три дні до дня вибуття у відрядження чи відпустку, не враховуючи вихідних та святкових днів, але не пізніше дня вибуття у відрядження чи відпустку.
З огляду на викладене, позивачу не пізніше дня вибуття у відрядження повинні були видати належне грошове забезпечення, чого не було зроблено. А тому суд, погоджується з доводами позивача, про те що він обґрунтовано не мав можливості вибути у відрядження без належного та своєчасного фінансового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» забороняється використання спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, їх співробітників, матеріально-технічних засобів для виконання завдань, не віднесених законами України до компетенції цих спеціальних підрозділів. Аналогічні приписи містяться у наказі МВС від 5.10.2011 р. №724.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» спеціальним підрозділом по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ України, в тому числі є управління по боротьбі з організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які підпорядковуються відповідно Міністру внутрішніх справ України та начальнику Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю.
Заперечення представника відповідача, з приводу того, що працівників УБОЗу не можна залучати, лише до охорони громадського порядку, патрулювання, охорони мітингів, спростовуються зазначеними вище матеріальними нормами Закону.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведена вина позивача у злісному невиконані наказу, а тому суд, перевіривши відповідно до вимог ч.3 ст. 2 КАС України абз.2 п.1 наказу начальника УМВС України в Кіровоградській області №428 від 18.12.2014 р. «Про відрядження співробітників УМВС для надання практичної допомоги» в частині відрядження для надання практичної та методичної допомоги з 12.12.2014 р. до особливого розпорядження, майора міліції ОСОБА_1, дійшов висновку, що його прийнято з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому наказ в цій частині підлягає скасуванню.
Також, судом встановлено, що 24.12.2014р. наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області № 1330 «Про порушення службової дисципліни працівниками УБОЗ УМВС в області та їх покарання», позивача попереджено про неповну посадову відповідність та зменшено розмір грошової премії за грудень поточного року на 10 % від суми, яка буде нарахована, а грошове утримання у період з 12 грудня 2014 р. до теперішнього часу, у зв'язку з невиходом їх на службу без поважних причин, не нараховується, а вказаний період вважається прогулом (а.с.154-146).
Суд, раніше дійшов висновку про те, що оскільки позивач з об'єктивних причин не відбув у відрядження, а наказ №428 від 18.12.2014 р. не відповідає вимогам чинного законодавства, тому оскаржуваний наказ є незаконним.
Зважуючи на те, що у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача нового дисциплінарного стягнення на підставі вже визнаного протиправним відносно позивача наказу №428 від 18.12.2014 р., суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ №1330 від 24.12.2014 р. в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності є похідним від скасованого наказу №428 від 18.12.2014 р., тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо визнання дій начальника УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2, які полягали в прийнятті оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.
Начальник УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 в межах законодавства, яке регулює його діяльність, має право ініціювати, як проведення перевірок так і видавати накази про притягнення винних осіб до відповідальності.
Так, позивачем не надано суду обґрунтованих пояснень та доказів того, в чому саме полягали незаконні дії начальника УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2
Суд звертає увагу на те, що саме по собі, часткове скасування оскаржуваних рішень не є самостійною підставою та безперечним підтвердженням його незаконних дій, а тому суд відмовляє у задоволенні у цій частині позову.
Також суд критично ставиться до позиції позивача, щодо зобов'язання відповідача вилучити наказ з особової справи ОСОБА_1 та оголосити особовому складу органів і підрозділів внутрішніх справ області про його скасування, враховуючи наступне.
Правила ведення особової справи здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивачем не доведений факт відмови відповідача у вчиненні зазначених дій, а тому суд вважає передчасним звернення позивача із зазначеною вимогою.
Судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача, судом не встановлено.
Керуючись ст.,ст. 162, 163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірним та скасувати абз.1 п.1 наказу начальника УМВС України в Кіровоградській області №428 від 18.12.2014 р. "Про відрядження співробітників УМВС для надання практичної допомоги" в частині відрядження для надання практичної та методичної допомоги з 12.12.2014 р. до особливого розпорядження, майора міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в області - до сектору карного розшуку Вільшанського районного відділу УМВС України в області.
Визнати неправомірним та скасувати п.3 наказу начальника УМВС в Кіровоградській області №1182 від 19.11.2014 р. "Про порушення службової дисципліни працівниками УБОЗ УМВС в області та покарання винних" в частині, яким підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності оперуповноважений в особливо важливих справах відділу УБОЗ УМВС в області майор міліції ОСОБА_1, але враховуючи, що ним поданий рапорт про переведення до іншого територіального органу внутрішніх справ, обмежитись цим.
Визнати неправомірним та скасувати:
- п.1 наказу начальника УМВС України в Кіровоградській області №1330 від 24.12.2014 р. в частині попередження про неповну посадову відповідність та зменшення розміру грошової премії за грудень 2014 р. на 10% від суми, яка буде нарахована, оперуповноваженому в особливо важливих справах відділу УБОЗ УМВС в області майору міліції ОСОБА_1;
- п.2 наказу начальника УМВС України в Кіровоградській області №1330 від 24.12.2014 р. в частині зобов'язання начальника ВФЗБО УМВС в області не нараховувати грошове утримання у період з 12.12.2014 р. до теперішнього часу ОСОБА_1 у зв'язку з невиходом на службу без поважних причин, а вказаний період вважати прогулом.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 23 лютого 2015 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду К.М. Притула