Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
05 лютого 2015 року Справа № П/811/4550/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Притули К.М.
при секретарі: Білоус І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ Оіл Груп» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,?
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2014р. №0000222206 та №0000212206.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача 34/11-23-22-06/38693401 від 04.11.2014 року.
12.11.2014 року, на підставі акта перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач не погоджуючись із встановленими у акті перевірки висновками зазначає, що відповідачем невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки акту не відповідають чинному законодавству (бухгалтерському та податковому обліку).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача вимоги позову не визнав та просив суд відмовити в задоволені позову з огляду на позицію викладену в запереченні на адміністративний позов (т.2 а.с. 49-50).
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДВ Оіл Груп» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства з ТОВ «Гростон» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, ТОВ «Вайт Груп» за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року, ТОВ «Барій Стандарт» за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року.
Результати перевірки оформлені актом від 04.11.2014 року №34/11-23-22-06/38693401 (т.1 а.с. 17-35).
В акті зазначено, що в ході перевірки встановлено наступні порушення:
- відомості, викладені у поданих до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області податкових декларацій за лютий, березень, травень, червень 2014 року щодо придбання послуг у ТОВ «Гростон» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, ТОВ «Вайт Груп» за період з 01.02.2014 по 31.03.2014, ТОВ «Барій Стандарт» за період з 01.05.2014 по 30.06.2014 не відповідають дійсності;
- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 9567 грн., в тому числі: за лютий 2014 року на 1317 грн., за березень 2014 року на 8250 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 19 Декларації) на загальну суму 20017 грн., в тому числі: за травень 2014 року на 11550 грн., за червень 2014 року на 8467 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 Декларації) на загальну суму 11550 грн., в тому числі: за червень 2014 року на 11550 грн.
12 листопада 2014 року на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0000222206, яким ТОВ «Дв Оіл Груп» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20017 грн. та № 0000212206, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 9567 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2392 грн. (т.1 а.с.36-37).
Посилаючись на акти перевірок контрагентів позивача, відповідач зазначає, що факти реалізації товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Гростон», ТОВ «Вайт Груп», ТОВ «Барій Стандарт» та ТОВ «ДВ Оіл Груп» не підтверджено, реальність вчинення господарських операцій відсутня, а тому у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.
З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Гростон», ТОВ «Вайт Груп» та ТОВ «Барій Стандарт».
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «ДВ Оіл Груп» та ТОВ Гростон» 01.03.2014 року було укладено договір №34 про надання юридичних послуг (т.1 а.с.43).
Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме: акт №ОУ-0331-14 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2014 р. (т.1 а.с. 44), податкової накладної (т.1 а.с. 45) свідчать про фактичне виконання сторонами умов договорів.
Оплата за надання послуг підтверджується копією виписки по рахунку (т.1 а.с.46).
03 лютого 2014 року між ТОВ «ДВ Оіл Груп» та ТОВ «Вайт Груп» укладено договір №16/02 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку (без аудиту) (т.1 а.с. 52-53).
На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивачем надано копії: актів здачі-приймання виконаних робіт №119 від 28 лютого 2014 року та № 228 від 31 березня 2014 року (т.1 а.с. 54, 56), копії податкових накладних (т.1 а.с. 55, 57).
Також, 01 березня 2014 року між позивачем та ТОВ «Вайт Груп» укладено договір №36/03, про надання транспортно-експедиційних послуг (т.1 а.с. 58).
На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивачем надано копії: актів здачі-приймання виконаних робіт(послуг) №225 від 07 березня 2014 року, № 226 від 15 березня 2014 року та №227 від 19 березня 2014 року (т.1 а.с. 59-61), копії податкових накладних (т.1 а.с. 62-64).
Оплата за надання послуг підтверджується копією виписки по рахунку (т.1 а.с.65).
Крім того, 01 травня 2014 року між позивачем та ТОВ «Барій Стандарт» укладено договір №17/05, про надання транспортно-експедиційних послуг (т.1 а.с. 66).
На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивачем надано копії: актів здачі-приймання виконаних робіт(послуг) №2 від 01 травня 2014 року, №4 від 02 травня 2014 року, №8 від 07 травня 2014 року, №10 від 09 травня 2014 року, №14 від 14 травня 2014 року, №16 від 17 травня 2014 року, №17 від 18 травня 2014 року, №19 від 19 травня 2014 року, №21 від 22 травня 2014 року, №7 від 04 червня 2014 року, №31 від 13 червня 2014 року, №76 від 26 червня 2014 року, №78 від 27 червня 2014 року (т.1 а.с. 67-79), копії податкових накладних (т.1 а.с. 80-92).
Оплата за надання послуг підтверджується копією виписки по рахунку (т.1 а.с.93-94).
З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем правомірно сформовано валові витрати у спірному періоді фінансово-господарських операціях, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.
Посилання відповідача на акти перевірки контрагентів, складених посадовими особами податкових органів за місцем їх реєстрації, як на доказ безтоварності операцій, суд до уваги не приймає, оскільки вказаними актами жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки позивача так і акту перевірки контрагентів.
Крім того, висновки акту перевірки не можуть вважатись беззаперечним доказом безтоварності операцій між позивачем та вказаними підприємствами, оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В даному випадку акт перевірки відповідача не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.
Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про безтоварність операцій позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 12.11.2014 року №0000222206 та №0000212206, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати в розмірі 182,70 грн. здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДВ Оіл Груп».
Керуючись ст.ст. 162, 163 КАС України суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ Оіл Груп» - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 12.11.2014 року №0000222206 та №0000212206.
Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ Оіл Груп» судовий збір у розмірі 182,70 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 10 лютого 2015 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Притула К.М.