Справа № 127/1476/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Іщук Т.П.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
11 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Совгири Д. І. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, третя особа: ТОВ "Видавництво РІА", про визнання дій протиправними та скасування постанови,
В січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Ленінського відділення державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, третя особа: ТОВ "Видавництво РІА" про визнання протиправними дій заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2015 за виконавчим листом №127/5815/13-ц виданим 22.01.2014 Вінницьким міським судом Вінницької області та внесеним до реєстру виконавчих проваджень за №41721313 та про скасування постанови від 22.01.2015.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2015 року постановлено відмовити у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, третя особа: ТОВ "Видавництво РІА", про визнання дій протиправними та скасування постанови, на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 ЦПК України. Разом з тим, позивачу роз'яснено його право звернутися до суду зі скаргою у порядку цивільного судочинства.
На вказану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуально права.
Відповідач та третя особа не скористались правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Сторони в судове засідання призначене на 11 березня 2015 року не прибули, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження, при цьому, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до вимог частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки ОСОБА_2 оскаржує дії відповідача щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2015 за виконавчим листом №127/5815/13-ц виданим 22.01.2014 Вінницьким міським судом Вінницької області в цивільній справі та постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2015.
Колегія суддів вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких міркувань.
Відповідно до частини 1 статті 181 КАС учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За приписами частини 6 статті 181 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1- 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Отже до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому потрібно враховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Предметом даного спору є дії та рішення державного виконавця вчинені (прийняті) у рамках виконання виконавчого листа від 22.01.2014 Вінницького міського суду Вінницької області на підставі рішення прийнятого за правилами цивільного судочинства.
Як випливає з матеріалів справи позивач є стороною виконавчого провадження, оскільки є стягувачем.
За приписами статті 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Доводи апеляційної скарги про те, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 18 КАС України справи з приводу рішень ДВС підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки зазначена норма стосується адміністративних справ, а не цивільних.
Отже, позивачем оскаржуються дії і рішення відповідача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа виданого судом загальних юрисдикцій у цивільній справі, в яких позивач є стороною виконавчого провадження.
Таким чином правильним є висновок суду першої інстанції, що цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що в свою чергу зумовлює застосування пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України, згідно з яким суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Совгира Д. І.
Сторчак В. Ю.