11 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4547/14
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 р. № 1480к про звільнення з посади заступника прокурора Херсонської області; поновити на посаді заступника прокурора Херсонської області; стягнути з Генеральної прокуратури України середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.10.2014 р. і до моменту фактичного поновлення на публічній службі; зобов'язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади".
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що порушенням відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу Конституції України, міжнародно-правових актів, міжнародних принципів проведення люстрації, практики Європейського суду з прав людини та застосуванням Закону, який містить численні, системні порушення. Зазначав, що його звільнення здійснено усупереч принципам та вимогам, закріпленим ст.ст.8, 22, 58, 61, 62, 64 Конституції України, з порушенням конституційних прав на працю та доступ до державної служби, вимог міжнародних договорів, які є частиною національного законодавства України, міжнародних принципів проведення люстрації, без встановлення вини у вчиненні діянь, передбачених ч.2 ст.1 Закону України "Про очищення влади". Також вказав на те, що посада, у зв'язку з перебуванням на якій його звільнено, не належить до переліку, передбаченому п.8 ч.1 ст.3 Закону України "Про очищення влади".
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Генерального прокурора України від 29.08.2011 р. № 1230к ОСОБА_1 призначено на посаду заступника прокурора Херсонської області.
На час набрання чинності Закону України "Про очищення влади" ОСОБА_1 з серпня 2011 року по жовтень 2014 року сукупно більше одного року, а саме 2 роки 5 місяців, обіймав посаду, визначену п.8 ч.1 ст.3 Закону України "Про очищення влади", у зв'язку з чим наказом Генерального прокурора України від 23.10.2014 р. № 1480к його звільнено із займаної посади відповідно до п.7-2 ст.36 КЗпП України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час набрання чинності Закону України "Про очищення влади" ОСОБА_1 з серпня 2011 року по жовтень 2014 року сукупно більше одного року, а саме 2 роки 5 місяців, обіймав посаду, визначену п.8 ч.1 ст.3 Закону України "Про очищення влади", у зв'язку з чим наказом Генерального прокурора України від 23.10.2014 р. № 1480к його звільнено із займаної посади відповідно до п.7-2 ст.36 КЗпП України.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про очищення влади".
Так, 16.10.2014 р. набув чинності Закон України "Про очищення влади" від 16.09.2014 р. № 1682-VII.
За змістом ч.1 ст.1 Закону України "Про очищення влади" - очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
На підставі ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
За правилами ст. 2 Закону України "Про очищення влади" передбачено перелік посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації). Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади" заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо: посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про очищення влади" визначено критерії здійснення очищення влади (люстрації). Зокрема, відповідно до п.8 ч.1 ст.3 Закону України "Про очищення влади" заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року - керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб: звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів; інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", у порядку та строки, визначені цим Законом.
Варто зазначити, що норми Закону України "Про очищення влади" є спеціальними по відношенню до інших нормативно-правових актів, мають імперативний характер та підлягають безумовному виконанню уповноваженими органами та їх посадовими особами у визначений Законом України "Про очищення влади" строк. Закону України "Про очищення влади" не встановлено жодних застережень чи виключень стосовно звільнення осіб, які підпадають під критерії, передбачені ч.1 ст.3 Закону України "Про очищення влади", відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".
Закон України "Про очищення влади" не передбачає вимог щодо обов'язку встановлення будь-яких обставин чи фактів стосовно таких осіб для вирішення питання про їх звільнення на підставі п.7-2 ст.36 КЗпП України.
Висновок про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 ґрунтується на результатах вивчення його особової справи в частині перебування на посадах, які віднесено до категорії "керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України".
При цьому судом першої інстанції вірно зазначено, що, посада заступника прокурора Херсонської області відповідає визначеному у п.8 ч.1 ст.3 Закону України "Про очищення влади" поняттю "заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України".
Таким чином на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність наказу Генерального прокурора України від 23.10.2014 р. № 1480к, а відтак вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання відповідача інформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади", які є похідними від позовної вимоги про скасування оскаржуваного наказу, також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року у справі № 821/4547/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян