Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
12 березня 2015 р. №820/1827/15
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, визнання постанови незаконною та її скасування ,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції , в якому просить суд, визнати протиправною діяльність ДВС РМУЮ (м. Рубіжне), в ігноруванні вимог: ст.6 ч.1 ч.2, ст.17.4.1, ст.25 ч.2, ст.26 ч.1 п.2 ЗУ "Про виконавче провадження", при винесенні Постанови ДВС РМУЮ № 46229643 від 12.02.2015р. "Про арешт коштів боржника"; визнати постанову не законною та скасувати її, як незаконну.
В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню, а дії з винесення такої постанови є протиправними, оскільки вимога управлінням ПФУ винесена незаконна та не є виконавчим документом.
Представником відповідача в ході судового розгляду справи, були надані письмові заперечення на позов, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, послався на правомірність оскаржуваної постанови зазначивши, що державним виконавцем було проведено усі дії у відповідності з положеннями Закону "Про виконавче провадження", жодних прав та свобод позивача при цьому порушено не було.
Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, заяви сторін про розгляд справи без їх участі, враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області, згідно з вимогами статей 17, 18, ч.3 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999р. надіслано до державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції на примусове виконання вимогу про сплату боргу від 23.09.2014 року № Ф-1348У у сумі 1762,80 грн., що підтверджується заявою м. Рубіжному Луганської області №391/08-14 від 13.01.2015 р.
Відповідно до п.1 "Про Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .Завданням Пенсійного фонду України, є зокрема: призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів; забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб.
Згідно положень статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу ( п.8 ст. 17 Закону)
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 25 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно вимог ч.5 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч.6 ст.25 вказаного Закону).
Розглянувши надану Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області заяву та на підставі вимоги, яка відповідає вимогам ст.17 та ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем відкрито виконавче провадження, і винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46229643 від 28.01.2015 року.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Зазначена постанова була направлена позивачу 28.01.2015 року, що підтверджується журналом реєстрації вихідних документів, реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції, які містяться в матеріалах справи.
При цьому суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник є повідомленим про відкриття виконавчого провадження з моменту направлення вказаної постанови, а не її отримання.
Доказів щодо скасування чи зупинення вимоги УПФУ від 23.09.2014 року № Ф-1348У, за яким відкрито виконавче провадження №46229643, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем до матеріалів справи не надано. При цьому позивач в адміністративному позові зазначив, що зазначену вимогу УПФУ не оскаржував у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Предметом розгляду даної справи є правомірність дій державного виконавця при винесенні постанови № 46229643 від 12.02.2015р. "Про арешт коштів боржника", а тому при розгляді даної справи суд не оцінює правомірність вимоги органу Пенсійного фонду та постанови про відкриття виконавчого провадження, які не є предметом розгляду даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи в межах вказаного виконавчого провадження 12.02.2015р. заступником начальника ВДВС Рубіжанського міського управління юстиції складено постанову "Про арешт коштів боржника".
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 19 вказаного Закону у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
Частиною 2 ст. 25 Закону №606-XIV визначено, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. (ч. 4 ст. 52 Закону №606-XIV)
За змістом ст.57 Закону №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №606-XIV у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.
За приписами ст. 35 Закону №606-XIVзаходами примусового виконання рішень, є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Отже, арешт коштів є заходом забезпечення реального виконання рішення, який передує здійсненню заходів примусового виконання рішення та може бути застосований починаючи зі стадії відкриття виконавчого провадження та, відповідно, його застосування не залежить та не пов'язано із початком застосування заходів примусового виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
До суду не подано доказів погашення боржником заборгованості у встановлений законом строк.
За таких обставин державний виконавець мав право вжити заходів з метою забезпечення реального виконання рішення.
Враховуючи те, що на час розгляду справи постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2015р. та вимога УПФУ від 23.09.2014 року № Ф-1348У не оскаржені та у вставленому законом порядку не скасовані, позивач отримав вказану вимогу у жовтні 2014 року, був повідомлений про відкриття виконавчого провадження та заборгованість не погасив, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності в межах повноважень державного виконавця на підставі Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, визнання постанови незаконною та її скасування - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Волошин Д.А.