про повернення позовної заяви
16.03.15р. Справа № 904/2057/15
Суддя Мартинюк С.В. , розглянувши матеріали
за позовом Військової частини НОМЕР_1 , м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "РАЙВЕЛ", смт. Ювілейне
про визнання недійсним договору
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "РАЙВЕЛ", смт. Ювілейне про визнання недійсним договору.
Суд вважає за необхідне повернути позов без розгляду з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 56 ГПК України, в редакції змін, внесених Законом України № 3382-VІ від 19.05.2011 року, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, як підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Вимогами п. 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
За змістом зазначеного пункту правил, для здіснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису, останній має містити поіменний перелік предметів.
До позовної заяви від 11.03.2015 року доданий поштовий опис вкладень від 11.03.2015 року, в якому в графі "найменування предметів" вказано: "позовна заява. Додатки". Суд не приймає в якості доказу відправлення на адресу відповідача додатків до позову зазначений поштовий опис, оскільки з його змісту не можливо встановити перелік документів, також в зазначеному описі міститься виправлення від руки не засвідчені працівником поштового відділення.
Згідно з п.2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Позивачем в якості доказу сплати судового збору надано копію квитанції №133 від 11.03.2015 року.
Відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, оскільки чинним законодавством передбачено, що допустимим доказом сплати судового збору є виключно оригінал платіжного доручення, то його копія не є належним і допустимим доказом.
Таким чином, на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ в господарських судах України обмежений двохмісячним строком, враховуючи, що повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд повертає позов без розгляду.
Керуючись п. 4,6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя С.В. Мартинюк