Справа № 815/6959/14
10 березня 2015 року м.Одеса
У залі судових засідань №17
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Кипаренко Н.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунальної установи «Обласне бюро судово-медичної експертизи», третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генеральної прокуратури України, Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому позивачі, з урахуванням уточнень (від 04.03.2015р. вхід.№5258/15), просять суд зобов'язати Комунальну установу "Обласне бюро судово-медичної експертизи" забезпечити доступ громадянина ОСОБА_1, та громадянина ОСОБА_2 до інформації, шляхом надання їм за їх індивідуальними або колективними запитами публічної інформації, що знаходиться у її володінні, а саме - завірених належним чином копій висновків судово-медичних експертиз щодо встановлення причин смерті громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, а також 5 невпізнаних в період складання висновків людей, в тому числі 4 чоловіків та 1 жінки (загальна кількість - 48 висновків), що загинули насильницькою смертю від ушкоджень, які отримали під час масових заворушень у місті Одесі 2 травня 2014року, - в повному обсязі, включаючи описову частину цих висновків і відповідних їм актів лабораторних досліджень, без зазначення прізвищ, імен та по-батькові та інших персональних даних постраждалих, експертів та будь-яких інших осіб.
Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, котре передбачено статтею 55 Конституції України, відповідно до якої права та свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Гарантоване ст.55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на суд, серед іншого, передбачає право особи на розгляд її справи судом, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
Із наведеними нормами Конституції України згоджуються норми, закріплені у ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини фраза «встановленого законом», окрім іншого, поширюється на дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції (справа «Сокуренко і Стригун проти України»).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що публічно-правовим спором згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в абз.2-3 п.4.2. рішення у справі № 1-29/2011 про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в ч.3 ст.17 КАС України. Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Так, як встановлено судом, та зазначено у позовній заяві, предметом спору по даній справі є зобов»язання Комунальної установи "Обласне бюро судово-медичної експертизи" забезпечити позивачам - громадянину ОСОБА_1, та громадянину ОСОБА_2, доступ до інформації, шляхом надання їм за їх індивідуальними або колективними запитами публічної інформації, а саме - завірених належним чином копій висновків судово-медичних експертиз щодо встановлення причин смерті громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, а також 5 невпізнаних в період складання висновків людей, в тому числі 4 чоловіків та 1 жінки (загальна кількість - 48 висновків), що загинули насильницькою смертю від ушкоджень, які отримали під час масових заворушень у місті Одесі 2 травня 2014року, - в повному обсязі, включаючи описову частину цих висновків і відповідних їм актів лабораторних досліджень, без зазначення прізвищ, імен та по-батькові та інших персональних даних постраждалих, експертів та будь-яких інших осіб.
Водночас, судом з»ясовано, та підтверджується наданим Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України, та наявним у матеріалах справи Витягом з кримінального провадження №12014160500003700 від 20.02.2015р., Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України за фактом масових заворушень, що мали місце 02.05.2014р. в Приморському районі м.Одеси, із застосуванням зброї, предметів, які використовувалися як зброя, що супроводжувалося насильством над особою, знищенням майна, та призвели до загибелі людей і інших тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.294 Кримінального кодексу України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014160500003700 від 02.05.2014р.
Зокрема, в ході досудового розслідування в межах означеного кримінального провадженні №12014160500003700 від 02.05.2014р., з метою встановлення причин смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, а також 5 невпізнаних трупів, Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України були призначені судово-медичні експертизи, проведення котрих доручено Комунальній установі «Обласне бюро судово-медичної експертизи».
Відповідно до ч.1 ст.69 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012року №4651-VI (зі змінами та доповненнями) експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Згідно з п.п.1.1,3.1 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995року №6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995р. за №254/790 (зі змінами та доповненнями), судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду. Результати судово-медичної експертизи оформлюються документом, який має назву висновок експерта.
Пунктом 1 Положенням про бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995р. №6 (зі змінами та доповненнями), передбачено, що бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим) є державними спеціалізованими установами, що входять до структури закладів охорони здоров'я України, і основною діяльністю бюро є проведення судово-медичних експертиз, що призначаються особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення судово-медичних експертиз щодо встановлення причин смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, а також 5 невпізнаних трупів, Комунальною установою «Обласне бюро судово-медичної експертизи» були складені висновки експерта, котрі, на виконання абз.2 п.3.8 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, відповідачем були надіслані до Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України, що підтверджується наявними у справі відповідними супровідними листами, за підписом Начальника бюро Кривди Г.Ф., начальника відділу Козуліна В.І., в.о. начальника відділу ОСОБА_50, надісланих на ім'я слідчих слідчої групи ГСУ МВС України капітана міліції Плохотніченко А.А., та майора міліції Михайловського П.Ю.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що вищевказані висновки судово-медичних експертиз щодо встановлення причин смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, а також 5 невпізнаних трупів, є матеріалами досудового розслідування в межах відповідного кримінального провадження №12014160500003700 від 02.05.2014р.
Відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №6-рп 2001 від 23.05.2001року, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (суддів) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Отже, суд вважає за доцільне наголосити, що незважаючи на спільне загальне завдання судочинства - захист прав, свобод та інтересів особи, кожен вид судочинства спрямований на досягнення властивого лише йому специфічного завдання.
Відповідно до п.2.7 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995року №6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995р. за №254/790, на судово-медичного експерта згідно з чинним законодавством покладається особиста відповідальність за проведення дорученої йому експертизи. Права та обов'язки судово-медичного експерта при проведенні експертизи визначаються процесуальним законодавством України.
Згідно з п.4 ч.5 ст.69 Кримінального процесуального кодексу України експерт зобов'язаний, у тому числі, не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати.
Також, відповідно до п.п.2.21.1 п.2.21 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, судово-медичний експерт не має право розголошувати дані медичного характеру, матеріали кримінальних та цивільних справ, які стали йому відомі при виконанні службових та професійних обов'язків.
Частиною 1 статті 122 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013р. №11 зазначено, що зі змісту частини 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», випливає, що публічна інформація отримується або створюється в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством. Синтез цієї норми дає можливість зробити висновок про те, що під обов'язками суб'єктів владних повноважень, передбачених чинним законодавством, необхідно розуміти також обов'язки цих суб'єктів не тільки під час виконання владних управлінських функцій, а й інші обов'язки, в тому числі ті, що передбачені процесуальним законодавством. У з'язку з чим спори про надання публічної інформації, утвореної під час виконання органами слідства та прокуратури владних процесуальних функцій, не належать до юрисдикції адміністративних судів у разі, якщо кримінально-процесуальним законодавством передбачена можливість розгляду таких спорів.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що захист прав і свобод людини при розслідуванні кримінальної справи та право оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність може здійснюватися лише у порядку, встановленому приписами Кримінального процесуального кодексу України, оскільки діяльність посадових осіб, що пов'язана з кримінальною справою, має свої особливості, у зв'язку з чим не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, та зазначено безпосередньо позивачами - ОСОБА_1, та ОСОБА_2, у позовній заяві, висновки судово - медичних експертиз, отримання, та оприлюднення яких, є предметом даного спору, створено під час проведення досудового слідства, що відбувається відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, та відповідно є матеріалами досудового розслідування.
Згідно з вимогами частин 1 та 2 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд спорів щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень під час досудового розслідування кримінального провадження, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ, водночас окружний адміністративний суд чинним процесуальним законодавством , такими повноваженнями не наділено.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що спірні висновки судово-медичних експертиз щодо встановлення причин смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, а також 5 невпізнаних трупів, наразі є матеріалами досудового розслідування в межах відповідного кримінального провадження №12014160500003700 від 02.05.2014р.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне, закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунальної установи «Обласне бюро судово-медичної експертизи», третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генеральної прокуратури України, Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання забезпечити доступ до інформації шляхом надання за індивідуальними або колективними запитами публічної інформації, що знаходиться у володінні Комунальної установи «Обласне бюро судово-медичної експертизи», а саме завірених належним чином копій висновків судово-медичних експертиз щодо встановлення причин смерті громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, а також 5 невпізнаних в період складання висновків людей, в тому числі 4 чоловіків та 1 жінки (загальна кількість - 48 висновків), що загинули насильницькою смертю від ушкоджень, які отримали під час масових заворушень у місті Одесі 2 травня 2014року, - в повному обсязі, включаючи описову частину цих висновків і відповідних їм актів лабораторних досліджень, без зазначення прізвищ, імен та по-батькові та інших персональних даних постраждалих, експертів та будь-яких інших осіб, відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачам, що даний спір має розглядатися за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Закрити провадження по справі № 815/6959/14, за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунальної установи «Обласне бюро судово-медичної експертизи», третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генеральної прокуратури України, Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання забезпечити доступ до інформації шляхом надання їм за їх індивідуальними або колективними запитами публічної інформації, що знаходиться у володінні Комунальної установи «Обласне бюро судово-медичної експертизи», а саме завірених належним чином копій висновків судово-медичних експертиз щодо встановлення причин смерті громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, а також 5 невпізнаних в період складання висновків людей, в тому числі 4 чоловіків та 1 жінки (загальна кількість - 48 висновків), що загинули насильницькою смертю від ушкоджень, які отримали під час масових заворушень у місті Одесі 2 травня 2014року, - в повному обсязі, включаючи описову частину цих висновків і відповідних їм актів лабораторних досліджень, без зазначення прізвищ, імен та по-батькові та інших персональних даних постраждалих, експертів та будь-яких інших осіб.
2. Роз'яснити позивачам, що даний спір має розглядатися за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом приписів ч.3 ст.160 КАС України, та проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини ухвали, апеляційна скарга до суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому положеннями ст.254 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
.