21 січня 2015 рокусправа № 201/11287/14-а (2-а/201/314/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій,-
В серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УПФУ в жовтневому районі м.Дніпропетровська в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1, та зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 01.08.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона є громадянкою України та з жовтня 2000 року постійно проживає у Ізраїлі. До виїзду на постійне місце проживання, позивач проживала в Жовтневому районі м.Дніпропетровська та отримує пенсію за віком. 01 серпня 2014 року представник позивача звернулась до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 як громадянці України, що проживає за її межами, на що отримала відповідь про відсутність правових підстав для поновлення пенсії. Вказані дії відповідача представник позивача вважає протиправними та такими, що порушують право позивача на пенсійне забезпечення.
Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком.
Зобов'язано УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська поновити виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком до виїзду на постійне місце проживання за кордон з 01 серпня 2014 року.
Постанова суду обгрунтована тим, що на законодавчому рівні позивач має право на виплату йому пенсії відповідно до Закону України про «Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача порушують право позивача на пенсійне забезпечення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14.10.2014 року по справі №201/1128714-а (№2-а/201/314/2014) як таку що винесена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість оскарженої постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи відповідно до нотаріально посвідченого перекладу довіреності, виданої ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_2, а також з копії паспорту України для виїзду за межі України виданого на ім'я ОСОБА_1, вбачається, що позивач народилась в Україні 27 січня 1940 року та є громадянкою України.
01 серпня 2014 року позивач через свого представника за довіреністю ОСОБА_2 звернулась до УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська з заявою поновлення виплати пенсії за віком на пільгових умовах, листом відповідача від 15 серпня 2014 року №7686/05/27 Управлінням відмовлено в поновленні виплати раніше призначеної пенсії у зв'язку з відсутністю підстав, оскільки заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію.
Суд першої інстанції обгрунтовано визнав неправомірною відмову УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська викладену у листі від 15 серпня 2014 року №7686/05/27 , щодо поновлення виплати пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.
Основним завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин.
Так, між Україною та Ізраїлем відсутні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо виплати пенсій громадянам України, які постійно проживають в Ізраїлі.
Отже, спір між сторонами виник щодо наявності у громадянина України, який постійно проживає за кордоном у країні, з якою не укладено відповідний міжнародний договір, права, а у органу Пенсійного фонду України обов'язку щодо призначення та виплати такій особі пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно частин третьої та четвертої статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Конституційний Суд України у Рішенні від 7 жовтня 2009 року (справа №1-32/2009) вказав, що закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадян на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.
Аналіз змісту вказаних положень законодавства та правової позиції Конституційного Суду України, дає підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, про протиправність дій відповідача щодо не поновлення виплати пенсії позивачу лише з підстав подання заяви про поновлення виплати пенсії за віком на пільгових умовах не особисто пенсіонером а його представником.
Враховуючи викладене, відповідач повинен був поновити позивачеві виплату пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням положень ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01 серпня 2014 року.
При цьому, зважаючи, що позивач проживає в державі Ізраїль, та не має зареєстрованого у встановленому законодавством порядку місця проживання в Україні, необхідного для визначення територіальності щодо звернення до органів Пенсійного Фонду України, то зважаючи на те, що призначення (перерахунок) пенсій та підготовка документів для їх виплати є одним з основних завдань Управління, позивач через свого законного представника вірно звернувся з вимогою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії саме до УПФ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, оскільки на час виїзду на постійне проживання за межі України він проживав у АДРЕСА_1, повноваження щодо призначення та виплати пенсій мешканцям якого покладено саме на відповідача.
Конституційний Суд України у Рішенні від 7 жовтня 2009 року (справа №1-32/2009) вказав, що закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадян на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.
Аналіз змісту вказаних положень законодавства та правової позиції Конституційного Суду України, дає підстави вважати, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про протиправність дій відповідача щодо не поновлення виплати раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах позивачу лише з підстав відсутності Договору між Україною і Ізраїлем з питань пенсійного забезпечення чи не проживання в Україні, та подання заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах не безпосередньо пенсіонером а його законним представником.
Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги УПФ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 196,198,200,205,206 КАС України, суд,-
Ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2014 року по справі №201/1287/14-а (2-а/201/314/2014) - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2014 року по справі №201/11287/14-а (2-а/201/314/2014) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай