Справа: № 381/64/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соловей Г.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
05 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України у м. Фастів та Фастівському районі Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастів та Фастівському районі Київської області, третя особа - ПАТ «Автотранспортник», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастів та Фастівському районі Київської області, третя особа - ПАТ «Автотранспортник», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року - позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорія ІІ, що підтверджується посвідченням виданим на ім'я позивача Київською обласною державною адміністрацією.
На підставі рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області від 04.07.2014 за №21, йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю довідки № 122, якою підтверджується час та місце участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Умови призначення і виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 цього Закону встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.
Відповідно до ст. 15 вказаного Закону, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Крім того, пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Проте, у разі неможливості подання довідки за формою № 122, для призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу тощо. Вказана позиція узгоджується із змістом п.7 п.п. «ґ» постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції станом на 15.10.2009), згідно з якою замість довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, можуть надаватись довідки архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тощо.
Таким чином, первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження при призначенні пенсій на пільгових умовах, надаються за відсутності посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення та довідки форми 122 (за установленою формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988).
Відповідно до записів трудової книжки позивач з 17.02.1986 року по 17.11.1989 рік працював начальником відділу БД та охорони праці підприємства в Фастівському АТП 11066 яке в подальшому було переіменновано в ПАТ ВО "Автотранспортник".
Згідно з наказом по Фастівському АТП від 28.06.1986 року позивача було відряджено в м.Іванків та Чорнобильського району для організації безпеки руху автомобілів які приймають участь у ліквідації аварії ЧАЕС з 29.05.1986 року. Наказом від 28.07.1986 року відряджено з 28.07.1986 року до с.Вільча для контролю за автотранспортом, що працював в зоні Чорнобильської АЕС.
Як вбачається з довідки №208 від 02.09.1991 року виданої Фастівським автотранспортним підприємством ОСОБА_1 в період з 28.07.1986 року по 24.08.1986 року безпосередньо був зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987р. №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06.06.1986р. №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 та має Категорію 2 як особа, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС.
Таким чином, із вказаних документів вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія ІІ), був зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 28.07.1986 року по 24.08.1986 та, відповідно, набув право на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років, визначеного Законом України «Про соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності відмови Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області у призначенні позивачу пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України у м. Фастів та Фастівському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур
Судді: О.О. Шостак
І.Л. Желтобрюх
.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Желтобрюх І.Л.
Шостак О.О.