04 березня 2015 рокусправа № 804/5940/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Дніпропетровську Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року по справі № 804/5940/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровську Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення заборгованості,-
У квітні 2014 року позивач звернувся з позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача суми витрат на виплату та доставку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р. на загальну суму 914,62 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області на користь Управління ПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області витрати, понесені у зв'язку з виплатою та доставкою основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р. в розмірі 914,62грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 р., як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні сторони доводи, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, підтримали в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Пенсійного фонду в Індустріальному районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області протягом січня - березня 2014 року було проведено виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі пенсіонерам ОСОБА_1та ОСОБА_2 (списки).
Як вбачається з Актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за січень 2014р., лютий 2014 р. та березень 2014 року, а також зі списку цих осіб та таблиці розбіжностей до означених Актів, відповідачем, зокрема, не враховані суми витрат по виплаті та доставці основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплаченої пенсіонеру ОСОБА_1 у розмірі 309,87 грн., та пенсіонеру ОСОБА_2 у розмірі 604,75грн.
Всього за період січень - березень 2014 року - не прийнято 914,62грн. (розрахунок суми невідшкодованої відповідачем пенсії по пенсійним справам пенсіонерів, які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території колишнього СРСР).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно ч.2 ст.2 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких встановлено раніше було встановлено згідно зі законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди внаслідок травмування на виробництві та професійного захворювання мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ПФУ витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок), який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, та зареєстровано у Міністерстві Юстиції України 16.05.2003р. за №376/7697.
Відповідно до пункту 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Отже, Порядком визначено вичерпний перелік сум, які підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, яку отримують ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014р. по справі № 804/5940/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і оскарженню не підлягає п.10 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай