Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" березня 2015 р.Справа № 922/6007/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Кролівець М.О.
розглянувши справу
за позовом Державного підприємства "Енергоринок" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м. Луганськ
про стягнення коштів в сумі 389227,84грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Андишула А.М. - дов. від 25.12.14.
від відповідача: Лямзіна Т.В. - дов. від 12.01.15.
У судовому засіданні з 20.01.15. по 17.02.15.,
з 17.02.15. по 10.03.15. була оголошена перерва
Позивач, Державне підприємство "Енергоринок", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про стягнення штрафних санкцій в сумі 389227,84 грн. за договором №3969/02 від 28.03.2007 року.
В обгрунтування заявленого позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору в частині відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії від замовленого в липні, серпні, вересні 1014 року. Позивачем надавались додаткові доводи в обгрунтування позову.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", проти задоволення позову заперечив, посилаючись, зокрема, на настання форс-мажорних обставин, а саме проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях України, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань. Відповідачем наданий відзив на додаткові доводи позивача, наведені в обгрунтування позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні доводи, викладені у відзиві на позов підтримав повністю та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши та вивчивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Державним підприємством "Енергоринок" (далі-ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі-ЕК) укладено договір № 3969/02 від 28.03.2007 року (далі - договір), за умовами якого ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору (п.2.1. договору).
Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з оптового ринку електричної енергії України (далі-ОРЕ), а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.
Відповідно до абз.3 п.4.1.1 договору повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається ЕК до ДПЕ факсимільним зв'язком за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК. Оригінал наданого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт.год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах".
Згідно з п.4.15. договору в разі необхідності ЕК може скорегувати встановлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п.4.1.1 до цього договору. Оригінал скоригованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб.
До матеріалів справи надані копії:
1)повідомлення від 27.06.2014 №7 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в липні 2014 року, що становить 290000000 кВт.г;
2)скореговане повідомлення від 15.07.2014 №7 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в липні 2014 року, що становить 265500000кВт.г;
3)повідомлення від 31.07.2014 №8 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в серпні 2014 року, що становить 195000000кВт.г;
4)повідомлення від 28.08.2014 №9 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в вересні 2014 року, що становить 150000000кВт.г.
У пункті 4.10 договору сторони передбачили, що ДПЕ надсилає ЕК поштою до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, Акт купівлі-продажу електроенергії, підписаний зі свого боку у двох примірниках.
Згідно з п. 4.11. договору ЕК в триденний термін після отримання Акту купівлі-продажу зі свого боку підписує їх у двох примірниках та надсилає до ДПЕ один примірник поштою.
До матеріалів справи надано копії Актів купівлі-продажу електроенергії, які відповідач направив позивачу за липень 2014 року в обсязі 240022295 кВт.г, за серпень 2014 року в обсязі 179301792кВт.г, за вересень 2014 року в обсязі 188836095кВт.г.
Відповідно до п.7.3.3. договору ЕК несе відповідальність за невідповідність місячного обсягу електричної енергії, що ЕК купила у ДПЕ, обсягу електричної енергії, який ЕК замовила.
ДПЕ має право в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії ЕК за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно з п.4.1.1. цього договору з врахуванням п. 4.15. цього договору) на величину, що перевищує 5,0%, нарахувати ЕК штраф у розмірі 1% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.
У зв'язку з відхиленням відповідача від фактичного обсягу купівлі електричної енергії ЕК за розрахунковий місяць від замовленого, а саме:
- у липні 2014 на 9,6% ДПЕ пред'явлено претензію від 10.09.14. про сплату штрафу в сумі 65566,15грн.;
- у серпні 2014 на 8,05% ДПЕ пред'явлено претензію від 13.10.14. про сплату штрафу в сумі 36510,23грн.;
- у вересні 2014 на 25,89% ДПЕ пред'явлено претензію від 31.10.14. про сплату штрафу в сумі 287151,46грн.
Загальна сума склала 389227,84грн.
Відповідачем вказані претензії задоволені не були.
Розділом 9 договору сторони визначили форс-мажор, а саме: випадками форс-мажору є обставини непереборної сили (стихія, страйк, локаут, інший промисловий розлад, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, саботаж, акт вандалізму, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, нестача води через погодні чи довкіллі умови, вибух, ситуації, що створюють загрозу сталості ОЕС України та енергетичній безпеці України або її окремих регіонів, що спричиняють неможливість виконання однією із сторін зобов'язань за цим договором, а також прийняття законів або нормативно-правових актів уряду, які забороняють або обмежують виконання зобов'язань за цим договором) (п.9.1. договору).
У відповідності до п. 9.2. договору при настанні обставин форс-мажору сторони звільняються від виконання зобов'язань на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків.
Настання обставин форс-мажору підтверджується рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха; Торгово-промисловою палатою України; висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору (п.9.3. договору).
Згідно з п. 9.4. договору потерпіла сторона негайно дає повідомлення другій стороні про виникнення такої події, що оголошується форс-мажорною, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події.
Відповідачем до матеріалів справи надана копія сертифікату Торгово-промислової палати України № 2563/05-4 від 22.08.2014року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто внаслідок настання невідворотніх обставин, а саме: проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях України (Указ Президента України №405/2014 від 14.04.2014 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Господарський суд Харківської області вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до приписів статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, укладаючи договір, сторони мають право самостійно визначити, при настанні яких обставин вони будуть звільнені від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.
В ч. 4 ст. 219 ГК України закріплено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Наведений припис встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності, а саме : випадок та непереборна сила. При цьому доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання, саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Пункт 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України розкриває ознаки непереборної сили та визначає, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Таким чином, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. З наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання за ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставини непереборної сили; 2) її надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цією обставиною і понесеними збитками.
До обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо), а також суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та інше.)
Так, відповідно до сертифікату № 2563/05-4 від 22.08.2014р., засвідчено, що події на території Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) за договором №3969/02 від 28.03.2007р. Початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - 14 квітня 2014 року. Дата закінчення терміну дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) на момент видачі даного сертифікату встановити неможливо.
Листом №01-29/2-128 від 03.09.2014року відповідач повідомив позивача про настання обставин непереборної сили та надав позивачу відповідний Сертифікат .
Тобто, в даному випадку проведення антитерористичної операції є обставинами непереборної сили, що виникли з незалежних від відповідача причин.
Згідно з ст.550 ЦК України, кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).
Враховуючи викладене, беручи до уваги розділу 9 договору та існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), внаслідок яких були порушенні зобов'язання відповідачем, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на те, що відповідачем належним чином доведено настання обставин непереборної сили, що є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язань, передбаченої приписами чинного законодавства та договором.
Доводи позивача про недоведення відповідачем настання форс-мажорних обставин судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.
Повне рішення складено 16.03.2015 р.
Суддя М.В. Калантай