ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.03.2015Справа №910/1497/15-г
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про відшкодування шкоди в порядку регресу 18 044,89 грн., за участю представників позивача - Грабової І.А., довіреність №3619/18 від 25.11.2014 року, відповідача - не з'явився,
У січні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18 044,89 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.06.2012 року в м. Харкові, по вул. Потебні сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Пежо» д.н. АХ 7198 СІ (застрахований позивачем транспортний засіб) та автомобіля «Рено», д.н. АХ 7059 АВ, яким керувала Бойко Яна Станіславівна.
Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 18 044,89 грн.
Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Бойко Яни Станіславівни було застраховано в Публічному акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.02.2015 року.
Представник відповідача в судове засідання 04.03.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з довідки ВДАІ м. Харкова при УДАІ ГУ МВС України та постанови Київського районного суду м. Харкова від 17.07.2012 року у справі №2018/10000/2012, 06.06.2012 року в м. Харкові, по вул. Потебні, Бойко Яна Станіславівна, керуючи автомобілем «Рено», д.н. АХ 7059 АВ, не вірно вибрала безпечну швидкість руху та скоїла зіткнення з автомобілем «Пежо» д.н. АХ 7198 СІ.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 17.07.2012 року у справі №2018/10000/2012 Бойко Яну Станіславівну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на неї штраф.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Пежо» д.н. АХ 7198 СІ.
Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №39806Га/12х/шв від 28.03.2012 року.
Відповідно до рахунку №0000000503 від 21.06.2012 року, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Пежо» д.н. АХ 7198 СІ, в результаті його пошкодження при ДТП склала 18 719,89 грн.
Як вбачається з страхового акту від 10.07.2012 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 18 044,89 грн. (за вирахуванням суми франшизи).
Зазначені кошти в розмірі 18 044,89 грн. позивачем було виплачено страхувальнику, що підтверджується платіжними дорученнями №32398 від 12.07.2012 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «Рено», д.н. АХ 7059 АВ, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Пежо» д.н. АХ 7198 СІ, керувала Бойко Яна Станіславівна.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Рено», д.н. АХ 7059 АВ, Бойко Яни Станіславівни встановлена у судовому порядку.
Тому, Бойко Яна Станіславівна є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Пежо» д.н. АХ 7198 СІ, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що між відповідачем та страхувальником було укладено договір (поліс) ОСЦПВВНТЗ № АВ/6032859 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Рено», д.н. АХ 7059 АВ, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну у розмірі 50 000 та франшизу у розмірі 00,00 грн.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Пежо» д.н. АХ 7198 СІ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи 00,00 грн. передбаченої договором (полісом) № АВ/6032859 позов підлягає задоволенню у розмірі 18 044,89 грн.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення суми страхового відшкодування є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 18 044,89 грн. (18 044,89 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування) мінус 00, 00 грн. (франшиза).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3; код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код 20474912) 18 044 (вісімнадцять тисяч сорок чотири) грн. 89 коп. боргу та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 10.03.2015р.
Суддя С.О. Чебикіна