ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11 березня 2015 р. Справа № 909/58/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О. ,
при секретарі судового засідання Кричовський Р. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк",
вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ,49094
Адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лесюк Людмили Іванівни
вул. С.Стрільців,15а/1, м. Івано-Франківськ, 76000
про зміну договору суборенди приміщення
за участю представників сторін:
Від позивача: Рокетська С. В. - юрисконсульт, (довіреність № 1408-О від 25.04.14 )
Від відповідача: Халус А. Г - адвокат , договір про надання правової допомоги і представництво в суді від 29.01.15 ; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 314 від 26.05.1999р.
Встановив:
Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про зміну договору суборенди приміщення від 01.09.10, укладеного з відповідачем, Фізичною особою-підприємцем Лесюк Людмилою Іванівною.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, предметом вказаного договору є приміщення, які передаються в суборенду та знаходяться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд 15 , а саме: перший поверх площею 112,8 кв.м.; 5 поверх площею 85,0 кв.м., загальна площа орендованих приміщень складає 197,8 кв.м.
Строк дії договору починається з 01.08.2013 по 30.07.2016.
Договір сторонами виконується, проте орендовані приміщення Банком використовуються частково.
У зв"язку з тим, що Банк перестав використовувати частину приміщень, він звернувся до відповідача з листом від 14.05.2014 з проханням укласти додаткову угоду в якій, 5 поверх площею 85,0 кв.м будинку №15 по вул. Січових Стрільців суборендарем звільняється ,а тому його слід виключити з договору.
Однак ,в одержаному від відповідача листі, останній заперечив можливість внесення змін до договору суборенди приміщень від 01.09.2010, та запропонував позивачу, відповідно до п.4.1 вказаного договору, здавати вільні приміщення в суборенду.
Оскільки , сторони не досягли домовленості щодо внесення змін до договору суборенди приміщення, позивач , з посиланням на положення ст. 188 ГК України, звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд змінити договір суборенди приміщення від 01.09.10, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Фізичною особою-підприємцем Лесюк Людмилою Іванівною зі строком дії з 01.08.2010 по 30.07.2016, а саме: виключити з договору суборенди 5 поверх площею 85,0 кв.м., який знаходяться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд 15.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх необгрунтованими та безпідставними, свої заперечення щодо позову, виклав у відзиві від 03.03.2015.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідно до пункту 7.3 договору суборенди, зміни в договір можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.
Можливість внесення змін до договору за ініціативою однієї сторони, без згоди інших двох сторін, спірним договором суборенди не передбачена.
Крім цього, відповідач вважає, що ініціюючи внесення змін до договору, позивач повинен був надати відповідачу та власнику приміщень належним чином оформлену додаткову угоду у трьох примірниках для розгляду і підписання у запропонованій редакції.
Однак, проекту додаткової угоди на адресу відповідача не надходило.
Отже, в порядку досудового врегулювання спору, пропозиція позивача щодо п"ятого будинку №15 по вулиці Січових Стрільців сторонами не розглядалась.
З огляду на викладені обставини , представник відповідача просить суд в позові відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані сторонами докази, оцінивши їх в порядку ст. 43 ГПК України, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Статтею 774 ЦК України передбачено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Договір найму , відповідно до ст. 763 ЦК України укладається на строк, встановлений договором.
З врахуванням наведених норм закону, між сторонами у дані й справі, 01.09.2010 був укладений договір суборенди приміщення, предметом якого є приміщення першого та п"ятого поверхів будинку №15 по вулиці Січових Стрільців в м.Івано-Франківську площею 112,8 кв.м.та 85,0 кв.м. відповідно.
Загальна площа орендованих приміщень складає 197,8 кв.м.
На підставі вказаного договору , відповідач передав, а позивач прийняв у тимчасове користування зазначені вище приміщення, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.
Пунктом 7.1 договору , сторони визначили, що цей договір укладається на строк з 01.08.13 по 30.06.2016.
Проте , позивач припинив використовувати приміщення п"ятого поверху та звернувся з листом №7.52.0.0.0/4-13498 від 14.05.2014 до відповідача, в якому просив останнього підписати додаткову угоду та акт повернення площ.
На вказану пропозицію, відповідач відповів відмовою, яку виклав у своєму листі надісланому на адресу позивача. У цьому ж листі, відповідач надав позивачу згоду на здавання вільних приміщень в суборенду на підставі п.4.1 договору суборенди приміщення від 01.09.2010.
Оскільки, між сторонами договору суборенди приміщення не було досягнуто згоди щодо укладення додаткової угоди про внесення змін щодо орендованої площі, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій виклав свою позовну вимогу в наступній редакції: змінити договір суборенди приміщення від 01.09.10, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та Фізичною особою-підприємцем Лесюк Людмилою Іванівною - зі строком дії з 01.08.2010 по 30.07.2016, а саме виключити з договору оренди 5 поверх площею 85,0 кв.м., який знаходяться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд 15.
Однак, суд вважає, що така позовна вимога не може бути задоволена судом з наступних підстав:
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цією ж статтею закону визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких зокрема відноситься зміна правовідношення.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначений ст. 188 ГК України, п.4 якої визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Однак, підстави для зміни або розірвання договору викладені у ст. 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Законом, зокрема ст. 652 ЦК України, визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували необхідність внесення змін до договору суборенди приміщення від 01.09.2010 на підставі наведеної вище норми закону.
Крім цього, відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняться в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
З огляду на наведену норму закону, суд може змінити або розірвати договір на підставі судового рішення у разі наявності в позовній заяві відповідної позовної вимоги та редакційного тексту додаткової угоди.
Про те, у позовній заяві відсутній текст додаткової угоди, а тому суд вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, оскільки законом чітко врегульований порядок та підстави внесення змін до договору або його розірвання в судовому порядку.
Позивачем вказаний порядок не дотримано.
Відповідно до положень ст. 16 ЦК України, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Крім цього, договором не передбачено право суборендаря на внесення змін до договору суборенди. Про-те відповідно до п.4.1 договору суборенди, суборендар має право здавати приміщення або його частину у суборенду за попереднім погодженням з орендарем.
Таке погодження орендарем та власником спірних приміщень позивачу було надано, що підтверджується їхнім листом, який міститься в матеріалах справи.
Приймаючи до уваги викладені обставини та наведені норми закону, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а тому в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.16, 651, 652, 654, 759, 763, 774 ЦК України, ст. 188 ГК України, керуючись ст. 33, 34, 43 , 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відповідача, Фізична особа-підприємець Лесюк Людмила Іванівна про зміну договору суборенди приміщення від 01.09.10.
Судові витрати слід залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.03.15
Суддя Калашник В. О.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Попович В. В. 13.03.15