ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 березня 2015 року № 826/17414/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Шулежка В.П., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Артемівський МВ ГУ МВС України в Донецькій області, ГУ МВС України в Донецькій області
про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом про:
- визнання незаконним та скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2014 року № 879 в частині накладення на заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ;
- визнання незаконним та скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с в частині звільнення заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області;
- стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с «По особовому складу» його було звільнено з органів внутрішніх справ у запас за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу відповідно до пункту 66 Положення про проходженням служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Позивач вважає, що під час звільнення не було надано належної оцінки його роботи на посаді заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області.
Окрім цього, позивач також звертає увагу на відсутність законних підстав для його звільнення з огляду на порушення Міністерством внутрішніх справ України приписів статті 43 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40, пунктами 2, 3 статті 41 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації.
Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України в своїх запереченнях просить суд в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, оскільки позивача звільнено з займаної посади з дотриманням вимог законодавства України.
Представники третіх осіб - Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області та ГУ МВС України в Донецькій області в судове засідання не з'явились, письмових пояснень щодо заявлених позовних подано не було.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 13 січня 2015 року представників третіх осіб, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
11 серпня 2014 року відповідачем видано наказ № 879 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області», пунктом 25 якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с «По особовому складу» позивача було звільнено з органів внутрішніх справ у запас за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу відповідно до пункту 66 Положення про проходженням служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Незгода позивача із звільненням обумовила його звернутися до адміністративного суду з позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Організація міліції та її підпорядкованість визначені статтею 7 Закону № 565-XII, згідно із якою міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів:
- кримінальної міліції;
- міліції громадської безпеки;
- транспортної міліції;
- державної автомобільної інспекції;
- міліції охорони;
- судової міліції;
- спеціальної міліції;
- внутрішньої безпеки.
Загальну структуру та чисельність Міністерства внутрішніх справ України затверджує Верховна Рада України. Структуру міліції затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.
У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.
Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією України.
Відповідно до статті 18 Закону № 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, а Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 № 541/23073 (далі - Інструкцію).
Підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 Інструкції передбачено, що до проведення службових розслідувань з метою поглибленого вивчення причин і умов, що передували порушенню службової дисципліни, також можуть залучатися працівники інших підрозділів системи МВС, зокрема: за фактами втрати або викрадення зброї та спеціальних засобів - штабу, підрозділів громадської безпеки та матеріального забезпечення.
Права та обов'язки начальника, який призначив проведення службового розслідування передбачені пунктом 6.1 Інструкції, відповідно підпункту 6.1.5 якого під час розгляду висновку службового розслідування перед його затвердженням він має право в межах строку, який установлений для проведення службового розслідування, давати доручення щодо додаткової перевірки фактів і обставин, які раніше не були відомі або не враховані при проведенні службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування.
До обов'язків виконавця (голови, членів комісії), згідно із підпунктом 6.2.2 пункту 6.2 Інструкції, належить:
- дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування;
- доповідати начальнику, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, а також інші недоліки. Виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готувати пропозиції щодо їх усунення;
- у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування.
У разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується за допомогою проставляння нею підпису на бланку пояснення, без складання акта.
Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування.
Зазначений висновок, відповідно до пункту 8.1 Інструкції, є підсумковим документом службового розслідування і складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку службового розслідування, згідно із пунктом 8.2 Інструкції, викладаються:
- посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка (і) проводила (и) службове розслідування;
- підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку службового розслідування, відповідно до пункту 8.2 Інструкції, викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:
- обставини, за яких особа (особи) рядового і начальницького складу скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;
- час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
- посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;
- наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи рядового і начальницького складу та їх наслідками;
- умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;
- вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено;
- наявність вини особи (осіб) рядового і начальницького складу, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Якщо вину особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (пункт 5.4 Інструкції).
Види дисциплінарних стягнень передбачені статтею 12 Дисциплінарного статуту.
Так, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Розділом VII Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення), визначений порядок звільнення зі служби.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби, відповідно до пункту 62 Положення, провадиться:
а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Як передбачено пунктом 66 Положення, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Суд зазначає, що такий вид припинення служби в органів внутрішніх справ, як звільнення за п. 66 Положення є самостійною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби, а не звільненням за порушення дисципліни, проте, факт сконання вчинку, що дискредитує звання осіб рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення повинен бути доведеним.
Суд звертає увагу, що факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу вважається доведеним (а саме: чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою), якщо він встановлений обвинувальним вироком суду в кримінальній справі, постановою про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, або постановою суду в справі про адміністративне правопорушення, якщо вони набрали законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 серпня 2014 року відповідачем видано наказ № 807 щодо проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області (у тому числі позивачем).
Тією ж датою відповідачем був підготовлений та затверджений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області.
Тобто, саме службове розслідування тривало 1 робочий день, на протязі якого також був складений, завірений та затверджений висновок службового розслідування на 35 аркушах.
Матеріалами службового розслідування встановлено, що у ході перевірки Артемівського MB (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області установлено, що адміністративна будівля міськвідділу озброєними представниками самопроголошеної Донецької Народної Республіки (далі - ДНР) не захоплювалась, останні захопили та перебували в приміщеннях міжрайонної прокуратури міста Артемівська та Артемівського району, міського виконавчого комітету та приміщення Приватбанку, що належить Артемівському MB ГУМВС України в Донецькій області, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ вул. Совецкая, 60, в якому вони знаходилися в період часу з 12.04.2014 до 05.07.2014.
У той же час, 18.05.2014 року за вказівкою заступника начальника слідчого відділу Артемівського MB майора міліції ОСОБА_1 2 автомати АКСУ-74 (інв. № № 142474, 988523) передано до Артемівського СІЗО (акт передачі озброєння та боєприпасів від 18.05.2014).
Таким чином, за наслідками проведеного службового розслідування комісія прийшла до висновку щодо порушення позивачем положень Конституції України та законів України, відомчих нормативно-правових актів МВС України з питань дотримання особовим складом дисципліни, законності, недопущення злочинних та інших протиправних дій, а також Присяги працівника органів внутрішніх справ.
Враховуючи викладене вище, висновком службового розслідування було запропоновано, зокрема, за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1, заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.
У той же час, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування письмові пояснення у позивача не відбиралися.
Таким чином, зазначені дії свідчать про недотримання службовими особами органу (підрозділу) внутрішніх справ, яким було доручено проведення службового розслідування, вимог законодавства в частині обов'язку уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування.
Крім того, в описовій частині висновку службового розслідування відображається лише констатація дій позивача з передачі зброї.
При цьому, жодних обставин, які б свідчили про дискредитацію звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, внаслідок вчинення позивачем зазначених дій матеріали, службового розслідування не містять.
Відсутні також з цього приводу і жодні обвинувальні вироки, постанови про закриття кримінальної справи з не реабілітаційних підстав або постанови суду у справі про адміністративні правопорушення.
Судом також надано оцінку доводам відповідача щодо сприяння позивача незаконним збройним формуванням Донецької народної республіки (ДНР), яке полягало у вчиненні ним дій по наданню вказівки підлеглому слідчому про якомога швидше обрання у суді запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою за скоєння розбійного нападу на жінку, чоловік якої перебуває у ДНР та наданій копії відповідного пояснення ОСОБА_3
Суд звертає увагу на той факт, що вказані обставини не були предметом службового розслідування за наслідками якого було звільнено позивача, а відтак, вони не можуть бути враховані під час розгляду даної адміністративної справи.
Таким чином, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ є неправомірним.
А тому, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2014 року № 879 в частині накладення на заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає скасуванню.
За вказаних обставин підлягає також визнанню протиправним та скасуванню і наказ Міністерства внутрішніх справ України 26 серпня 2014 року № 1667 о/с в частині звільнення заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
Окрім цього, як встановлено під час розгляду даної адміністративної справи позивача звільнено з займаної посади, а відповідні відомості внесено до трудової книжки.
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про необхідність поновлення позивача на посаді заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області з 26 серпня 2014 року.
У той же час, суд зазначає, що пунктом 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачено, що призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач призначався на посаду заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 17.07.2014 року № 268 о/с "По особовому складу", а тому поновлення його на посаді належить до компетенції Головного управління МВС України в Донецькій області.
Окрім цього, як встановлено судом, спірний наказ не визначає дату, з якої позивача звільнено з органів внутрішніх справ, відтак, днем звільнення суд вважає дату видання наказу та внесення відповідного запису до трудової книжки, а саме 26 серпня 2014 року.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ регулюється Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896, пунктом 1.3. якої, встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо (пункт 1.5. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ).
Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.
Відповідно до пункту 1.18. Інструкції при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.
Відповідно до пункту 2.2.5. Інструкції у разі звільнення зі служби виплата посадового окладу за займаною посадою припиняється з дня, наступного за днем виключення особи рядового чи начальницького складу зі списків особового складу органу, підрозділу, закладу чи установи органів внутрішніх справ.
Судом встановлено, що Артемівський МВ (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області є окремою юридичною особою, яка має власні рахунки в Державній казначейській службі України, веде бухгалтерський облік та виплачує заробітну плату працівникам міського відділу.
При цьому, позивач не проходив службу на посадах Міністерства внутрішніх справ України, а був призначений на посаду та звільнявся з посади, яка відноситься до номенклатури Головного управління МВС України в Донецькій області, а саме: заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку проте, що виплата грошового забезпечення за час вимушеного прогулу має здійснюватись Артемівським МВ (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області, а не МВС України, у зв'язку із чим відповідна вимога позивача задоволена бути не може.
Разом з тим, за вказаних вище обставин, з метою належного захисту прав позивача, керуючись ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та позовну вимогу щодо стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задовольнити, з урахуванням належного способу захисту, у спосіб стягнення з Артемівського МВ (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби -у межах стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Враховуючи наведене, постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць, підлягає до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2014 року № 879 в частині накладення на заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.
3. Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с в частині звільнення заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області з 26 серпня 2014 року.
5. Стягнути з Артемівського МВ (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
6. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
7. Звернути постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя І.М. Погрібніченко
Судді: І.О. Іщук
В.П. Шулежко