10 березня 2015 р. Справа № 902/25/15
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишиній Н.О.
За участю представників сторін:
позивача: Вишнівський М.В., представник за довіреністю;
Климчук О.М., ген. директор згідно протоколу № 11;
відповідача: ОСОБА_3, адвокат згідно договору.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА" (21036, м. Вінниця, провулок Червоний, буд. 28А, офіс 121)
до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
про стягнення 232256,05 грн. заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА" (далі позивач) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 232 256,05 грн. заборгованості з якої 148 856,58 грн. - основна заборгованість; 3 882,51 грн. - пеня; 3466,52 грн. - 25% річні; 5 061,12 грн. - відсотки за користування товарним кредитом; 30571,32 грн. - штраф та 40 418,00 грн. - курсова різниця.
Ухвалою від 14 січня 2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 28 січня 2015 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався, в зв'язку з неявкою представника відповідача.
03 березня 2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує.
В судове засідання 10.03.2015 р. з'явились представники сторін.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про витребування у позивача додаткових письмових доказів на які є посилання в позовній заяві, а саме претензії по сплаті боргу які на адресу відповідача не направлялись та копії яких відсутні в матеріалах справи.
Представник позивача в судовому засіданні вказав на описку в позовній заяві щодо включення абзацу, де зазначено дати направлення претензій відповідачу.
З огляду на викладене суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів.
Відповідач проти поставки товару не заперечив однак послався на письмові пояснення викладені у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.
07.04.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 67 (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідач) товар виробничо-технічного призначення (засоби захисту рослин, насіння, мікродобрива), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку визначеному умовами цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору асортимент, кількість, ціна товару визначаються Додатками та накладними, що оформлюються (складаються) в період дії цього Договору і які є невід'ємною його частиною.
Ціна товару, що поставляється за цим договором, вказується у додатках та накладних в національній валюті та визначається в залежності від виду товару. Для товару (засоби захисту рослин, насіння та мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро (п. 2.2. Договору).
Згідно п. 2.3. Договору загальна ціна (вартість) договору визначається додатками та накладними і складається з суми вартості всіх партій товару, поставлених Постачальником протягом строку дії даного договору.
Враховуючи те, що товар постачається в Україну виключно по зовнішньоекономічних контактах, ціна на товар вказується у гривнях та має еквівалент у доларах США. Відпуск товару проводиться партіями у відповідності до заявок Покупця. На кожну партію товару постачальник надає рахунок фактуру з цінами у гривнях по курсу міжбанківських торгів на день виставлення рахунку (п. 2.4. Договору).
Відповідно до п. 2.5. Договору у випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару, в порівнянні з даними у відповідних видаткових накладних, сторони при розрахунках застосовують дані з видаткових накладних. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Вартість тари, упаковки, в якій постачається товар, входить до ціни товару (п.2.6. Договору).
Як зазначено в п.п. 3.1., 3.2., 3.6., 3.7. Договору покупець здійснює оплату кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у розмірах і строках, які відображаються у відповідних додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Сторони домовились, що постачальник має право в будь-який час змінити ціну проданого але ще не оплаченого покупцем товару, а покупець зобов'язаний прийняти такі змінені ціни та належним чином виконувати грошові зобов'язання, що випливають із змінених цін. Товар переданий покупцю згідно накладних підлягає повній оплаті у строки визначені умовами додатку до цього договору, яким встановлено непізніший строк оплати товару. У разі порушення покупцем строків оплати, визначених у додатках до цього договору, постачальник залишає за собою право здійснювати коригування ціни товару.
Згідно п. 12.1. Договору цей договір вважається укладеним, набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року. В частині виконання зобов'язань сторін Договір діє до моменту повного виконання своїх зобов'язань сторонами.
20 листопада 2014 року між сторонами підписано Додатоки № 1та № 2 до договору поставки № 67 від 07.04.2014 року згідно яких сторони погодили загальну вартість товару з ПДВ 152 856,58 грн., що є еквівалентом 11 758,20 дол. США.
Пунктом 3 Додатків №1та №2 сторони передбачили, що покупець здійснює оплату товару, вказаної в п. 1 цього додатку на умовах договору поставки № 67 від 07.04.2014 р. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у строк до 25 листопада 2014 року.
Згідно п. 4 Додатків №1та №2 якщо курс на день здійснення платежу, є вищим або нижчим, ніж курс на день підписання даної специфікації, сторони домовились про те, що постачальник має право змінити ціну товару, а покупець зобов'язаний прийняти такі змінені ціни та належним чином виконувати грошові зобов'язання, що випливають із змінених цін.
Курс на день підписання даної специфікації становить 13,00 грн/дол. (п. 5 Додатків №1та №2).
Пунктом 9 Додатків №1та №2 передбачено, що даний додаток є невідємною частиною договору поставки № 67 від 07.04.2014 року.
Згідно з видатковими накладними № 580 від 20.11.2014 р. на суму 143520,00 грн. та № 581 від 20.11.2014 року, на суму 9336,58 грн. позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 152856,58 грн., що є еквівалентом 11 758,20 дол. США.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 4 000,00 грн.
23.12.2014 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про зміну ціни на поставлений, але не оплачений товар, згідно якої ціна на поставлений товар становить 189376,49 грн.
Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач усі письмові та усні звернення ігнорував.
Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 148856,58 грн., яка стверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
В судовому засіданні позивачем доведено суду, що на день розгляду справи у відповідача перед ним існує заборгованість у сумі 148 856,58 грн., даний факт відповідачем не спростовано, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову.
Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3 882,51 грн. - пені; 3466,52 грн. - 25% річних; 5 061,12 грн. - відсотків за користування товарним кредитом; 30571,32 грн. - штрафу та 40 418,00 грн. - курсової різниці.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 8.5. Договору у разі прострочення строків оплати товару, відповідно до розділу 3 цього договору, допущеного покупцем при оплаті вартості поставленого товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день допущеного прострочення.
Відповідно до п. 8.6. Договору у разі допущення покупцем факту прострочення оплати вартості поставленого товару на строк понад один місяць, покупець зобов'язаний додатково сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості кожної партії товару, оплату якої було прострочено.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.7 Договору передбачено, що у разі, якщо покупець не здійснив розрахунок за поставлений товар в строки передбачені розділом з цього договору та в додатках, покупець відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання, зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 25% річних від простроченої (неоплаченої) суми.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно п. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Пунктом 8.8. Договору сторони передбачили, що постачальник має право, а покупець погоджується з тим, що відповідно до ст. 536, ч. 5 ст. 694 ЦК України у разі порушення покупцем строків оплати вказаних в договорі або в додатках, товар вважається проданим на умовах товарного кредиту, в такому разі постачальник нараховує покупцеві відсотки за користування товарним кредитом, без додаткового погодження з покупцем, за період від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у розмірі 0,1% в день від вартості переданого, але неоплаченого товару.
Згідно п. 3.2 Договору сторони домовились, що постачальник має право в будь-який час змінити ціну проданого але ще не оплаченого покупцем товару, а покупець зобов'язаний прийняти такі змінені ціни та належним чином виконувати грошові зобов'язання, що випливають із змінених цін.
Пунктами 3.2.3. та 3.2.4. Договору змінені ціни на товар набувають чинності негайно, з дати повідомлення постачальника про зміну цін, якщо у самому повідомленні не буде оговорено інше. Оплаті по зміненим цінам підлягає та частина загальної кількості товару, що не була оплачена покупцем до дня зміни ціни.
23.12.2014 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про зміну ціни на поставлений, але не оплачений товар, згідно якої ціна на поставлений товар становить 189376,49 грн.
При перевірці правильності нарахування позивачем пені; 25% річних, штрафу, відсотків за користування товарним кредитом, курсової різниці судом не виявлено помилок.
Представником відповідача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив зазначивши, що позивач пішов на зустріч відповідачу та не заявив до стягнення індекс інфляції за прострочений період.
Суд заслухавши представників сторін відмовляє в задоволені усного клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, як необгрунтоване.
З огляду на викладене заявлені позивачем 3 882,51 грн. - пені; 3 466,52 грн. - 25% річних; 5 061,12 грн. - відсотків за користування товарним кредитом; 3 0571,32 грн. - штрафу та 40 418,00 грн. - курсової різниці підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі що передбачені договором та не суперечать законодавству.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА" (21036, м. Вінниця, провулок Червоний, буд. 28А, офіс 121, код 37898271) 148 856,58 грн. - основного боргу; 3 882,51 грн. - пені; 3 466,52 грн. - 25% річних; 5 061,12 грн. - відсотків за користування товарним кредитом; 3 0571,32 грн. - штрафу; 40 418,00 грн. - курсової різниці та 4 645,12 грн. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 16 березня 2015 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи