ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 березня 2015 року № 826/17400/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТБУД»
до третя особа, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України
про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною та скасування постанови від 02 липня 2014 року № 178/14/1/7126-35/0207/02/1, -
10 листопада 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТБУД» (далі - ТОВ «КОНТИНЕНТБУД», позивач) з адміністративним позовом про:
- визнання дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - ІДАБК у м. Києві) з проведення перевірки 24.06.2014 р. неправомірними;
- визнання неправомірною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 липня 2014 року № 178/14/1/7126-35/0207/02/1 (далі - оскаржувана постанова).
09 грудня 2014 року протокольною ухвалою до участі у справі в якості належного відповідача залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція, відповідач); одночасно статус Державної архітектурно-будівельної інспекції України замінено на третю особу (далі - третя особа).
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що оскаржувана постанова відповідача є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає приписам норм чинного законодавства.
Позивач вказує на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.04.2014 р. № 150 (набрала чинність 03.06.2014 р.) та наказу Держархбудінспекції України «Про ліквідацію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві» від 12.06.2014 р. № 116 відповідача було ліквідовано.
А тому, в період з 12.06.2014 р. ІДАБК у м. Києві не була наділена повноваженнями здійснювати перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та виносити постанову.
Як наслідок, на думку позивача, відповідачем позапланову перевірку було проведено, а постанову винесено поза межами його повноважень.
Також, позивач вказує на те, що підставою для проведення позапланового заходу була вимога Прокуратури міста Києва від 16.05.2014 р. № 07/1/5-1189-14.
На вказану вимогу Прокуратури міста Києва відповідачем листом в травні 2014 року було повідомлено про виконання ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» будівельних робіт без дозволу та про здійснення суб'єктом владних повноважень відповідних заходів, що на думку позивача, є виконанням вимоги Прокуратури міста Києва.
А отже, зазначена вище вимога прокуратури вичерпала свою дію, що свідчить про безпідставність проведення позапланового заходу.
Як зазначає позивач, посадовою особою суб'єкта владних повноважень перевірку було проведено у відсутності уповноважених осіб суб'єкта містобудування, що ставить під сумнів об'єктивність встановлених відповідачем фактів та вказує на необґрунтованість оскаржуваного рішення.
Також, на думку позивача, віднесення об'єкта будівництва до V категорії складності не належить до повноважень відповідача, оскільки категорії складності визначаються проектними організаціями та замовниками будівництва.
На переконання позивача, його притягнено до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення двічі, що є неприпустимим та що ставить під сумнів обґрунтованість оскаржуваної постанови.
Окрім цього, позивач звертає увагу на те, що у посадових осіб суб'єкта владних повноважень відсутні докази, які б свідчили про факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні. Зазначена відсутність доказів вказує на фіктивність проведеної перевірки.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач правами, передбаченими ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, письмових пояснень та/або заперечень не надав. В судове засідання представник відповідача не з'явився.
Держархбудінспекція України подала заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.04.2014 р. № 150, територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві перебуває в стані припинення як юридична особа публічного права. Юридична особа визнається такою, що припинила свою діяльність з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Оскільки на час винесення оскаржуваної постанови запису до Єдиного державного реєстру про припинення ІДАБК у м. Києві як юридичної особи внесено не було, остання діяла виключно в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Третя особа вказує на те, що перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТБУД» на об'єкті «Будівництво житлового комплексу «Перлина Троєщини» на вул. Закревського, 42 у Деснянському районі міста Києва було проведено на підставі вимоги Прокуратури міста Києва від 16.05.2014 р. № 07/1/5-1189-14, що підтверджує правомірність її проведення.
Також Держархбудінспекція України наголошує на тому, що участь суб'єктів містобудівної діяльності у разі здійснення перевірки є виключно правом, а не обов'язком, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України.
Відносно повторюваності притягнення за одне й теж саме правопорушення, на якому наголошує суб'єкт містобудування, третя особа зазначає, що станом на момент перевірки позивача 03.10.2013 р. останнім виконувались будівельні роботи з будівництва 2-ї та 3-ї секції житлового комплексу, а під час виїзду на місце 28.05.2014 р. було встановлено подальше виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу «Перлина Троєщини» (вже наступної 4-ї секції) без дозволу на виконання будівельних робіт, за що позивача і було притягнено до відповідальності.
Третя особа звертає увагу на те, що ІДАБК у м. Києві суб'єкту містобудування дозволу на виконання будівельних робіт або будь-якого іншого документу, який дає право виконувати будівельні роботи за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 42 в Деснянському районі м. Києва, не надавалось та нічого не реєструвалось.
Як наслідок, Держархбудінспекція України вважає, що при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивачем на об'єкті «Будівництво житлового комплексу «Перлина Троєщини» на вул. Закревського, 42 у Деснянському районі міста Києва та при винесені оскаржуваної постанови, ІДАБК у м. Києві діяла правомірно, в чіткій відповідності до приписів норм чинного законодавства.
В наданих запереченнях, третя особа просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, в судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечував.
У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, призначене на 04.02.2015 р., суд, відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив подальший розгляд справи проводити в письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
На підставі вимоги Прокуратури м. Києва від 16.05.2014 р. № 07/1/5-1189-14 (вхідний Інспекції № 7/26-2005/8 від 20.05.2014 р.), наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 23.07.2012 р. № 52 «з», посадовою особою відповідача заступнику начальника Управління контролю будівництва об'єктів - начальнику Інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Таранову Д.В. виписано Направлення для проведення позапланової перевірки на вул. Закревського, 42 у Деснянському районі міста Києва від 22.05.2014 р. б/н.
Строк дії направлення з 22.05. по 28.05.2014 р.
Одночасно, на виконання вимог п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 посадовою особою відповідача заступнику начальника Управління контролю будівництва об'єктів - начальнику Інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Таранову Д.В. виписано Направлення для проведення позапланової перевірки на вул. Закревського, 42 у Деснянському районі міста Києва від 23.06.2014 р. б/н.
Строк дії направлення з 23.06. по 24.06.2014 р.
На підставі вимоги Прокуратури м. Києва від 16.05.2014 р. № 07/1/5-1189-14, в присутності осіб (представників) від замовника будівництва, Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» (м. Київ, вул. Л. Руденко, 6-а), за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 24 червня 2014 року (далі - Акт).
За результатами перевірки, відповідачем встановлено, що «перевіркою з виїздом на місце 24.06.2014 встановлено, що на вказаній земельній ділянці, яка огороджена будівельною огорожею, на замовлення ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» виконуються будівельні роботи з будівництва житлового комплексу «Перлина Троєщини» без дозволу на виконання будівельних робіт (керуючись ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (додаток М), Порядком віднесення об'єктів до IV і V категорії складності, затвердженого постановою КМУ від 27.04.2011 р. № 557, об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності об'єктів будівництва), чим порушено ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». З боку відповідальних осіб, які знаходились на об'єкті будівництва проектно-виконавчої документації не пред'явлено.».
24 червня 2014 року відповідачем генеральному директору ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» Гошуренку В.І. видано Припис про зупинення підготовчих дій та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт (далі - Припис), яким до генерального директора підприємства позивача ставилися вимоги: з 24.06.2014 р. зупинити виконання будівельних робіт; усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва у відповідності до вимог чинного законодавства у термін до 02.07.2014 р.
24 червня 2014 року відповідачем стосовно ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Протокол), яким визначена відповідальність за виявлені правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно інформації, що міститься в Протоколі, розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності мало відбутися об 11 год. 00 хв. 02.07.2014 р. у приміщенні відповідача за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, каб. 710.
Супровідним листом від 25.06.2014 р. № 7/26-12/2506/02/1 вказані вище Акт, Припис та Протокол були надіслані генеральному директору ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» на адресу: м. Київ, вул. Л. Руденко, 6-а.
02 липня 2014 року В.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Ліхуновим К.Є. ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 096 200 грн. (Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 178/14/1/7126-35/0207/02/1) (далі - Постанова № 178/14/1/7126-35/0207/02/1).
Згідно інформації, що міститься в Постанові № 178/14/1/7126-35/0207/02/1, примірник постанови надіслано поштою 02.07.2014 р. за № 18171910.
Також, судом встановлено, що державним виконавцем органу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції розглянута заява про примусове виконання Постанови № 178/14/1/7126-35/0207/02/1, прийнятої 02.07.2014 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, та 08.08.2014 р. відкрито виконавче провадження ВП № 44341296. Вказаною постановою боржнику - ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» було надано строк для добровільного виконання постанови до 15.08.2014 р.
Незгода з діями відповідача з проведення перевірки 24.06.2014 р. та Постановою № 178/14/1/7126-35/0207/02/1 відповідача обумовила позивача звернутись до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТБУД», виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. № 735) (далі - Порядок № 244), Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011 (далі - Положення № 439/2011), Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 червня 2011 року № 22 (далі - Положення № 22) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулюються Законом № 3038-VI.
Приписами частини першої статті 41 Закону № 3038-VI (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
На виконання статті 41 Закону № 3038-VI, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції) (п. 1 Порядку № 553).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (п. 3 Порядку № 553).
Приписами пункту 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, з-поміж інших, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з п. п. 16-18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
У відповідності до п. 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 20 Порядку № 553).
Згідно з пунктом 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
У відповідності до п. 23 Порядку № 553 інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.
Статтею першою Закону № 208/94-ВР визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Приписами абзацу третього пункту п'ятого частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
Порядок, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є Порядок № 244 (п. 1 Порядку № 244).
Штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 3 Порядку № 244).
Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 9 Порядку № 244).
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (п. 15 Порядку № 244).
Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (п. 16 Порядку № 244).
За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу) (пп. 1 п. 22 Порядку № 244).
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - залишається в інспекції, яка винесла постанову (п. 25 Порядку № 244).
Постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону № 208/94-ВР може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка винесла відповідну постанову (п. 28 Порядку № 244).
Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду (п. 29 Порядку № 244).
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Стосовно здійснення Інспекцією перевірки та винесення оскаржуваної постанови за відсутності компетенції через ліквідацію останньої, на що позивач звертає увагу в своєму адміністративному позові та додаткових поясненнях до адміністративного позову, суд зазначає.
Відповідно до статті 10 Закону № 687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).
Відповідно до Положення № 439/2011 Держархбудінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно з пунктом 6 Положення № 439/2011 Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.
У силу положень підпунктів 8, 10 пункту 4 Положення № 439/2011 Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, а також, проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.04.2014 р. за № 150 вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком згідно з додатком; погоджено пропозицію Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.06.2014 р. № 116 «Про ліквідацію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві» ліквідовано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та призначено Голову Комісії з ліквідації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.
Так, наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 18.06.2014 р. № 46 «Про створення ліквідаційної комісії для проведення заходів, пов'язаних з ліквідацією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві» утворено ліквідаційну комісію з ліквідації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та затверджено її персональний склад.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. за № 1074 (далі - Порядок № 1074).
Пунктом 18 Порядку № 1074 (в редакції, що був чинним в момент прийняття рішення про ліквідацію Інспекції) встановлено, що до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі - комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.
Враховуючи вищевикладені нормативно-правові акти, позивач дійшов до переконання, що законодавством встановлено, що до комісії переходять лише ті повноваження, які безпосередньо стосуються ліквідаційного процесу, а не застосування штрафних санкцій до суб'єктів містобудування.
Проте, з таким твердженням суд не погоджується, оскільки має бути враховано, що за змістом ч. ч. 1 та 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Аналогічна норма міститься і в ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV, зокрема визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно інформації в Єдиному державному реєстрі, станом на 02.07.2014 р. (момент винесення оскаржуваної постанови) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві перебувала в стані припинення.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1074 орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Президента України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Президентом України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
Приписами п. п. 13, 14 Порядку № 1074 визначено, що акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов'язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.
Право підписувати документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Президентом України сфері до дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України, зазначеним у пункті 13 цього Порядку, має керівник органу виконавчої влади, що припиняється (у разі його звільнення - заступник такого керівника), а після зазначеного дня - керівник утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов'язки органу виконавчої влади, що припиняється.
Тобто, з наведених норм вбачається, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення, при цьому орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішення про ліквідацію (припинення) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. за № 150 та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.06.2014 р. № 116. Водночас згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з 18.06.2014 р. перебуває в стані припинення. Слід звернути увагу, що запису про державну реєстрацію саме припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваної постанови Інспекції, внесено не було.
Водночас відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 р. «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», що набрала чинності 01.08.2014 р., Кабінет Міністрів України постановив Державній архітектурно-будівельній інспекції забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Разом з тим, згідно направлень на здійснення позапланової перевірки від 22.05.2014 р. б/н та від 23.06.2014 р. б/н, за підписом посадових осіб, перевірка на вул. Закревського, 42 у Деснянському районі міста Києва, повинна була бути проведеною у термін з 22.05.2014 р. по 28.05.2014 р. та з 23.06.2014 р. по 24.06.2014 р.
Отже, з наведено випливає, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у період з 23.04.2014 р. (прийняття Кабінетом Міністрів України постанови за № 150 про її ліквідацію) до 09.07.2014 р. (прийняття Кабінетом Міністрів України постанови за № 294 про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України) та після 09.07.2014 р. і до 10.10.2014 р. (прийняття Державною архітектурно-будівельною інспекцією України наказу за № 272 «Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції») була наділена правом здійснювати свої повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у сфері містобудівної діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 р. у справі № 826/10139/14.
Відтак, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві була наділена повноваженнями проводити перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та застосовувати штрафні санкції у період відповідно з 22.05.2014 р. по 02.07.2014 р., а тому позиція позивача в цій частині є помилковою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.
Отже, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було проведено позапланову перевірку позивача та прийнято постанову про накладення на нього штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в межах наданих повноважень.
Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що підставою для проведення позапланової перевірки, є зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку № 553).
Так, підставою для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» на об'єкті будівництва - будівництво житлового комплексу «Перлина Троєщини» на вул. Закревського, 42 у Деснянському районі м. Києва, стала вимога Прокуратури міста Києва від 16.05.2014 р. за № 07/1/5-1189-14.
З вказаної вимоги вбачається, що у строк до 22.05.2014 р. прокуратура зобов'язувала Інспекцію надати інформацію щодо реєстрації та скасування дозвільних документів на будівництво, реставрацію чи введення в експлуатацію певних об'єктів будівництва, серед переліку яких був об'єкт, розташований за адресою: вул. Закревського, 42 у Деснянському районі міста Києва.
Щодо тверджень позивача про порушення Інспекцією порядку проведення перевірки через втрату вимогою прокуратури своєї актуальності, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. При цьому, законодавчо не визначено обмеження Інспекції по проведенню перевірки строками встановленими правоохоронними чи іншими органами влади.
Зокрема відповідно до направлень для проведення позапланової перевірки її строк встановлено з 22.05.2014 р. по 28.05.2014 р. та з 23.06.2014 р. по 24.06.2014 р., що вкладається у межі визначені Порядком № 553.
Крім того, суд звертає увагу на те, що лист Інспекції від 26.05.2014 р. № 7/26-14/2605/02/1, адресований зокрема першому заступнику прокурора Деснянського району м. Києва Сімонову П.А., носить інформаційний характер, і не є наслідком (звітом) реагування на встановлені відповідачем порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності.
За наслідками проведення перевірки, в разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, контролюючий орган складає акт, припис, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності приймає рішення про притягнення винної особи до відповідальності, що відповідає принципам реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
З цих підстав, твердження позивача, що відповідачем виконано вимогу прокуратури ще в травні 2014 року що на його думку ставить під сумнів висновки проведеної позапланової перевірки, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та є неприйнятними.
Згідно з пунктами 9, 12, 13 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зафіксовано в акті перевірки, перевірка була проведена в присутності осіб (представників) від замовника будівництва. Відтак, враховуючи, що посадові особи Інспекції були допущені до проведення перевірки, та те, що відповідно до п. 13 Порядку № 553 участь суб'єкта містобудування у разі здійснення перевірки є виключно його правом, а не обов'язком, суд не приймає до уваги зауваження позивача в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 р. у справі № К/800/34906/13.
Надаючи оцінку встановленим Інспекцією під час проведення позапланової перевірки позивача порушенням містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що перевіркою з виїздом на місце 24.06.2014 встановлено, що на земельній ділянці, розташованої на вул. Закревського, 42 у Деснянському районі м. Києва, яка огороджена будівельною огорожею, на замовлення ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» виконуються будівельні роботи з будівництва житлового комплексу «Перлина Троєщини» без дозволу на виконання будівельних робіт.
Поряд з цим, у ході перевірки позивача встановлено, що об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності.
Стосовно безпідставного, на думку позивача, віднесення об'єкта будівництва до об'єктів V категорії складності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 32 Закону № 3038-VI усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.
Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
У постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року (справа № 21-433а13) зазначено, що аналіз приписів ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у системному зв'язку з іншими нормами цього Закону та Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 р. № 557 (далі - Порядок № 557), дає підстави для висновку, що вона (ст. 32 Закону № 3038-VI) встановлює загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках же, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
До повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування санкцій за ці правопорушення.
Визначення категорії складності об'єкта будівництва за відсутності проектної документації, у якій би було зазначено відповідну категорію, не віднесено до компетенції жодного іншого державного органу.
Тобто, територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції України наділені повноваженнями на віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності.
Водночас контролюючий орган приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності виходив з того, що відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (додаток М), Порядку № 557, об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності об'єктів будівництва.
Порядком № 557 визначено, що категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта. Юридичні та фізичні особи, які беруть участь у визначенні категорії складності об'єктів будівництва, несуть відповідно до закону відповідальність за порушення вимог цього Порядку. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюється спеціально уповноваженими органами у сфері містобудування та архітектури.
Виходячи з наведених законодавчих норм та Порядку № 557 на відповідача покладається обов'язок контролю за дотриманням забудовниками, замовниками та проектними організаціями державних будівельних норм та стандартів, в тому числі, правильності визначення категорії складності об'єкту будівництва.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 557 до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:
1) згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки;
2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб;
3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом;
4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:
- можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат;
- можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення;
- можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення..
За аналогічними критеріями визначається категорія складності об'єкту будівництва і за вимогами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».
З аналізу наведених норм убачається, що об'єкт будівництва - «Будівництво житлового комплексу «Перлина Троєщини» на вул. Закревського, 42 у Деснянському районі м. Києва, відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки, тобто до V категорії складності.
Пунктом 7 Порядку № 557 визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Разом із тим, відповідні дії може вчинити і Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю з метою накладення штрафу за порушення вимог законодавства при здійсненні самочинного будівництва.
Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 21.01.2014 р. у справі № К/9991/78386/12.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач прийшов до обґрунтованих висновків, визначивши об'єкт будівництва таким, що відноситься до V категорії складності об'єктів будівництва.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до п. п. 2, 18, 23, 30, 33 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 (далі - Порядок № 466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.
Для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5.
До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби); копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 1 червня 2012 р. (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).
У разі коли право на будівництво об'єкта будівництва передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), дозвіл підлягає переоформленню Інспекцією, яка видала такий дозвіл.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Замовник відповідає згідно із законом за порушення вимог, визначених цим Порядком.
Тобто, з вище викладених норм вбачається, що будівельні роботи на об'єкті будівництва, віднесеного до V категорії складності, можуть проводитися після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Проте, доказів, які б свідчили про наявність у позивача вказаного дозволу, в ході судового розгляду справи представником позивача надано не було, в зв'язку з чим суд, враховуючи вище викладені норми та обставини, прийшов до висновку про правомірність дій відповідача з проведення перевірки 24.06.2014 р. та правильність його висновків щодо порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Також, суд зазначає, що твердження позивача щодо того, що його двічі притягнено за одне й те ж саме правопорушення до відповідальності не ґрунтується на фактичних обставинах справи, з огляду на наступне.
Як встановлено під час розгляду справи, перевіркою (направлення для проведення позапланової перевірки від 03.10.2013 р. б/н) з виїздом на місце 03.10.2013 р. встановлено, що на земельній ділянці, розташованої на вул. Закревського, 42 у Деснянському районі м. Києва, яка огороджена будівельною огорожею, на замовлення ТОВ «КОНТИНЕНТБУД» виконуються будівельні роботи з будівництва житлового комплексу «Перлина Троєщини» без дозволу на виконання будівельних робіт. На час перевірки виконувались будівельні роботи з будівництва 2-ї та 3-ї секцій житлового комплексу.
03 жовтня 2013 року Інспекцією були складені Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, Припис про зупинення підготовчих дій та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
За наслідками розгляду зазначених матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою Інспекції винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 450/13 від 14.10.2013 р., якою постановлено визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТБУД» винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накласти штраф у сумі 1 032 300,00 (один мільйон тридцять дві тисячі триста) гривень.
З аналізу вказаної вище постанови від 14.10.2013 р. № 450/13 вбачається, що суб'єкта містобудування визнано винним у вчиненні правопорушення через виконання будівельних робіт з будівництва 2-ї та 3-ї секцій житлового комплексу без дозволу на виконання будівельних робіт.
Разом з тим, під час виїзду на місце 28.05.2014 р. перевіряючими було встановлено подальше виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу «Перлина Троєщини» вже наступної 4-ї секції без дозволу на виконання будівельних робіт, за що оскаржуваною постановою винну особу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності було притягнено до відповідальності.
Таким чином, суб'єкта містобудування було притягнено до відповідальності за виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу «Перлина Троєщини» без дозволу на виконання будівельних робіт 2-ї, 3-ї секцій (постанова від 14.10.2013 р. № 450/13) та 4-ї секції (постанова від 02.07.2014 р. № 178/14/1/7126-35/0207/02/1), що, на думку суду, не є відповідальністю за одне й те ж саме правопорушення.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Інспекція ДАБК у м. Києві під час проведення перевірки 24.06.2014 р. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а отже, постанова № 178/14/1/7126-35/0207/02/1 від 02.07.2014 р., складена за наслідками такої перевірки, є правомірною.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідач діяв у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством та в рамках закону виніс правовий акт індивідуальної дії.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТБУД» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко