03 березня 2015 р. м. Чернівці справа № 824/147/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спіжавки Г.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське" про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області (позивач) звернулося з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське" (відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 14216,47 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було подано довідку на пільгову пенсію громадянину ОСОБА_1, який отримує пенсію по пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Оскільки, вказує позивач, громадянин, який представлений відповідачем на пільгову пенсію набув необхідного пільгового стажу в СТзОВ "Селищанське", то відшкодовувати ці витрати повинен відповідач.
Однак, у відповідача виникла заборгованість за 2014 рік та січень 2015 року по відшкодуванню Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 14216,47 грн.
В зв'язку із тим, що Товариством не відшкодовано суму боргу добровільно, Управління звернулося до суду з відповідним позовом.
Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких повідомив, що ТзОВ "Селищанське" було утворено на базі колективного сільськогосподарського підприємства "Селищанське" 03.02.2000року згідно Указу Президента України від 03 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи, щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки". Після реформування КСП "Селищанське" в ТзОВ "Селищанське" за останнім автоматично перейшли всі борги попереднього КСП. Зазначене ТзОВ "Селищанське" проіснувало до 31 січня 2001року і було реорганізоване в ТзОВ "Хлібороб", нові засновники відшкодували заборгованість своїх попередників тільки по заробітній платі всіх працюючих в ТзОВ, а інші види заборгованості не відшкодовували, так як Товариство не являлося правонаступником попередніх сільськогосподарських підприємств.
Серед тих видів заборгованості, яка була утворена та рахувалася станом на 31.01.2001року претензій від Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області, щодо стягнення заборгованості відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надходило і не рахувалося.
З 31 січня 2001року і по даний час ТзОВ "Селищанське" виробничою та фінансовою діяльністю не займалося, а згідно Протоколу №05/02-2013 загальних зборів засновників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське" від 05 лютого 2013 року прийнято рішення засновників про припинення ТзОВ "Селищанське" та призначено ліквідаційну комісію в кількості 3-х осіб.
При подачі зазначеного позову, стверджує відповідач, позивачем було допущено порушення правил щодо загальної позовної давності, яка встановлюється тривалістю у 3 роки. Наполягає на тому, що загальним цей строк називається тому, що застосовується до всіх правовідносин, за винятком тих, для яких законом встановлені інші, більш короткі або більш тривалі строки.
Стягнення заборгованості відшкодування пенсії з підприємства, яке не займається виробничою діяльністю і не проводить фінансові операції більше як 14 років (з 31.01.2001р.) - таких більш тривалих строків, які передбачені статтею щодо спеціальної позовної давності - не передбачено.
З вище наведених підстав, відповідач наполягає на відхиленні позовних вимог.
Позивач направив до суду заяву про розгляду справи без участі представника Управління.
Відповідач також направив до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі.
В силу статті 122 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини в справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
Як вбачається з акту зустрічної перевірки правильності і достовірності видачі документів для призначення пенсії як трактористу ОСОБА_1 від 13.02.2013р., складеного УПФУ в Сокирянському районі та комунальним підприємством "Сокирянський районний трудовий архів", ОСОБА_1, 1957 року народження, працював в радгоспі ім. Жовтневої революції с. Селище трактористом з 03.01.1978 по 31.12.1989; з 01.01.1990 по 17.02.1993 працював в колгоспі ім. Жовтневої революції трактористом; з 18.02.1993 по 03.04.1995 працював в колгоспі "Дружба" трактористом; з 04.04.1995 по 11.02.2000 працював в колгоспі "Селищанський" трактористом; з 12.02.2000 по 31.01.2001 працював в ТзОВ "Селищанське" трактористом; з 01.02.2001 по 30.04.2006 працював в ТзОВ "Хлібороб" трактористом.
Згідно наказу №2 від 03 січня 1978 року по радгоспу ім. Жовтневої революції с. Селище - прийнято на роботу в тракторну бригаду трактористом ОСОБА_1 з 3 січня 1978 року.
Згідно протоколу №1 загальних зборів членів колгоспу ім. Жовтневої революції від 18.01.1990 року - вирішено перетворити радгосп в колгосп в установленому порядку станом на 01.01.1990 року. "П.1 - Прийняти в члени колгоспу слідуючих товаришів - тракторна бригада - п. 38 - ОСОБА_1".
Згідно протоколу №2 загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Жовтневої революції від 18.02.1993 року, с. Селище - поступила пропозиція перейменувати назву колгоспу і назвати новостворений колгосп з приватною власністю "Дружба".
Згідно протоколу №2 загальних зборів членів колгоспу "Дружба" від 04.04.1995 року - вирішено змінити назву колективного с/г підприємства "Дружба" на колективне с/г підприємство "Селищанське".
Згідно протоколу №27 засідання правління колгоспу "Селищанський", с. Селище від 11 лютого 2000 року "Про звільнення з членів колгоспу" - вирішили: "п.1. Звільнити по переводу по ст. 36 п. 5 КЗзП України слідуючих колгоспників, що перейшли працювати в товариство - тракторна бригада - п. 20 - ОСОБА_1 - тракторист.
Згідно наказу №2 від 01 лютого 2001 року по ТзОВ "Хлібороб", с. Селище - тракторна бригада - п.1. "Прийняти на роботу ОСОБА_1 трактористом в тракторну бригаду з 01 лютого 2001 року".
Довідкою від 04.02.2013 року, виданою ТзОВ "Селищанське" (за підписом директора та головного бухгалтера) ОСОБА_1 для пред'явлення в управління Пенсійного фонду підтверджено, що останній дійсно працював з 03.01.1978 по 31.12.1989рр., з 01.01.1990 по 17.02.1993рр., 18.02.1993 по 03.04.1995рр., з 04.04.1995 по 11.02.2000рр., 12.02.2000 по 31.01.2001рр. - як тракторист-машиніст на виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві або протягом календарного року в тваринництві. Зазначені періоди зараховуються до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
На підставі поданої ОСОБА_1 заяви протоколом 47 від 19.02.2013 року останньому підтверджено наявність пільгового стажу та призначено пільгову пенсію на підставі п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебуває на обліку в УПФУ в Сокирянському районі та є платником страхових внесків.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV) підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.п.6.4 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно із пунктом 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 6.2. Інструкції).
Враховуючи наведені вище обставини та положення чинного законодавства, оскільки громадянин, представлений відповідачем на пільгову пенсію набув необхідного пільгового стажу в СТзОВ "Селищанське", то відшкодовувати ці витрати повинен відповідач відповідно до стажу роботи.
Позивачем на адресу відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року, з лютого 2014 року, з березня 2014 року, з квітня 2014 року, з травня 2014 року, з червня 2014 року, з липня 2014 року, з серпня 2014 року, з вересня 2014 року, з жовтня 2014 року, з листопада 2014 року, з грудня 2014 року, з 2015 року.
Повідомленнями про вручення поштових відправлень підтверджується отримання відповідачем вказаних розрахунків.
Водночас, відповідач не оскаржив розрахунки в судовому порядку та не відшкодував суми витрат виплачених Пенсійним фондом ОСОБА_1
Згідно картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 2 за відповідачем рахується недоїмка в розмірі 14216,47грн.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач посилається на те, що з 31 січня 2001 року ТзОВ "Селищанське" виробничою та фінансовою діяльністю не займається, а згідно протоколу №05/02-2013 загальних зборів засновників від 05 лютого 2013 року прийнято рішення про припинення ТзОВ "Селищанське". Також, стверджує, що ТзОВ "Селищанське" проводило фінансові операції з 03.02.2000 по 31.01.2001рр. і за цей період не можливо було утворити заборгованість у розмірі 14216,47грн.
Проте, зайняття чи не зайняття виробничою та фінансовою діяльністю не звільняє відповідача від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій колишньому працівнику. Окрім того, немає жодного зв'язку між періодом, коли відповідач займався фінансовою діяльністю востаннє та періодом, за який виникла заборгованість із вказаних витрат, так як вона виникла за 2014 рік та січень 2015 року.
Також, відповідач посилається на порушення позивачем позовної давності та помилково вважає, що він відраховується з моменту коли відповідач припинив фінансову діяльність.
Такі твердження відповідача, на думку суду, є надуманими, адже пільгового стажу працівник набув лише у 2013 році, а органи Пенсійного фонду не можуть та не вправі наперед прогнозувати утворення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з боку платника.
Разом з тим, відповідачем не надано суду інформації про оскарження ним розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що дає підстави суду вважати - що відповідачем їх прийнято та погоджено.
Враховуючи наведені вище обставини та норми чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське" заборгованість по виплаті і доставці пільгових пенсій в розмірі 14216,47грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Г.Г. Спіжавка