Справа № 815/1142/15
12 березня 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Дубовик Г.В.,
за участю:
представника позивача - Шумахер А.Е.(за довіреністю),
представника відповідача - П'ятниченко А.О. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" (далі - ТОВ "Ростдорстрой") звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 26 грудня 2014 року № 0004272206.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Ростдорстрой" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12.12.2014 року № 8225/15-53-22-06/33658865. В адміністративному позові позивач зазначив, що на підставі вказаного акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Однак, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.
Відповідач надав до суду заперечення до адміністративного позову (а.с. 40-41), в яких посилався на те, що в ході перевірки встановлено, що TOB «Ростдорстрой» до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість згідно реєстрів отриманих податкових накладних, по операціям з ТОВ «Софор», оригінали яких до перевірки не надані, що свідчить про порушення з боку позивача п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.7, п. 201.10 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві і просив задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених в запереченнях до адміністративного позову.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі направлень від 21.11.2014 №003023/2555, від 21.11.2014 № 001677/2556, від 21.11.2014 № 001678/2559, виданих Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013 року.
За результатами проведеної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси складено акт від 12.12.2014 року № 8225/15-53-22-06/33658865 «Про результати планової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року», висновками якого встановлено порушення з боку позивача п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.7, п. 201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на суму 62084 грн., в т.ч. в травні 2013 року на суму 62084 грн. (а.с. 7-28).
Згідно описової частини акту перевірки до вказаного висновку податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що TOB «Ростдорстрой» до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість згідно реєстрів отриманих податкових накладних, по операціям з ТОВ «Софор», оригінали яких до перевірки не надані.
На підставі акту перевірки від 12.12.2014 року № 8225/15-53-22-06/33658865 державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014 року № 0004272206, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 62084 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 31042 грн. (а.с. 29).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» звернулось до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Як з'ясовано судом, між ТОВ «Ростдорстрой» як покупцем та ТОВ "Софор" як продавцем укладено договір поставки від 10.08.2012 р року № 10/08-П, відповідно до предмету якого продавець зобов'язується поставити та передати, а покупець оплатити та прийняти товар, вказаний у специфікації до договору (а.с. 52).
Згідно специфікацій № 9/2 від 10.08.2012 року та 9/1 від 10.08.2012 року до договору від 10.08.2012 року № 10/08-П продавець зобов'язується поставити будівельний товар, зокрема, дощоприймач чавунного типу «ДБ-1», асфальт М3 щільний та шлакобетон (а.с. 55-57).
01.11.2012 року між ТОВ «Ростдорстрой» як покупцем та ТОВ "Софор" як перевізником укладено договір № 1 від 01.11.2012 року про перевезення вантажу (а.с. 58-60).
Поставка (перевезення) придбаного позивачем товару на виконання умов договору здійснювалась автомобільним транспортом, що підтверджується товаротранспортними накладними (а.с. 65-154).
Про підтвердження поставки товару - дощоприймача чавунного типу «ДБ-1» та асфальту М3 за вищезазначеною угодою від 10.08.2012 року № 10/08-П свідчать первинні бухгалтерські документи, зокрема, видаткові накладні від 08.05.2013 року № 0000000392 та від 28.05.2013 року № 0000000402 (а.с. 50-51).
На підтвердження того, що виконавцем були проведені роботи з організації послуг з перевезення асфальту, шлакбетону на відстань 75 км по маршруту Одеса-Вознесеньск-Н. Буг, до суду надано акт здачі-приймання робіт від 31.05.2013 року № 26, укладений між сторонами договору - ТОВ «Ростдорстрой» та ТОВ "Софор" (а.с. 62).
Отримання ТОВ «Ростдорстрой» послуг з перевезення асфальту, шлакбетону на відстань 75 км. по маршруту Одеса-Вознесеньск-Н. Буг згідно договору від 01.11.2012 року № 1 підтверджується податковою накладною від 31.05.2013 року № 132 на суму ПДВ 28549,32 грн. (а.с. 30).
На підтвердження отримання ТОВ «Ростдорстрой» товару від ТОВ "Софор": дощоприймачів чавунних типу «ДБ-1» на виконання договору від 10.08.2012 року № 10/08П до суду надано податкову накладну від 08.05.2013 року № 168 на суму 8833,61 грн. (а.с. 31).
На підтвердження отримання ТОВ «Ростдорстрой» товару від ТОВ "Софор": асфальту М3 щільний до суду надано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 114 від 30.05.2013 року на суму ПДВ 24700,90 грн.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту перевіряємого періоду.
У статті 198 ПК встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.
Зокрема, згідно із пунктом 198.1 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За пунктом 198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій цього пункту).
Згідно з пунктом 198.6 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Норми статті 201 ПК, до яких відсилають правила пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносини, пов'язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.
Так, у пункті 201.1 статті 201 ПК (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Згідно з пунктом 201.6 цієї статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
За пунктом 201.10 зазначеної статті податкова накладна надається платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. За абзацом другим цього пункту продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Реєстрі.
Абзаци третій-п'ятий зазначеного пункту регулюють питання підтвердження дати, часу і факту реєстрації продавцем податкової накладної. Зокрема, про внесення податкової накладної до Реєстру свідчить квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Дата і час, зафіксовані у такій квитанції, визнаються датою і часом надання продавцем податкової накладної до податкового органу.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Згідно з пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників ПДВ - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, що містяться у Реєстрі.
Згідно п. 8 вказаного Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи податкова накладна від 31.05.2013 року № 132 на суму ПДВ 28549,32 грн. (а.с. 30) та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 114 від 30.05.2013 року на суму ПДВ 24700,90 грн. були прийняті податковим органом та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 31.05.2013 року № 132 (а.с. 47) та витягами з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с. 48-49).
Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, що податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.
Так, оскільки сума податку на додану вартість по податковій накладній від 08.05.2013 року № 168 становить 8833,61 грн., остання не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, позивачем було виконано вимоги чинного законодавства.
Окрім того, податковий орган не заперечує в акті перевірки факту здійснення господарських операцій, що відображені у податкових накладених.
Системний аналіз наведених податкових норм дає підстави дійти висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту.
Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством.
В іншому випадку, без подання заяви на постачальника, який своєчасно не зареєстрував податкові накладні, платник податку - покупець товарів/послуг зобов'язаний включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 N 395 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами.
Згідно п. 1.7 вказаного Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.
У відповідності до п.2.3.2.2 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.
У разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем до суду не надано жодних доказів, що підтверджують факт ненадання позивачем при проведенні перевірки податкових накладних по операціям з ТОВ «Софор», натомість матеріали справи свідчать про наявність у ТОВ «Ростдорстрой» таких документів та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у передбачені законодавством строки.
В той же час, як вже зазначено судом, податкова накладна від 08.05.2013 року № 168 не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних, при цьому, в матеріалах справи наявна вказана накладна та відповідачем жодних доказів її ненадання при проведеній перевірці до суду не надано.
Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про дотримання позивачем вимог податкового законодавства. При цьому, на підтвердження своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх.
Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.
З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 26 грудня 2014 року № 0004272206.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 16.03.2015 року.
Суддя Вовченко O.A.
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 26 грудня 2014 року № 0004272206.
16 березня 2015 року.