Копія:
12 березня 2015 р. справа №818/119/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
суддів: Воловика С.В., Кравченко Є.Д.
за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.
представника позивача - ОСОБА_1
представників відповідачів - Васянович М.В., Тютюнник С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/119/15
за позовом ОСОБА_4
до Генеральної прокуратури України, прокуратури Сумської області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, прокуратури Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора України №1688к від 17.12.2014р. про звільнення з посади, поновлення на роботі в органах прокуратури Сумської області на посаді прокурора міста Суми, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 28233,5 грн. Свої вимоги мотивує тим, що звільнення його з посади прокурора м.Суми у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (п.1 ст.40 КЗпП України) є протиправним, оскільки скорочення посади прокурора м.Суми при збереженні прокуратури м.Суми суперечить вимогам Закону України «Про прокуратуру». Крім того, в порушення вимог трудового законодавства, при звільненні з роботи йому не було запропоновано зайняти новостворену посаду заступника прокурора Сумської області - прокурора м. Суми чи іншу вакантну посаду.
Генеральна прокуратура України та прокуратура Сумської області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовують тим, що наказом Генерального прокурора України від 09.09.2014р. №81ш проведено скорочення чисельності та штату працівників прокуратури Сумської області, а саме ліквідовано 2 посади: заступника прокурора Сумської області та прокурора м. Суми. Натомість до штатного розпису прокуратури області введено 1 посаду - заступника прокурора Сумської області - прокурора м. Суми. У зв'язку із вказаними змінами в організації роботи прокуратури Сумської області, ОСОБА_4 був попереджений про звільнення із займаної посади прокурора м.Суми. Разом з попередженням ОСОБА_4 був повідомлений про відсутність вакантних посад, які могли бути йому запропоновані.
Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представники відповідачів Тютюнник С.М. та Васянович М.В. позов не визнали з підстав викладених у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідка, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 наказом Генерального прокурора України від 06.07.2010р. №756к призначений на посаду прокурора міста Суми Сумської області строком на 5 років (а.с.9-11).
Згідно наказу Генерального прокурора України від 09.09.2014 №81ш в структурі та штатному розписі прокуратури Сумської області скорочені 2 посади: заступника прокурора Сумської області та прокурора м. Суми. Натомість до штатного розпису прокуратури області введено 1 посаду - заступника прокурора Сумської області - прокурора м. Суми (а.с.44).
На виконання вказаного наказу, ОСОБА_4 13.10.2014р. був попереджений про звільнення із займаної посади та повідомлений про відсутність вакантних посад, які могли б бути йому запропоновані (а.с.7).
Наказом Генерального прокурора України №1688к від 17.12.2014р. ОСОБА_4 звільнений з посади прокурора міста Суми у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (п.1 ст.40 КЗпП України) (а.с.8).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
За приписами ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
З матеріалів справи вбачається, що з часу попередження ОСОБА_4 до його звільнення з посади в органах прокуратури Сумської області існували вакантні посади, які б могли бути запропоновані позивачу.
Так, згідно наказу Генерального прокурора України від 05.12.2014р. №155ш у структурі прокуратури Сумської області ліквідовані Сумська прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, Конотопська прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, Сумська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері. Їх штатну чисельність 26 одиниць зараховано до резерву Генеральної прокуратури України.
Цим же наказом за рахунок резерву Генеральної прокуратури України у штатному розписі прокуратури Сумської області встановлено 20 одиниць штатних працівників.
У тому числі до штатного розпису прокуратури м.Суми додатково введено посади заступника прокурора м.Суми, старшого прокурора прокуратури м.Суми (3 одиниці), прокурора прокуратури м.Суми (2 одиниці) (а.с.139).
Таким чином, до звільнення позивача з посади, в прокуратурі Сумської області існували вакантні посади, які відповідачі зобов'язані були запропонувати ОСОБА_4
Проте, в порушення вимог ст.49-2 КЗпП України, вказані посади не були запропоновані позивачу.
Посилання відповідачів на те, що наказ Генерального прокурора України від 05.12.2014р. №155ш отриманий прокуратурою Сумської області 09.12.2014р., а подання прокурора області про звільнення ОСОБА_4 направлено до Генеральної прокуратури 08.12.2014р., тому прокуратура області не мала можливості запропонувати вакантні посади позивачу, є не обґрунтованими, так як на час виникнення вакантних посад ОСОБА_4 ще не був звільнений.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992р. №9, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, серед іншого, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як вбачається з наказу Генерального прокурора України №81ш від 09.09.2014р. скорочені 2 посади - заступника прокурора Сумської області та прокурора м.Суми, натомість до штатного розпису прокуратури Сумської області введена 1 посада заступника прокурора Сумської області - прокурора м.Суми.
Тобто, після скорочення, прокуратуру міста Суми продовжує очолювати прокурор міста Суми з повноваженнями заступника прокурора області.
При цьому, посадові обов'язки прокурора м.Суми залишилися без змін.
Отже, фактично відбулась зміна найменування займаної позивачем посади, а не її скорочення.
На думку суду, до зазначених змін в організації істотних умов праці повинні застосовуватися положення ст. 32 КЗпП України, якими передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Проте, в порушення вказаних вимог, ОСОБА_4 не був ознайомлений у встановлений законодавством порядку з наказом Генерального прокурора України від 09.09.2014 року №81ш.
В той же час, ознайомлення працівника завчасно з вказаними змінами мають суттєве значення для вирішення питання подальшого існування трудових відносин між працівником та працедавцем.
Так, відповідно ч.4 ст.32 КЗпП України, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, для звільнення позивача з посади, необхідно було б з'ясувати, чи згодний позивач продовжувати роботу на нових умовах, а якщо ні, то його звільнення мало б відбуватись у відповідності до вимог ч.4 ст.32 КЗпП України, а також згідно п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України, яким передбачено, що підставою припинення трудового договору є відмова працівника від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці.
Підтвердженням висновку суду про зміну найменування займаної позивачем посади, а не її скорочення, є вимоги Національного класифікатору України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, який передбачає найменування професії - прокурор (області, міста, району) - р. 1 п.1229.2.
При цьому, Класифікатор не передбачає такого найменування професії (посади), як заступник прокурора - прокурор.
Також, суміщення вказаних посад не відповідає розподілу функціональних обов'язків між прокурорами різного рівня та суперечить принципам організації і діяльності прокуратури, визначених пунктом 1 статті 6 Закону України «Про прокуратуру», де зазначено, що органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.
Згідно ст.16 вказаного Закону прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори.
Таким чином, заступник прокурора Сумської області є працівником прокуратури Сумської області і входить до її керівного складу, а прокурор м.Суми є керівником прокуратури м. Суми та підпорядкований прокурору Сумської області або його заступнику.
В свою чергу, відповідно ст.13 Закону України «Про прокуратуру» встановлена штатна чисельність органів прокуратури України, яка становить 20367 осіб.
Посада прокурора міста Суми, як прокурора міста входить до цієї штатної чисельності та може бути скорочена виключно шляхом внесення відповідних змін до зазначеного закону.
Зазначені обставини свідчать про незаконність звільнення ОСОБА_4 з посади прокурора м.Суми.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Генеральна прокуратура України та прокуратура Сумської області, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірності звільнення ОСОБА_4 з роботи.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора України №1688к від 17.12.2014р. про звільнення ОСОБА_4, поновити його на роботі в органах прокуратури Сумської області на посаді прокурора міста Суми, та стягнути з прокуратури Сумської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 28233,5 грн. (504,17грн. середньоденна з/п х 56 днів вимушеного прогулу).
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №1688к від 17.12.2014р. про звільнення ОСОБА_4.
Поновити ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на роботі в органах прокуратури Сумської області на посаді прокурора міста Суми.
Стягнути з прокуратури Сумської області (м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 33, код 03527891) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 28233,5 грн. (двадцять вісім тисяч двісті тридцять три грн. 50 коп.).
Постанова суду з частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 9579,22 грн. (дев"ять тисяч п"ятьсот сімдесят дев"ять грн. 22 коп.) підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя /підпис/ С.О. Бондар
судді: /підпис/ С.В.Воловик
/підпис/ Є.Д.Кравченко
Повний текст постанови складено 16 березня 2015 року.
З оригіналом згідно:
Головуючий суддя С.О. Бондар