Справа № 815/1564/15
про відмову у відкритті провадження
13 березня 2015 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції Одеської області, державних виконавців Роксоловської М.В., Міхнович М.О. про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови від 13.06.2014 року, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції Одеської області, державних виконавців Роксоловської М.В., Міхнович М.О. про визнання протиправними дій державних виконавців Роксоловської М.В., Міхнович М.О. по винесенню ними неправомірних розрахунків по сплаті аліментів від 12.06.2014 року №22139 та №22138, від 24.11.2014 року №90082, визнання протиправною та скасування постанови від 13.06.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №42329680, зобов'язання державних виконавців Роксоловської М.В., Міхнович М.О. надати обґрунтовані розрахунки сплати за аліментами починаючи з 04.02.2014 року по сьогоднішній день.
З тексту позовної заяви вбачається, що 12.06.2014 року старшим державним виконавцем Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби ОМУЮ м. Одеси Росоловською М.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №523/9696/13-ц, виданого 04.02.2014 року Суворовським районним судом м. Одеси, щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, складено відповідні розрахунки, які супровідними листами за №22138 та №22139 надіслано на адресу позивача. В подальшому, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.06.2014 року ВП №42329680, у зв'язку з виниклою заборгованістю накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику - ОСОБА_1. Також, 24.11.2014 року державним виконавцем Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби ОМУЮ м. Одеси Міхнович М.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №523/9696/13-ц, виданого 04.02.2014 року Суворовським районним судом м. Одеси, щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, складено розрахунок №90082.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно ст. 181 КАС України, предметом оскарження можуть бути рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби (державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби), що стосуються прав, свобод чи інтересів учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій. Такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути прийняті (вчинені, допущені) при виконанні будь-яких виконавчих документів.
Відповідно до ст.ст.383, 384 Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 1 вересня 2005 р., учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Положеннями ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21.04.1999 року передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» №3 від 13 грудня 2010 року, роз'яснено, що при визначенні юрисдикції суди повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України „Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги те, ОСОБА_1, який є стороною (боржником) у виконавчому провадженні по цивільній справі №523/9696/13-ц, оскаржує дії державних виконавців Роксоловської М.В., Міхнович М.О. по винесенню ними неправомірних розрахунків по сплаті аліментів від 12.06.2014 року №22139 та №22138, від 24.11.2014 року №90082, просить визнати протиправною та скасувати постанову від 13.06.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №42329680, та зобов'язати державних виконавців Роксоловської М.В., Міхнович М.О. надати обґрунтовані розрахунки сплати за аліментами починаючи з 04.02.2014 року по сьогоднішній день, при примусовому виконанні рішення районного суду, суд вважає, що дану справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з вищенаведеного, зазначені позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі та розглядатись у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Зазначена обставина згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції Одеської області, державних виконавців Роксоловської М.В., Міхнович М.О. про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови від 13.06.2014 року, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов з усіма доданими до нього матеріалами повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ч. 3 ст. 186 КАС України.
Суддя П.П.Марин