Постанова від 16.03.2015 по справі П/811/4415/14

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року справа №П/811/4415/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішень від 18 вересня 2014 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 4802,39 грн. та застосовано штрафну санкцію - 1200,60 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимогу заяви.

Стверджував, що позивач у продовж 2011 - 2013 років придбавав матеріали для проведення будівельних робіт у приміщені, яке передавалось ним у оренду.

Пояснив, що це є витратами, котрі пов'язанні з проведенням господарської діяльності.

Представник податкового органу заперечив стосовно задоволення позову.

Зазначив, що будівельні роботи проводились у 2013 році, коли об'єкт нерухомості не передавався в оренду.

На його думку, раніше понесені витрати на придбання товарів для будівництва не можна у такому випадку пов'язувати з проведенням господарської діяльності.

Ухвалою суду від 05 березня 2015 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.206).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення) (а.с.115-116).

Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна (а.с.10).

Упродовж 2011 - 2012 років згаданий об'єкт нерухомості перебував в оренді ТОВ «Агропром» (а.с.186-188).

У 2011 - 2013 років ФОП ОСОБА_1 придбав товарно - матеріальні цінності для проведення будівельних робіт на об'єкті нерухомості, який передавався в оренду, на загальну суму 43391,46 грн. (з урахуванням податку на додану вартість 7231,91 грн.).

Суми податкового кредиту з податку на додану вартість позивач включив до податкового кредиту звітних періодів, в яких придбав цінності.

Товарно - матеріальні цінності списанні відповідно до актів виконаних робіт від 01 листопада 2013 року.

Ці обставини зазначені у акті перевірки від 01 вересня 2014 року та визнаються ФОП ОСОБА_1 (а.с.9-52).

У акті перевірки ревізори зробили висновок, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей, які не були використанні в межах господарської діяльності платника податків (податок на додану вартість 7231,91 грн.).

Керівник податкового органу погодився з висновками ревізорів та прийняв податкове повідомлення - рішення від 18 вересня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 4802,39 грн. та застосовано штрафну санкцію - 1200,60 грн. (а.с.53).

Сума грошового зобов'язання відрізняється від аналогічної величини у висновку ревізорів, оскільки керівник відповідача застосував приписи статті 102 Податкового кодексу України (строки давності та їх застосування).

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, позивач придбав товарно - матеріальні цінності в період, коли об'єкт нерухомості передавався в оренду.

Вони використанні при проведенні робіт у об'єкті нерухомості з метою підтримання належних умов експлуатації.

ФОП ОСОБА_1 займається основним видом діяльності, який пов'язаний з передачею в оренду нежитлового приміщення.

А тому, придбання товару пов'язане з використанням в межах господарської діяльності.

Отже, позивач правомірно включив до податкового кредиту звітних періодів суми податку, які сплачені продавцем.

Використання ж товарно - матеріальних цінностей у період, коли платник податків займається пошуком наступного орендаря (вимушена перерва у наданні в оренду), не є підставою, яка спростовує мету їх придбання.

Більше того, такі дії позивача є прямим доказом дійсної мети їх придбання та бажання продовжити одержання прибутку від господарської діяльності.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що ФОП ОСОБА_1 жодним чином не порушив приписи пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки придбав товар з метою їх подальшого використання у господарській діяльності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області від 18 вересня 2014 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 4802,39 грн. та накладено штрафну санкцію - 1200,60 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей

Попередній документ
43096348
Наступний документ
43096350
Інформація про рішення:
№ рішення: 43096349
№ справи: П/811/4415/14
Дата рішення: 16.03.2015
Дата публікації: 19.03.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)