Справа № 162/412/15-а
Провадження № 2-а/162/1039/2015
12 березня 2015 року селище Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Глинянчука В.Д.,
при секретареві Оласюк Л.П.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Ківерцівського ВДАІ УДАІ УМВС України у Волинській області Подзізека Костянтина Ігоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач просить постановити рішення про скасування постанови інспектора дорожньо-патрульної служби Ківерцівського ВДАІ УДАІ УМВС України у Волинській області Подзізека Костянтина Ігоровича серії ПС1 № 599085 від 08 жовтня 2014 року за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю у його діях складу проступку.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він о 13 годині 07 хвилин 08 жовтня 2014 року, керуючи автомобілем "Ніссан Прімера", реєстраційний номер НОМЕР_1, в селі Озеро Ківерцівського району Волинської області, рухався зі швидкістю 91 км/год, чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. Позивача притягнуто до відповідальності та накладено стягнення - 260 гривень штрафу.
ОСОБА_1 вважає, що постанова відповідачем винесена протиправно. В обґрунтуванні позову вказує, що в обідню пору 08 жовтня 2014 року дійсно їхав автомобілем "Ніссан Прімера", реєстраційний номер НОМЕР_1, через село Озеро Ківерцівського району Волинської області, де був зупинений відповідачем за перевищення швидкості. Вважає, що він порушення не вчиняв, адже їхав зі швидкістю приблизно 70 км/год. Незважаючи на це, він був зупинений відповідачем. Інспектор Подзізек К.І. йому повідомив про те, що він вчинив порушення. Оскільки рухався у потоці транспорту, в нього виникли сумніви щодо належності показників вимірювального приладу "Беркут". Натомість його зауваження з цього приводу були проігноровані відповідачем. Відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. При цьому відповідач не роз'яснив його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, не надав будь-яких доказів, що відображені ним показники швидкості стосуються саме його автомобіля. Крім цього, про час і місце розгляду справи його ніхто не повідомляв, постанова винесена у його відсутності, про її існування дізнався у відділі державної виконавчої служби Любешівського районного управління юстиції на початку лютого 2015 року.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач до суду не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час і місце судового засідання. Заперечень проти позову та матеріалів, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті оскаржуваної постанови, суду не надав.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як зазначалось, відповідач в судове засідання не з'явився, заперечить чи будь-яких доказів з приводу позову не подав, а тому суд приходить до висновку про необхідність визнання доводів позивача правдивими. Таким чином, позов ОСОБА_1 в частині скасування постанови відповідача слід задовольнити.
Разом з тим, з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення, дії чи бездіяльності відповідача-суб'єкта владних повноважень, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю, утриматися від вчинення певних дій, встановлення наявності чи відсутності компетенції тощо.
Таким чином, вимога позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення до задоволення не підлягає, адже лежить за межами повноважень адміністративного суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 11, 71, 100, 122, 129, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 171-2 КАС, на підставі статей 268, 280 КУпАП, частини 3 статті 62 Конституції України, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Ківерцівського ВДАІ УДАІ УМВС України у Волинській області Подзізека Костянтина Ігоровича серії ПС1 № 599085 від 08 жовтня 2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення остаточне, оскарженню не підлягає.
Головуючий : суддя В.Д. Глинянчук