Справа № 161/3190/15-к
Провадження № 1-кп/161/205/15
м. Луцьк 10 березня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014030010002142, що надійшло з прокуратури м. Луцька 03.03.2015 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, інваліда з дитинства III групи, з середньою освітою, неодруженого, українця, гр.України, в порядку ст.89 КК України судимості не має,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 19 серпня 2014 року близько 03 години 00 хвилин, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою таємного заволодіння чужим майном, будучи приміщення для сушіння одягу, яке розташоване між першим та другим поверхами під'їзду будинку АДРЕСА_2 , таємно викрав велосипед марки “Track”, який належить ОСОБА_5 , чим спричинив останньому матеріальних збитків у розмірі 2 000 грн..
Доказом, на підтвердження встановлених судом обставин, є наступне.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні крадіжки чужого майна визнав повністю. Суду дав показання, що 19.08.2014 року о 03.00 год. прогулювався вулиця м. Луцька та проходячи біля будинку АДРЕСА_2 побачив, що в приміщення для сушіння одягу, яке розташоване між першим та другим поверхами хтось світив ліхтариком. Після чого він щось гукнув і звідти почали втікати якісь двоє осіб. В подальшому він вирішив піднятися в дане приміщення для сушіння одягу, щоб глянути що там відбувалося та будучи там побачив велосипед марки “Track”, який викрав. Вказав, що він не пошкоджував замок, а проте, що когось там бачив перед крадіжкою слідчому не вказував, оскільки боявся, що його притягнуть ще до іншої кримінальної відповідальності.
У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати. Зобов'язався в подальшому відшкодувати завдані збитки.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив факт викрадення 19.08.2014 року із приміщення для сушіння одягу, яке розташоване між першим та другим поверхами під'їзду будинку АДРЕСА_2 його велосипеда марки “Track”. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 на суворій мірі покарання не настоював.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердив, що 18.08.2014 року він заступив в складі оперативної групи Луцького МВ в якості слідчого і було отримано повідомлення по факту крадіжки велосипеда марки “Track” з приміщення для сушіння одягу, яке розташоване між першим та другим поверхами під'їзду будинку АДРЕСА_2 . Вони виїхали на місце події, де були виявлені пошкоджений врізний замок в дверях даного приміщення. Відразу з місця події були вилучені сліди пальців рук на стіні в подальшому згідно експертизи було встановлено, що дані сліди пальців рук належать ОСОБА_6 ..
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердив, що він випадково зустрів обвинуваченого ОСОБА_6 в дворі за місце свого проживання і останній запропонував купити велосипед, він погодився і купив його приблизно за 380-400 грн.. Приблизно через місяць він даний велосипед перепродав і де він зараз йому невідомо. ОСОБА_6 не говорив, що даний велосипед крадений.
Крім того вина обвинуваченого доводиться висновком експерта №140 від 13.02.2015 року згідно якого слід пальця руки відкопійований на відрізок липкої стрічки, виявлений та вилучений 19.08.2014 року під час огляду приміщення для сушіння одягу, яке розташоване між першим та другим поверхами під'їзду будинку АДРЕСА_2 , залишений великим пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досудовим слідством обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінувалось вчинення таємного викрадення чужого майна з кваліфікуючою ознакою - вчинення даного кримінального правопорушення з проникненням в житло, що передбачено ч.3 ст.185 КК України.
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаними з проникненням у сховище. Зокрема, вчинення крадіжки поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, має місце тоді, коли умисел на заволодіння майном виник до того моменту, поки особа проникла до житла, іншого приміщення чи сховища. Як вбачається з показань обвинуваченого ОСОБА_6 даними в судовому засіданні умисел на викрадення майна у нього виник тоді, коли він зайшов в приміщення для сушіння одягу, яке розташоване між першим та другим поверхами під'їзду будинку АДРЕСА_2 , де двері були не зачинені, оскільки перед тим там вже були сторонні особи. Крім того на запитання потерпілого ОСОБА_5 про метод пошкодження викруткою рами вхідних дверей приміщення для сушіння, обвинувачений ОСОБА_6 не зміг детально пояснити як пошкодив раму вхідних дверей.
Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. №10 “Про судову практику у справах про злочини проти власності” п.22 аб.з 2,3 “Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища”. “Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої
кваліфікуючої ознаки суди повинні з'ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.”
На підставі вище викладеного, суд прийшов до висновку, що дії обвинувачення ОСОБА_6 слід перекваліфікувати з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.185 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку що ОСОБА_6 своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.1 КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання суд по справі не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_9 вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, судимості не має, має постійне місце проживання, є інвалідом з дитинства III групи, на утриманні перебуває бабуся ОСОБА_10 , яка є інвалідом I групи,зобов'язався в подальшому відшкодувати завдані збитки потерпілому, потерпілій на суворій мірі покарання не настоює, що ствердив в судовому засіданні, а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді громадських робіт, передбаченого статтею, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Речові докази, підлягають вирішенню в порядку ст.100 ч.9 КПК України.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України ( в редакції 2012 року), суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, призначивши покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 залишити попередній - особисте зобов'язання до вступу вироку в законну силу.
Речові докази: - слід пальця руки відкопійований на відрізок липкої стрічки, виявлений та вилучений в ході проведення огляду місця12014030010002142 події від 19.08.2014 року за адресою АДРЕСА_2 - залишити при матеріалах кримінального провадження №12014030010002142
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в доход держави судові витрати по справі за проведення двох дактилоскопічних експертиз №942 від 12.11.2014 року та №140 від 13.02.2015 року в сумі 393, 12 грн. за кожну, а всього на загальну суму 786 (сімсот вісімдесят шість) гривень 24 копійок.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий: