АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
26 січня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали кримінального провадження, що надійшли разом з апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року, -
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 3/три/ роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2/два/ роки та покладено на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 5/п'ять/ років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2/два/ роки, постановлено виконувати самостійно.
До Апеляційного суду міста Києва надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 з апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_2 на вказаний вирок
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_3 апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва містить не відповідає вимогам ст. 396 КПК України.
Так, в мотивувальній частині апеляційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, яке виразилось у порушенні вимог ст. 71, ст. 75 КК України. Зазначає в обґрунтування своєї позиції, що за даних обставин справи повторне звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності є неприпустимим.
Разом з тим, в резолютивній частині апеляційної скарги прокурор просить скасувати вирок в частині призначеного покарання та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 30/тридцяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5/п'яти/ років позбавлення волі і штрафу в розмірі 30/тридцяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 2/два/ роки та покласти на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Постановити виконувати покарання у виді штрафу самостійно.
Окрім того, резолютивна частина апеляційної скарги не відповідає вимогам ст.,ст. 71, 78 КПК України та роз'яснень, які містяться абз.7 п.26 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Такі недоліки апеляційної скарги позбавляють апеляційний суд можливості постановити законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга заступника прокурора м. Києва ОСОБА_2 , на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року,яка подана без дотримання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, підлягає залишенню без руху, з встановленням семиденного строку на усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.,ст. 396, 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року відносно ОСОБА_3 залишити без руху.
Встановити прокурору семиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків, зазначених у ній.
У випадку не усунення недоліків апеляційної скарги, остання буде повернута особі, що її подала.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1