11 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Качана В.Я.
Суддів: Рейнарт І.М., Барановської Л.В.
при секретарі: Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення суми депозитних вкладів, нарахованих відсотків та штрафних санкцій, -
встановила:
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення суми депозитних вкладів, нарахованих відсотків та штрафних санкцій.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року позовну заяву залишено без руху з підстав несплати суми судового збору за подання позовної заяви.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просить суд скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року, справу направити до Святошинського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що до спірних правовідносин застосовуються норми ЗУ «Про захист прав споживачів».
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог у даному випадку є стягнення суми депозитних вкладів, нарахованих відсотків та штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати суми судового збору, суд першої інстанції виходив із того, що до спірних правовідносин не може бути застосовано ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» і позов подано не на захист прав ОСОБА_1 як споживача.
Справа 759/533/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3833/2015
Головуючий у суді першої інстанції Чала А.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Згідно ст. 1 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на, зокрема, належну якість продукції та обслуговування.
Згідно ст. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач замовив послуги банку у вигляді залучення коштів на депозитний рахунок, про що свідчить договір № SAMDNWFD0070049038900 від 30.12.2013.
Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу припинення нарахування та виплати банком відсотків за депозитним вкладом, чим порушено якість обслуговування позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в даному випадку помилково залишено позовну заяву без руху з підстав несплати суми судового збору, оскільки у зв'язку із порушенням відповідачем якості обслуговування позивача у останнього виникло право на захист своїх порушених прав, враховуючи при цьому вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивач є споживачем банківських послуг.
За таких обставин, колегією суддів встановлено, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для розгляду.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення суми депозитних вкладів, нарахованих відсотків та штрафних санкцій скасувати, справу направити до Святошинського районного суду м. Києва для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: