ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]
05 березня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1. ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, який дії в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, про визначення порядку користування жилим приміщенням,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1. ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 15 грудня 2014 року,
встановила:
у травні 2014 року позивачі звернулись до суду з позовом про визначення порядку користування АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вказана квартира знаходиться у спільній позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її неповнолітньої дочки ОСОБА_5, та зазначали, що порядок користування квартирою, який склався на даний час, порушує їх права.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 15 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
При зверненні до суду позивачі обґрунтовували свої вимоги тим, що вони та відповідач ОСОБА_3 є співвласниками АДРЕСА_1 і між ними виникають конфлікти з приводу користування квартирою, в зв'язку з чим просили виділити їм у користування кімнати площею 17, 5 кв. м та 8,4 кв.м, а ОСОБА_3 - кімнату площею 12,4 кв.м.
В ході розгляду справи, позивачі уточнили свої вимоги та просили виділити їм у користування кімнати площею 12, 4 кв.м. та 8,4 кв.м, а відповідачу разом з неповнолітньою ОСОБА_5- площею 17, 5 кв.м.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 15 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами по справі склався порядок користування жилою площею вказаної квартири і визначення іншого варіанту користування квартирою буде порушувати права відповідачів.
Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 319, 355, 356, 357, 358 ЦК України.
Як видно з матеріалів справи, сторони по справі є співвласниками АДРЕСА_1 в наступних частках: ОСОБА_2 - 3/9, ОСОБА_1 - 2/9, ОСОБА_3 - 3/9, ОСОБА_5 - 1/9. В спірній квартирі зареєстровані постійно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_5
Згідно наданої представником позивачів довідки форми №3 від 28.01.2015 р. ОСОБА_1 є співвласником квартири та постійно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.
В позовній заяві до суду від 28.04.2014 р. було зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 користуються кімнатами площею: 17,5 кв.м. та 8, 4 кв.м, а кімнатою площею 12,4 кв.м. користується ОСОБА_3, в якій зробила ремонт та замінила двері.
Також ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що саме за ініціативою ОСОБА_1 вона звільнила кімнату площею 17,5 кв.м., в якій раніше проживала і тепер ця кімната зачинена ОСОБА_1.
Доводи, викладені позивачами в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до Технічного паспорту на спірну квартиру (а/с 8), в кімнатах площею 12,4 кв.м. та 8,4 кв.м. є лоджії, а в кімнаті площею 17,5 кв.м., яку позивачі просили виділити в користування відповідачам, відсутній балкон. Виходу на лоджії з іншим приміщень загального користування є неможливим. Виділення в користування ОСОБА_3 та її неповнолітньої доньки кімнати площею 17,5 кв.м. позбавить їх можливості користуватися лоджіями, що є порушенням їх прав як співвласників квартири.
Тому визначення порядку користування спірною квартирою за варіантом, який запропоновано позивачами, який відповідає часткам всіх співвласників жилої площі квартири, є неможливим.
Таким чином, судом було першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 313-317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м.Києва від 15 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ справи: 754/6834/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2626/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Скрипка О.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.