23 лютого 2015 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
особи, яка подала
апеляційну скаргу, - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 1 грудня 2014 року,
12 лютого 2014 року адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування ухвали цього ж суду про накладення арешту на автомобіль моделі «Land Rover Range Rover», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , у кримінальному провадженні № 12013110030000549.
За результатами розгляду цього клопотання Деснянським районним судом м. Києва 1 грудня 2014 року в порядку ст. 539 КПК України постановлено ухвалу. За змістом ухвали, прийшовши до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, суд уточив вирок Деснянського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013110030000549 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині вирішення питання про речовий доказ та постановив автомобіль «Land Rover» з номерним знаком НОМЕР_4 залишити при виділеному кримінальному провадженні № 12013110030005041.
Таке рішення суд першої інстанції мотивував тим, що з кримінального провадження № 12013110030000549, у якому щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ухвалено вирок, 3 квітня 2013 року прокурором прокуратури Деснянського району м. Києва було виділено в окреме провадження матеріали щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яких оголошено в розшук. І постановою слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 5.04.2013 речовий доказ у кримінальному провадженні № 12013110030000549 - автомобіль «Land Rover» з номерним знаком НОМЕР_4 приєднано в якості речового доказу до матеріалів виділеного кримінального провадження № 12013110030005041.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах громадянки Республіки Молдова ОСОБА_7 , просить ухвалу суду першої інстанції від 1.12.2014 скасувати як необгрунтовану й невмотивовану та постановити нове рішення, яким скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28.03.2013 про накладення арешту на транспортний засіб моделі «Land Rover», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , та повернути вказаний транспортний засіб у володіння і розпорядження ОСОБА_7 .
За доводами адвоката ОСОБА_6 , суд першої інстанції, приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_7 , об'єктивно не з'ясував та не врахував обставин, підтверджених доказами, які б вказували на будь-які законні підстави для конфіскації цього транспортного засобу. Вказує, що слідством, судом та матеріалами кримінального провадження, у якому ухвалено вирок, що набрав законної сили, не встановлено ознак, фактів, доказів, за якими автомобіль було передано з ціллю матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, і термін, протягом якого на автомобіль накладено арешт, є достатнім для його ретельного обстеження, обшуку, проведення будь-яких слідчих дій, необхідних для розслідування. Також зазначає, що суд першої інстанції в своєму рішенні не навів належних мотивів та підстав для його ухвалення, а посилання суду на ст. 100 КПК України є необґрунтованим, оскільки її зміст не містить норми, яка б перешкоджала зняттю арешту та поверненню автомобіля власнику.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши та перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року зі змінами, внесеними ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2013 року, ухваленим за результатами розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013110030000549, засуджено ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч. 4 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього, належного йому на праві власності, майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього, належного йому на праві власності, майна (судове провадження № 1кп/754/233/13).
Цим же вироком суду засуджено ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією всього, належного йому на праві власності, майна.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 та ОСОБА_12 визнано винуватими у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, разом з двома особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження.
Як вбачається з матеріалів судового провадження № 1кп/754/233/13, постановою старшого слідчого Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10 лютого 2013 року у кримінальному провадженні № 12013110030000549 автомобіль моделі «Land Rover», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , що перебував у володінні ОСОБА_10 та вилучений органом досудового розслідування, приєднано до матеріалів кримінального провадження у якості речового доказу (т. 2, а.п. 77-79).
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 28 березня 2013 року на вказаний автомобіль накладено арешт (т. 2, а.п. 56).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, судом вирішується і питання про долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року питання щодо долі речового доказу - автомобіля моделі «Land Rover», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , на який накладено арешт, вирішено не було.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537, п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України під час виконання вироків суд, який ухвалив вирок, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
До таких питань, що виникають при виконанні вироку, які належить вирішувати суду, що ухвалив вирок, відноситься і питання про долю речових доказів, якщо їх не вирішено вироком суду.
Як вбачається з матеріалів судового провадження № 1кп/754/233/13, постановою слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 21.01.2013 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12013110030000549, оголошено розшук ОСОБА_13 та ОСОБА_10 (т. 3, а.п. 220).
3.04.2013 прокурором прокуратури Деснянського району м. Києва матеріали щодо вказаних осіб з кримінального провадження № 12013110030000549 виділено в окреме провадження, яке внесено до ЄРДР за № 12013110030005041 (т. 3, а.п. 221).
Постановою старшого слідчого Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 5.04.2013 автомобіль моделі «Land Rover», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , приєднано у якості речового доказу до матеріалів кримінального провадження № 12013110030005041.
За таких обставин, оскільки автомобіль «Land Rover», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , на який накладено арешт та який приєднано у якості речового доказу до виділених матеріалів кримінального провадження № 12013110030005041, досудове розслідування якого не закінчено, суд першої інстанції, вирішуючи в порядку виконання вироку, який набрав законної сили, порушене у клопотанні ОСОБА_7 питання, прийшов до правильного висновку про необхідність залишити вказаний автомобіль при виділеному кримінальному провадженні № 12013110030005041, у межах якого і має прийматись рішення про долю вказаного речового доказу.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва
апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 1 грудня 2014 року, якою уточнено вирок Деснянського районного суду м. Києва від 31.07.2013 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та ухвалено речовий доказ - автомобіль «Land Rover» з номерним знаком НОМЕР_4 залишити при виділеному кримінальному провадженні № 12013110030005041 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
________________ ________________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3