Справа № 738/2345/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/202/2015
Категорія - ч.2 ст.191 КК України Доповідач ОСОБА_2
11 березня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014270170000222 від 24.06.2014 року за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Менського району ОСОБА_7 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 31 грудня 2014 року,
з участю прокурора ОСОБА_7
виправданої ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
Цим вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України, працююча начальником поштового відділення с. Ушня Менського району Чернігівської області Цеху обслуговування споживачів зв'язку №5 Чернігівської дирекції УДППЗ „Укрпошта”, незаміжня, раніше не судима,
виправдана у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України за відсутності в її діях складу цих правопорушень.
Питання речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно обвинувального акта органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у службовому підробленні, тобто у внесенні службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, що передбачене ч.1 ст.366 КК України, та у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїми службовим становищем, що передбачене ч.2 ст. 191 КК України.
Виправдувальний вирок в даному кримінальному провадженні судом першої інстанції мотивований тим, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення не було надано достатніх та допустимих доказів на доведення наявності в діяннях ОСОБА_8 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 191 КК України.
В апеляційній скарзі, прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вказує на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому посилається на те, що судом не допитано свідка, показання якого має істотне значення для правильного вирішення справи і не взято до уваги ряд доказів, які б могли істотно вплинути на висновки суду. Просить скасувати вирок суду та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та призначити покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організацією виборчого процесу на 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України і призначити покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організацією виборчого процесу на 1 рік. Остаточно, на підставі ст. 70 КК України призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організацією виборчого процесу на 2 роки. На підставі ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
У поданих запереченнях на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 просить залишити виправдувальний вирок суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та справедливість.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, пояснення ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги і просили її залишити без задоволення, а вирок суду без змін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши таким чином апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.
Статтею 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Відповідно до ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
З вироку суду вбачається, що він не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, а судовий розгляд є неповним.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_8 складів кримінальних правопорушень, передчасно, без повного з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Із матеріалів кримінального провадження не вбачається на яких саме підставах ОСОБА_8 здійснювала функції представника влади і організаційно-розпорядчі функції по дільничній виборчій комісії, дана обставина і не була з'ясована судом першої інстанції, оскільки в матеріалах відсутнє рішення, чи постанова окружної виборчої комісії, яка б свідчила, що ОСОБА_8 була задіяна в якості секретаря виборчої комісії № 740451 територіального виборчого округу № 213 на час проведення позачергових виборів Президента України.
Також в матеріалах провадження, про що свідчить і реєстр матеріалів досудового розслідування, відсутні документальні підтвердження того, що, між членами комісії (головою, заступником, секретарем та членами дільничної комісії) розглядались питання з прийняттям відповідного рішення про покладення на ОСОБА_8 обов'язків по заповненню табелю обліку використання робочого часу членів дільничної комісії.
Крім того, в матеріалах провадження взагалі відсутні документи, які б свідчили про утворення даної дільничної виборчої комісії та дані про дату складання членами дільничної комісії присяги, адже саме з цим фактом Закон України „Про вибори Президента України” (ст.27) пов'язує початок повноважень дільничної виборчої комісії та її членів.
Як органом досудового слідства, так і судом не було з'ясовано яким чином здійснювалась робота дільничної комісії, тобто чи був встановлений графік роботи дільничної виборчої комісії та графік чергувань членів комісії у приміщенні комісії.
Апеляційний суд вважає, що доказів, з точки зору їх достатності для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення під час досудового розслідування та під час судового розгляду здобуто не було, а тому зробити беззаперечний висновок про винуватість чи не винуватість ОСОБА_8 у вчиненні даних кримінальних правопорушень не можливо.
На думку апеляційного суду істотне значення для встановлення (доведеності) як події кримінальних правопорушень, так і складу кримінальних правопорушень, є всебічно й об'єктивно перевірені та підтверджені доказами, факти того, чи дійсно на ОСОБА_8 були покладені правомочним органом функції службової особи, чи входило до її повноважень ведення, заповнення табелю обліку використання робочого часу, якого графіку роботи на виборчій дільниці ОСОБА_8 мала дотримуватись, а у зв'язку з цим становлення мотивів скоєння кримінальних правопорушень, спрямованість умислу ОСОБА_8 на внесення до документу неправдивих відомостей, а також на заволодіння грошовими коштами.
Враховуючи, що учасниками кримінального провадження, в тому числі і прокурором, який хоча і ставить питання в апеляційній скарзі про ухвалення нового вироку, але не ставить питання про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, як це передбачено вимогами ч.3 ст. 404 КПК України, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості у даному випадку вийти за межі перегляду і дати іншу оцінку доказам, ніж дав суд першої інстанції, як це передбачено ст. 404 КПК України.
З даних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок Менського районного суду Чернігівської області від 31 грудня 2014 року підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду, під час якого суду, необхідно використати всі наявні можливості та на підставі сукупності всіх зібраних доказів, в залежності від встановленого, ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Менського району ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 31 грудня 2014 року, яким ОСОБА_8 виправдана у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.2 ст. 191 КК України за відсутності в її діях складу цих правопорушень - скасувати.
Матеріали кримінального провадження, які зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12014270170000222 від 24 червня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.2 ст. 191 КК України повернути до суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суддів.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4