Справа №751/1658/15-ц
Провадження №2/751/510/15
Рішення
Іменем України
10 березня 2015 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Косач І. А.
при секретарі Летяга М. О.
за участю прокурора Тимошенкової О.В.
позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Чернігові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4, до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, -
Встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, мотивуючи свої вимоги наступним.
Позивачка та відповідач від спільного шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя не склалось, тому у червні 2006 року вони розійшлись та проживали окремо, а у 2007 році шлюб між ними розірвано офіційно. Відповідач матеріально допомоги на утримання дитини не надавав і не надає, не піклувався та не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не спілкувався і не спілкується з дитиною взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших цінностей, не вітає доньку з днем народження, не виявляє бажання її бачити, не цікавиться здоров'ям, навчанням та її інтересами, тобто відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків.
Просила позбавити громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав по відношенню до його малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; судові витрати покласти на відповідача.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити. Додатково пояснила, що відповідач не піклується про дитину, матеріально не допомагає. З позовом про стягнення аліментів не зверталась.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд не позбавляти відповідача ОСОБА_5 батьківських прав по відношенню до його доньки. Посилався на письмові заперечення, які надані до суду відповідачем (а.с.35-36). Додатково суду пояснив, що відповідач є інвалідом 1 групи, постійно потребує сторонньої допомоги, самостійно пересуватися не може.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради вважає, що позов підлягає задоволенню. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Жодного разу до органу опіки та піклування не звертався. При складанні висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав спілкувалась з відповідачем по телефону.
Прокурор в судовому засіданні вважала не доцільним на даний час позбавляти позивача батьківських прав по відношенню до його малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона хрещена мати ОСОБА_4. Вихованням дитини займається мати. Батько дитини участі у вихованні дитини не приймає, матеріально не допомагає. З відповідачем вона спілкувалась декілька разів по телефону. Дійсно, він звертався до неї з проханням передати доньці подарунок, але вона відмовилась оскільки вважає, що вони самі з позивачкою повинні з'ясовувати свої стосунки. Також вона відмовилась дати номер телефону та адресу позивачки, оскільки на попередній номер телефону позивачки надходили погрози він відповідача.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона добре знає сім'ю позивачки. Відповідач не приходить до дитини, з нею не спілкується, її життям не цікавиться. Дитина називає татом чоловіка позивачки. Про свого тата не згадує.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що відповідач її син. Після отримання травми в 2007 році син з позивачкою розлучились. Син інвалід 1 групи, потребує постійної сторонньої допомоги. Неодноразово звертались до служби у справах дітей, але допомоги не отримали. На прохання передати подарунок дитині, ОСОБА_6 відмовилась. Позивачка сама перешкоджає спілкуванню з дитиною. Син не може самостійно пересуватися, для спілкування з дитиною , його необхідно возити.
Вислухавши пояснення позивачка, представника відповідача, прокурора, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбу (а.с.14), який відповідно до відмітки Відділу реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції було розірвано (а.с.16).
Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 є батьками дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15).
Згідно висновку затвердженого рішенням виконкому комітету Новозаводської районної у місті ради від 09 лютого 2015 року № 27, орган опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6,7-8). У висновку зазначено, що ОСОБА_5 залишив родини, коли дитині було 8 місяців, вихованням та матеріальним забезпеченням доньки займалась лише мати, батько з дитиною не спілкується, не цікавиться здоров'ям та успіхами у навчанні, він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до акту обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, що мешкає АДРЕСА_1 вбачається, що мати створила належні умови для проживання та всебічного розвитку доньки, ОСОБА_4 проживає в окремій кімнаті, яка обладнана усіма необхідними для навчання та відпочинку (а.с.9).
Згідно довідки № 48 від 21.01.2015р. наданої Чернігівською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 35, за період навчання ОСОБА_4 у навчальному закладі батько дівчинки, ОСОБА_5, з класним керівником жодного разу не спілкувався, батьківських зборів та класних заходів не відвідував; мати учениці ОСОБА_1 регулярно спілкується з класним керівником, відвідує батьківські збори, піклується про успішність дитини у школі (а.с.10).
Відповідно до довідки № 184 від 17.01.2015р. наданої Дошкільним навчальним закладом № 42 «Русалонька», ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, відвідувала дошкільний заклад з 11.01.2010р. по 31.08.2012р., і з а цей час батько ОСОБА_5 участі у вихованні дитини не приймав, в дошкільному закладі не з'являвся (а.с.11).
Відповідно до письмових пояснень дитини - ОСОБА_4, які були відібрані спеціалістом 1 категорії сектору профілактичної роботи та соціального захисту дітей служби у справах дітей Новозаводської районної у м. Чернігові ради ОСОБА_3, вказано, що вона знає свого тата, якого звуть ОСОБА_10, який мене любить, дарує подарунки та проводить зі мною час. Дядю, якого звуть ОСОБА_5 вона не знає і ніколи не бачила (а.с.12)
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо мати або батько: не забрали дитину з пологового будинку без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 п. 18 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки і піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, враховуючи те, що відповідач є інвалідом 1 групи «А», потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою МСЕ № 140801 (а.с.37) та наданих до справи виписок-епікризів (а.с.38-55), має бажання бачитися та спілкуватися з дитиною, але наявність у нього першої групи інвалідності загального захворювання, перешкоджає йому здійснювати це повною мірою. Крім того з пояснень представника відповідача та письмових пояснень відповідача вбачається, що позивачка перешкоджає спілкуванню ОСОБА_5 з його донькою ОСОБА_4, тому суд вважає, що підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись положенням ст. 164 СК України, роз'ясненнями Пленуму ВСУ, враховуючи обставини справи, інтереси малолітньої ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що в даній ситуації позбавити особу батьківських прав є недоцільним. За таких обставин, відповідач має бути попереджений про необхідність змінити ставлення до виховання дитини з покладанням на орган опіки і піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради контролю за виконанням відповідачем батьківських обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 150, 151, 155, 164, 165 СК України, -
Вирішив:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4, до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Покласти обов'язок на Новозаводську районну у м. Чернігові раду, як орган опіки та піклування контролю за виконанням ОСОБА_5 батьківських обов'язків.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. А. Косач