Справа № 740/680/15
Провадження № 2/740/298/15
12 березня 2015 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Кобилецького І.Ф.,
при секретарі Кубрак Н.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить стягнути з відповідача на його користь суму оціночної вартості автомобіля, яка складає 16693 гривні 26 коп.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 8 липня 2014 року ним було дано на прокат автомобіль марки ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2, та передано технічний паспорт на автомобіль на ім"я ОСОБА_3, та ключі від автомобіля. Коли прийшов час повернути автомобіль, відповідач відмовляється це зробити. З приводу повернення автомобіля він звертався до правоохоронних органів, проте йому було рекомендовано з цього приводу звернутись до суду. На даний час автомобіль йому не потрібний, тому просить стягнути з відповідача на його користь суму оціночної вартості автомобіля.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав заявлені ним у позовній заяві вимоги і пояснив, що в липні 2014 року він зняв з обліку у Криму автомобіль марки ЗАЗ, котрий був зареєстрований на ім"я його дружини. Повертаючись додому він заїхав за місцем проживання своєї сестри та матері, в с. Гмиринка Ічнянського району. Там він передав відповідачу у користування даний автомобіль, за що отримав від відповідача 19000 гривень. В подальшому він звернувся до відповідача з вимогою повернути йому автомобіль, проте останній відмовляється це зробити, мотивуючи це тим, що даний автомобіль він в нього придбав. Проте він автомобіль не продавав, оскільки договір купівлі-продажу автомобіля між ними не укладався. А автомобіль він передав відповідачу в тимчасове користування, про що написав відповідну розписку. Гроші від відповідача він отримав саме за користування автомобілем. Тому просив задовольнити його позов і стягнути з відповідача на його користь суму оціночної вартості автомобіля, яка складає 16693 гривні 26 коп.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позовних вимог позивача і пояснив, що 7.07.2014 року йому зателефонував ОСОБА_4, котрий являється чоловіком сестри позивача, і запитав, чи не бажає він придбати автомобіль марки ЗАЗ, який продає брат його дружини за 20000 гривень. Приїхавши в с. Гмиринка Ічнянського району, він оглянув автомобіль і домовився у позивача придбати автомобіль за 19000 гривень При цій розмові був також і ОСОБА_4 В будинку він передав гроші за автомобіль позивачу. Позивач передав йому ключі і технічний паспорт на автомобіль, а також написав розписку що передає автомобіль в довгострокове користування і претензій в подальшому мати не буде. Нотаріально вони ніякого договору не оформили, оскільки позивач говорив про те, що він після смерті дружини ще не повністю оформив документи на автомобіль. Він згоден повернути автомобіль позивачу у тому розі, коли останній поверне йому гроші в сумі 19000 гривень. Позовні вимоги про стягнення з нього на користь позивача суми оціночної вартості автомобіля він не визнає, і просив відмовити в їх задоволенні.
Вислухавши пояснення позивача та відповідача у справі, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3ст.10, ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В матеріалах справи є копія свідоцтва про право власності від 17.02.2014 року, видане позивачу ОСОБА_1, який є пережившим чоловіком ОСОБА_3, яка померла 18 жовтня 2011 року, на спільне сумісне майно подружжя, у тому числі і автомобіль марки ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 ( а.с. 3).
В матеріалах справи є копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.02.2014 року, видане на майно ОСОБА_3, яка померла 18 жовтня 2011 року, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у тому числі на 1/2 частину автомобіля марки ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 ( а.с. 4).
В матеріалах справи є розписка написана позивачем ОСОБА_1 в тому, що він віддає в довгострокове користування автомобіль ЗАЗ ДЕО, д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, і що в подальшому він претензій ні до власника ні до автомобіля мати не буде ( а.с. 17 ).
Відповідно до ч.1ст.11 ЦК України, цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.
В судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу автомобіля марки ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1, між сторонами не укладався, про що пояснили в судовому засіданні як позивач так і відповідач у справі.
Відповідно до правовстановлюючих документів, копії яких є в матеріалах справи, автомобіль марки ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1, на даний час перебуває в спільній частковій власності позивача ОСОБА_1 та його синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Тому в позивача ОСОБА_1 відсутні правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь суми оціночної вартості автомобіля, яка складає 16693 гривні 26 коп.
У зв"язку з цим суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні позову.
Керуючись ст. 213-215 ЦПК України, суд ,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Кобилецький І.Ф.