Справа № 750/13433/14
Провадження № 2/750/580/15
10 березня 2015 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді Рахманкулової І.П.
при секретарі Разумейко К.М.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представників позивача Ревенок Ю.П., Марченко Н.І.,
представників відповідачів Кудрявцевої О.О., Козаченко І.М.,
Сухорукова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, Територіального управління Держігпромнагляду у Чернігівській області про встановлення факту перебування у трудових відносинах, факту нещасного випадку на виробництві, зобов'язання вчинити певні дії,
третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові,-
позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, Територіального управління Держігпромнагляду у Чернігівській області, в якому просить встановити факт його перебування у трудових відносинах з Приватним підприємством "Євробуд Плюс Сервіс" у період з 15.04.2007 року по 30.10.2007 року. Також позивач просить встановити факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ним на території ПП "Євробуд Плюс Сервіс" під час виконання ним трудових обов'язків. Крім того, позивач просить зобов'язати Територіальне управління Держігпромнагляду у Чернігівській області скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, що стався з ним 04.07.2007 року під час виконання трудових обов'язків на ПП "Євробуд Плюс Сервіс".
Обгрунтував позивач свої вимоги тим, що 04.07.2007 року, працюючи різником скловиробів на ПП "Євробуд Плюс Сервіс", отримав травму на виробництві у вигляді різаної рани лівої руки, що згідно висновку судово - медичної експертизи віднесено до тяжких тілесних ушкоджень. 30.10.2007 року йому встановлена друга група інвалідності від загального захворювання, а з 01.12.2011 року - третя група інвалідності від загального захворювання. Проте, позивач вважає, що отримав трудове каліцтво та має право на отримання пенсії по інвалідності саме у зв'язку із нещасним випадком на виробництві. Позивач зазначає, що працюючи на вказаному підприємстві, він був впевнений, що офіційно прийнятий на роботу, так як подавав заяву про прийняття на роботу, виконував умови трудового договору: щоденно систематично виходив на роботу, виконував покладені обов'язки, проходив інструктаж з техніки безпеки, мав своє робоче місце і дотримувався правил трудового розпорядку, про що був ознайомлений до початку роботи особисто ОСОБА_7, який на той час був співвласником і заступником директора ПП "Євробуд Плюс Сервіс".
Позивач та його представники в судовому засіданні підтримали позов та просили суд його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позивачем не доведено існування трудових відносин з ПП "Євробуд Плюс Сервіс", а роботи, які виконував позивач у ПП "Євробуд Плюс Сервіс", могли мати цивільно - правовий характер, так як наказу про прийняття позивача на роботу у вказаному підприємстві не видавалося.
Представники відповідача - Територіального управління Держігпромнагляду у Чернігівській області проти встановлення факту нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 04.07.2007 року на території Приватного підприємства "Євробуд Плюс Сервіс" під час виконання ним трудових обов'язків не заперечували, проте зазначили, що вимоги позивача до Територіального управління Держігпромнагляду у Чернігівській області про зобов'язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві заявлені передчасно, так як за наявності встановленого рішенням суду факту нещасного випадку на виробництві Територіальне управління Держігпромнагляду у Чернігівській області зобов'язане буде скласти акт за формою Н-1, як це передбачено п.23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 30.11.2011 року (далі - Порядок).
Представник третьої особи - Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові в судове засідання подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив винести рішення на розсуд суду, посилаючись на те, що встановлення факту нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 04.07.2007 року, не вплине на розмір його пенсії.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, представників відповідачів, допитавши в якості свідка позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи №75/3760, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
З матеріалів кримінальної справи №75/3760 вбачається, що ОСОБА_1 з 04 липня 2007 року по 20 липня 2007 року знаходився на стаціонарному лікуванні в ЧМЛ №2 з діагнозом: різана рана нижньої третини долонної поверхні лівого передпліччя із пошкодженням серединного нерва, сухожилків обох згиначів другого пальця та поверхневого згинача 3 пальця лівої кисті; в подальшому листок працездатності був продовжений в 3-му поліклінічному відділенні Чернігівської міської лікарні №1 з 21 липня 2007 року по 19 серпня 2007 року; за період з 20 серпня 2007 року по 28 серпня 2007 року листок непрацездатності видавався Київським інститутом нейрохірургії ім. академіка ОСОБА_13; з 29 серпня 2007 року по 29 жовтня 2007 року ОСОБА_1 видавався листок непрацездатності 3-м поліклінічним відділенням ЧМЛ №1.
30 жовтня 2007 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності; згідно довідки МСЕК від 13 грудня 2012 року заявник є інвалідом третьої групи від загального захворювання (а.с.14-17).
Згідно висновку експерта №2776 від 13 вересня 2007 року у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді: різаної рани нижньої третини долонної поверхні лівого передпліччя з пошкодженням серединного нерву, сухожилків обох згиначів 2 пальця та поверхневого згинача 3 пальця лівої кисті, що ускладнились травматичною нейропатією серединного нерву у вигляді парезу лівої кисті та вегетативно-трофічних порушень. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії різального предмету, яким міг бути уламок скла, відповідно часу 04 липня 2007 року і за ознакою стійкої втрати працездатності, більш як на 1/3, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження (а.с.20-22).
23 червня 2008 року прокуратурою м. Чернігова було порушено кримінальну справу за фактом отримання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.
Постановою слідчого прокуратури м. Чернігова від 07.11.2011 року кримінальну справу №75/3760 за фактом травмування ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 272 ч.1 КК України закрито за відсутністю складу цього злочину в діях службових осіб ПП "Євробуд Плюс Сервіс". При цьому вказану постанову мотивовано тим, що в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_1 дійсно міг виконувати певну роботу в ПП "Євробуд Плюс Сервіс", про що засвідчили допитані в ході досудового слідства свідки і вказав сам потерпілий. Однак, будь - які документи, відповідно до яких можливо підтвердити факти влаштування останнього на роботу, звільнення, отримання ним заробітної плати, відсутні. Проте, підстав для сумнівів в правдивості показів останнього щодо наявності трудових правовідносин із ПП "Євробуд Плюс Сервіс" у період отримання ним травми під час певного виробництва не встановлено. Разом з тим, враховуючи відсутність документального підтвердження факту трудових відносин із зазначеним підприємством, суперечливість показів свідків та неможливість зібрати інші будь-які докази в ході подальшого розслідування даної кримінальної справи, слід зазначити, що довести причетність будь-кого із службових осіб до вчинення злочину, передбаченого ст. 272 КК України, неможливо (а.с.7-12)
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП „Євробуд Плюс Сервіс" зареєстровано як юридична особа 18 квітня 2007 року; 01 грудня 2010 року здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, у зв'язку з чим ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 25 вересня 2012 року провадження у справі за позовом прокурора м.Чернігова в інтересах ОСОБА_1 до ПП "Євробуд Плюс Сервіс" про встановлення фактів трудових відносин та трудового каліцтва, зобов'язання вчинити дії закрито у зв"язку з ліквідацією юридичної особи, що була стороною у справі (а.с. 29-30).
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 24 КЗпП України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у передбачених цією нормою випадках, зокрема: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім; при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту, про стан здоров'я та інші документи.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
З показань допитаного в якості свідка ОСОБА_1 вбачається, що він працював на ПП "Євробуд Плюс Сервіс" та виконував роботи по збиранню склопакетів, а в подальшому переведений різником скла. З 15.04.2007р. по 04.07.2007р. виконував трудові обов'язки, до яких входило виконання робіт по збиранню склопакетів та різці скла. Заяву про прийняття на роботу писав особисто та віддав разом з копією паспорту ОСОБА_15, який був одним із співвласників підприємства та пообіцяв офіційно оформити трудові відносини. Коли влаштувався на підприємство, то там вже працювали ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_15, прізвища якого не пам'ятає, і ОСОБА_19, які теж працювали не офіційно, оскільки засновники підприємства обіцяли офіційно всіх працевлаштувати після оформлення відповідної документації по підприємству. З 04.07.2007р. по 30.10.2007р. перебував на лікарняному, у зв'язку із втратою працездатності, після чого 30.10.2007 року йому встановлено другу групу інвалідності, за рішенням МСЕК.
Факт роботи позивача в ПП "Євробуд Плюс Сервіс" підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які стверджували, що позивач щоденно ходив на роботу у вказане підприємство, працював з понеділка по п'ятницю з 9 до 18 год., дотримувався графіку роботи, йому видавався спецодяг, гумові рукавиці для різки скла.
При цьому ОСОБА_20 підтвердила, що позивач, який доводиться їй сином, писав заяву про прийняття на роботу при ній, а також додав до заяви копію свого паспорту.
Та обставина, що ОСОБА_1 при зверненні за медичною допомогою повідомляв про отримання травми під час виконання роботи на підприємстві, де працював неофіційно, підтверджується копією з журналу звернень до травмпункту Чернігівської міської лікарні №2 (а.с.19)
Крім того, покази потерпілого в частині повідомлення в медичній установі про травмування під час роботи в ПП "Євробуд Плюс Сервіс", де працював неофіційно, підтвердив у судовому засіданні допитаний в якості свідка лікар ОСОБА_9
Таким чином, вказаними доказами підтверджується факт отримання травми ОСОБА_1 під час виконання робіт в ПП "Євробуд Плюс Сервіс".
У постанові про закриття кримінальної справи зазначено, що ПП "Євробуд Плюс Сервіс" у період травня - червня 2007 року проводило реалізацію виготовлених металопластикових конструкцій, що свідчить про здійснення господарської діяльності. Це підтверджується випискою руху коштів по банківському рахунку, актом № 854/23/35030 від 21.11.2008 року.
Досудовим слідством по даній справі також було встановлено (про що зазначено у мотивувальній частині постанови про закриття кримінальної справи), що станом на 04.07.2007 року на ПП "Євробуд Плюс Сервіс" офіційно оформлений на посаду був лише директор підприємства ОСОБА_19, який фактично ні організаційно - розпорядчі, ні адміністративно - господарські функції не виконував, бо діяльністю керували засновники підприємства, що підтвердив потерпілий ОСОБА_1 в допитах та на очній ставці зі ОСОБА_21 Як показав потерпілий, саме з ОСОБА_15 він домовлявся щодо роботи і йому ж подавав заяву про прийняття на роботу, саме ОСОБА_15 обіцяв оформити трудові відносини офіційно та телефонував 04.07.2007 року і просив вийти на роботу, а на місці сказав, що роботи з різки скла потерпілий виконуватиме з ОСОБА_22 Тобто, з показів потерпілого вбачається, що фактично прийняв його на роботу та допустив до роботи ОСОБА_15, і травму потерпілий отримав під час роботи, яку виконував за вказівкою ОСОБА_15, який, однак, станом на 04.07.2007 року не був службовою особою підприємства.
Таким чином, вказаними доказами підтверджується факт отримання травми ОСОБА_1 під час виконання робіт в ПП "Євробуд Плюс Сервіс", де він працював.
Відповідно до вимог ст. 171 КЗпП України та ст. 22 Закону "Про охорону праці" власник (роботодавець) або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Якщо цього не зроблено роботодавцем, такий обов'язок покладається на орган державного нагляду за охороною праці.
05.07.2007 року позивач звертався до Територіального управління Держгірпромнагляду України у Чернігівській області з проханням провести перевірку ПП "Євробуд Плюс Сервіс", де стався нещасний випадок, під час виконання ним трудових обов'язків. Проте, позивачу було рекомендовано звернутися до суду з метою встановлення факту отримання виробничої травми під час виконання трудових обов'язків, оскільки документального підтвердження про прийняття позивача на роботу не було.
У червні 2014 року позивач повторно звертався до Територіального управління Держгірпромнагляду України у Чернігівській області із заявою про розслідування нещасного випадку, що стався з ним 04.07.2007р. на території Приватного підприємства "Євробуд Плюс Сервіс" під час виконання трудових обов'язків, та просив скласти відповідний акт. Але відповідач листом від 11.07.2014 року за № 17/10/Р-01 відмовився складати акт про нещасний випадок на виробництві, пославшись на те, що у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.
Відповідно до п. 2 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, дія вказаного Порядку поширюється, зокрема, на осіб, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства.
Положення вказаного пункту Порядку узгоджується з приписами ч.4 ст. 24 КЗпП України, відповідно до якої тру довий договір вважається укладеним тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Пунктом 23 згаданого вище Порядку передбачено, що у разі ліквідації підприємствав встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку. Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку.
За таких обставин, враховуючи наявні у справі докази, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача в частині встановлення факту нещасного випадку на виробництві, що стався з ним 04.07.2007 року на території Приватного підприємства "Євробуд Плюс Сервіс" під час виконання ним трудових обов'язків.
Проте, з врахуванням вимог п.23 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, суд вважає передчасно заявленою вимогу до Територіального управління Держігпромнагляду у Чернігівській області щодо зобов'язання скласти акт про нещасний випадок Н-1, оскільки обов'язок розслідування та складання такого акту виникає у Територіального управління Держігпромнагляду лише після встановлення судом факту нещасного випадку на виробництві.
Також суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо встановлення факту його перебування у трудових відносинах з ПП "Євробуд Плюс Сервіс" у період з 15.04.2007 року по 30.10.2007 року, виходячи з наступного.
Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він пов'язує встановлення факту перебування його у трудових відносинах з ПП "Євробуд Плюс Сервіс" у період з 15 квітня 2007 року по 30 жовтня 2007 року з подальшою можливістю отримання пенсії по інвалідності, спричиненої трудовим каліцтвом.
Проте, як вбачається з пояснень УПФУ в м.Чернігові, ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого ст. 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Статтею 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
З пояснення УПФУ в м. Чернігова вбачається, що встановлення факту нещасного випадку на виробництві, що стався з позивачем 04.07.2007 року не вплине на розмір його пенсії (а.с.61)
Суд приходить до висновку, що встановлення факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПП "Євробуд Плюс Сервіс" у період з 15 квітня 2007 року по 30 жовтня 2007 року, про який він просить у своїй позовній заяві, не породжує юридичних наслідків для позивача, адже не тягне за собою виникнення правовідносин з призначення йому пенсії внаслідок трудового каліцтва.
В даному випадку порушене право позивача підлягає захисту шляхом встановлення факту нещасного випадку на виробництві, що стався з ним під час виконання трудових обов'язків, адже встановлення саме цього факту тягне за собою виникнення правовідносин зі складання акту про нещасний випадок на виробництві та призначення пенсії внаслідок трудового каліцтва.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, Територіального управління Держігпромнагляду у Чернігівській області про встановлення факту перебування у трудових відносинах, факту нещасного випадку на виробництві, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Встановити факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 04.07.2007 року на території Приватного підприємства "Євробуд Плюс Сервіс" під час виконання ним трудових обов'язків.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: