Справа: № 694/48/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Нестерук Т.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
12 березня 2015 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Аліменка В.О.
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 31 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
У січня 2015 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії державному службовцю в розмірі 82 % від сум заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань - 7526, 01 грн., індексації заробітної плати - 900, 23 грн., та доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників - 612, 95 грн., з проведенням корегування цих виплат у зв'язку з підвищенням посадових окладів державним службовцям, відповідно до довідки Державної казначейської служби України в Звенигородському районі Черкаської області від 19.12.2014 року №01.1-20/2188, а саме з 23.07.2009 року.
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 31 січня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 31 січня 2015 року, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 23.07.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області призначена пенсія згідно Закону України «Про Державну службу».
22.12.2014 року позивач звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області з проханням включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразові премії в заробітну плату для призначення їй пенсії відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» та надала довідку від 19.12.2014 року №01.1-20/2188, видану Управлінням Державної казначейської служби україни в Звенигородському районі Черкаської області про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01.08.2007 року по 23.07.2009 року, в якій, окрім надбавки за високі досягнення у праці та премій, вказані суми інших виплат, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати,доплати за тимчасово відсутнього працівника, премій до державних, професійних свят та ювілейних дат, надбавка за високі досягнення у праці.
Листом від 05.01.2015 року відповідачем було відмовлено у здійсненні нарахування пенсії з врахуванням довідки від 19.12.2014 року, оскільки при визначенні розміру пенсії державним службовцям у заробітну плату враховуються виплати, які згідно зі ст.33 Закону України «Про державну службу» входять до структури заробітної плати та на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а оскільки такі види виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, не передбачені ст.33 Закону України «Про державну службу» як складові заробітної плати державного службовця, тому зазначені виплати не враховуються для обчислення пенсії.
Вирішуючи даний спір, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду звертає увагу на таке.
Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Згідно ч.6 ст.33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Тобто, надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, які вказані позивачем, та матеріальна допомога в розумінні статті 33 Закону України «Про державну службу» належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільненні зі служби після їх запровадження.
Відповідно до вимог ст.37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012р. по справі №21-430а11 та, на підставі ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для застосування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що види оплати праці та інших виплат, які враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для перерахунку пенсії, не повинні виходити із складової заробітної плати, яку отримував державний службовець на час виходу на пенсію, оскільки таке звуження суперечить ст.37-1 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області- залишити без задоволення.
Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 31 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає
Головуючий суддя: В.О. Аліменко
Судді: Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.