05 березня 2015 року Справа № 876/11546/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Довгої О.І., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
з участю представників: позивача Корець І.В., відповідача Хомин Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року у адміністративній справі №813/7107/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Барком» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 вересня 2014 року №0000122209/25556075 та №0000132209/25556075.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000122209/25556075 та №0000132209/25556075 від 30.09.2014р. винесені Головним управлінням Міндоходів у Львівській області. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Барком» 336,09 грн. сплаченого судового збору.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції, є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема посилається на норми Податкового кодексу України та Митного кодексу України та доводи позивача про те, що не притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи виключає фінансову відповідальність юридичної особи жодним чином не відповідають законодавству України. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Головне управління Міндоходів Львівської області проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Барком» щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями №209140000/2013/3563 від 06.02.2013, №209140000/2013/1934 від 23.01.2013, №209140000/2012/45516 від 21.12.2012, №209140000/2012/44711 від 17.12.2012, №209140000/2012/42182 від 28.11.2012, №209140000/2012/28845 від 23.08.2012, №209140000/2012/18009 від 06.06.2012, №209140000/2012/16321 від 24.05.2012, №209140000/2012/8210 від 26.03.2012, №209140000/2012/483 від 24.01.2012, №209000010/2011/47947 від 06.12.2011, №209000010/2011/44175 від 11.11.2011, №209000010/2011/42184 від 29.10.2011, №209000010/2011/39734 від 15.10.2011, №209000010/2011/38037 від 06.10.2011, №209000010/2011/20647 від 25.06.2011, №209000010/2011/16434 від 31.05.2011, №209000010/2011/9472 від 15.04.2011, №209000010/2011/5990 від 24.03.2011, №209000010/2010/27418 від 24.12.2010, №209000010/2010/26177 від 09.12.2010, №209000010/2010/25393 від 27.11.2010 року за результатами чого відповідачем складено акт перевірки №н45/22-09/25556075 від 18.09.2014 року (далі - акт перевірки).
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 30.09.2014 року: №0000122209/25556075, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на територію України в розмірі 58131,58 грн., в тому числі за основним платежем 46505,26 грн., за штрафними санкціями 11626,32 грн.; №0000132209/25556075, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів в розмірі 129930,16 грн. в тому числі за основним платежем 103930,53 грн., за штрафними санкціями 25982,63 грн.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не було надано доказів про винесення постанови про притягнення до відповідальності посадових осіб позивача, тобто факт вчинення порушення митних правил позивачем не є доведеним.
Проте колегія муллів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції такими, що суперечать нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Митним кодексом України визначені підстави для проведення планових та позапланових перевірок підприємств з питань правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів і наявність такої підстави як протокол про порушення митних правил кодексом не передбачено.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів визначено статтею 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ (із змінами та доповненнями). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів проводяться відповідно до статті 345 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Згідно з ч. 3 цієї статті, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок відповідно до ст. 352 МК України можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення та податкова інформація.
Документальною невиїзною перевіркою ТзОВ «БАРКОМ» повноти нарахування та сплати митних платежів за вище вказаними митними деклараціями встановлено наступне.
Відповідно до листа Львівської митниці Міндоходів від 27.08.2014р. №13-70- 53/30-8860 та копій документів наданих Львівською митницею, які були надані митним органам України, в період з 27.11.2010р. по 06.02.2013р., відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2010р. №01/10/2010 укладеного із польською компанією «МІКОМАХ TOMASZ MIKOLAJCZYK», (ul/Rosciuzki 50/52, 07-300 Ostrow mazowiecka, Poland), ТзОВ «БАРКОМ» здійснювало ввезення на митну територію України та митне оформлення товарів: - «вироби з азбестоцементу - плити гофровані (шифер)», «вироби з цементу - плити гофровані (шифер) без вмісту азбесту», «вироби з чорних металів - гвинти».
ТзОВ «БАРКОМ» за зазначеними вище митними деклараціями було сплачено до бюджету митних платежів на момент митного оформлення товару на загальну суму 257734,52 грн., а саме: ввізне мито в сумі 74642,58 грн., податок на додану вартість в сумі 183091,94 грн.
Відповідно до п.п. 5 п. 5 ст. 54 МК України - «митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право звертатися до митних органів інших країн із запитами для підтвердження достовірності заявленої митної вартості».
Згідно з п. 8 ст. 336 МК України - «митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу».
З метою перевірки законності ввезення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України імпортованих товарів, Львівською митницею, у встановленому порядку, відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща від 18.12.1995 року про співпрацю та взаємодопомогу в митних справах, ініційовано запит до митних органів Республіки Польща щодо перевірки автентичності поданих до митного оформлення документів.
На запит УБК та МП Головного оперативного управлінням Міністерства доходів і зборів України від 10.02.2014р. №2974/5/99-99-07-16-06-16 отримано відповідь митних органів Республіки Польща, яка надіслана листом від 13.05.2014р. №450000-IMPW-0712-293/14/548/RM та завірені копії товаросупровідних документів, які були підставою для митного оформлення та вивезення товару з території Республіки Польща.
Згідно документів, отриманих від митних органів Республіки Польща, а саме: експортні митні декларації (MRN), fakrury (а.с. 70-319) встановлено, що митним органам України для здійснення митного оформлення товарів, які ввозилися на адресу ТзОВ «БАРКОМ» подавалися фактури з аналогічними номерами та датами видачі із заниженою вартістю товарів.
У зв'язку із зміною митної вартості, як основи для нарахування митних платежів, перевіркою здійснено перерахунок належних до сплати платежів за ВМД.
Ввізне мито на товари нараховується за ставками згідно з Законом України від 21.12.10р. №2829-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» (із змінами та доповненнями).
Податок на додану вартість нараховується за ставкою 20% бази оподаткування відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) та Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Враховуючи сплачені митні платежі в сумі 257734,52 грн., а саме: ввізне мито в сумі 74 642,58 грн., податок на додану вартість в сумі 183 091,94 грн. з врахуванням пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України сплаті підлягають платежі у сумі 150 435,79 грн., в тому числі: ввізне мито в сумі 46 505,26 грн., податок на додану вартість в сумі 103 930,53 грн.
Таким чином, за результатами документальної невиїзної перевірки ТзОВ «БАРКОМ» щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями №209140000/2013/3563 від 06.02.2013, №209140000/2013/1934 від 23.01.2013, №209140000/2012/45516 від 21.12.2012, №209140000/2012/44711 від 17.12.2012, №209140000/2012/42182 від 28.11.2012, №209140000/2012/28845 від 23.08.2012, №209140000/2012/18009 від 06.06.2012, №209140000/2012/16321 від 24.05.2012, №209140000/2012/8210 від 26.03.2012, №209140000/2012/483 від 24.01.2012, №209000010/2011/47947 від 06.12.2011, №209000010/2011/44175 від 11.11.2011, №209000010/2011/42184 від 29.10.2011, №209000010/2011/39734 від 15.10.2011, №209000010/2011/38037 від 06.10.2011, №209000010/2011/20647 від 25.06.2011, №209000010/2011/16434 від 31.05.2011, №209000010/2011/9472 від 15.04.2011, №209000010/2011/5990 від 24.03.2011, №209000010/2010/27418 від 24.12.2010, №209000010/2010/26177 від 09.12.2010, №209000010/2010/25393 від 27.11.2010 року встановлено порушення вимог Митного кодексу України внаслідок надання при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару документів, що містять неправдиві дані, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 150 435,79 грн., в тому числі: ввізне мито - 46 505,26 грн., податок на додану вартість - 103 930,53 грн.
Що стосується доводів позивача про те, що керівника підприємства не притягнено до адміністративної відповідальності, то колегія суддів апеляційного суду вважає такі помилковими, оскільки така обставина не пов'язана із фінансовою відповідальністю юридичної особи.
Крім того, в акті перевірки, Головного управління у Міндоходів у Львівській області не пов'язано адміністративну відповідальність чи складання протоколу про порушення митних правил щодо директора підприємства з фінансовою відповідальністю самої юридичної особи - ТзОВ «Барком».
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та невірно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області - задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року у адміністративній справі №813/7107/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді О.І. Довга
В.М. Каралюс
Повний текст постанови складено 10.03.2015р.