Справа № 723/2673/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Пташник А.М.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
10 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Мельник-Томенко Ж. М. ,
секретар судового засідання: Сокольвак Ю.В.,
за участю:
представника відповідача: Андріященко Оксани Романівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сторожинецької міської ради Чернівецької області на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Сторожинецької міської ради Чернівецької області про визнання незаконним та скасування рішення,
ОСОБА_3 звернулась з адміністративним позовом до суду до Сторожинецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 лютого 2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Про дату, час і місце розгляду даної справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи за наявної явки.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи, 29 жовтня 2012 року позивач звернулася до Сторожинецької міської ради із заявою про отримання безоплатно земельної ділянки.
28 грудня 2012 року міська рада рішенням XVIII сесії VI скликання №250-18/2012 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок громадянам» надала ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту відведення по передачі безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства в м. Сторожинець по вул. Чернівецькій (в районі колишніх газових складів).
Даним рішенням позивача було зобов'язано замовити в проектній землевпорядній організації виготовлення проекту відведення земельної ділянки та подати на сесію для затвердження. Проект землеустрою був розроблений, державний кадастровий реєстратор зареєстрував дану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та видав витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номеру позивачу.
Після отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивач звернулася до відповідача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Рішенням Сторожинецької міської ради XXVII сесії VI скликання №86-27/2014 від 24 квітня 2014 року «Про розгляд заяви ОСОБА_3» було відмінено п.п. 1.3. п.1 рішення XVIII сесії VI скликання №250-18/2012 від 28.12.2012 року «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок громадянам».
Не погоджуючись з даним рішенням міської ради позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково.
Колегія суддів апеляційної інстанції з такою позицією суду погоджується, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зокрема, в абзаці 5 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свої дії. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
В розрізі наведених правових норм суд апеляційної інстанції наголошує, що прийняте відповідачем рішення Сторожинецької міської ради XXVII сесії VI скликання №86-27/2014 від 24 квітня 2014 року «Про розгляд заяви ОСОБА_3.», яким було відмінено п.п.1.3. п.1 рішення XVIII сесії VI скликання №250-18/2012 від 28.12.2012 року «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок громадянам», є таким, що не відповідає Конституції та законам України, понесло за собою юридичні наслідки для позивача, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Крім того, організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Так ч. 1 ст. 74 вищезазначеного Закону передбачено, що ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Враховуючи, що індивідуально-правові акти, зокрема, місцевих рад є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов'язки, одностороннє скасування радами цих актів порушує право зазначених осіб на розгляд їх справ відповідно до встановленої Конституцією і законами України процедури.
На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення №86-27/2014 від 24 квітня 2014 року щодо скасування п.п.1.3. п.1 рішення XVIII сесії VI скликання №250-18/2012 від 28.12.2012 року, діяв протиправно та незаконно.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Сторожинецької міської ради Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 12 березня 2015 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М.
Мельник-Томенко Ж. М.