ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 березня 2015 року 08:40 № 826/13173/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя Кобилянський К.М., судді Санін Б.В., Скочок Т.О., за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії»
до Державної авіаційної служби України
про визнання протиправними та скасування постанов,
Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними заявами до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 12.08.2014 №144, №158, №259, №230, №188, №647, №109, №84, №126, №129, №207, №2, №346, №9, №661, №591, №377, №492, №506, №405, №454, №471, №444, №401, №540, №502.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2014 об'єднано в одне провадження справи №826/13456/14, №826/13442/14, №826/13369/14, №826/13365/14, №826/13458/14, №826/13436/14, №826/13533/14, №826/13559/14, №826/13440/14, №826/13332/14, №826/13569/14, №826/13538/14, №826/13479/14, №826/13884/14, №826/13743/14, №826/13798/14, №826/13509/14, №826/13902/14, №826/13787/14, №826/13739/14, №826/13857/14, №826/13864/14, №826/13804/14, №826/13958/14, №826/13949/14 зі справою №826/13173/14.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на його думку, Державною авіаційною службою України порушено порядок розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації. Посилався на необґрунтованість висновків Державіаслужби України щодо здійснення ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» рейсів Москва - Сімферополь та Сімферополь - Москва без відповідних дозволів та заявки на використання повітряного простору України, оскільки товариство мало всі необхідні дозволи, а NOTAM має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для виконання. Також представники позивача зазначили, що протоколи, на підставі яких прийнято оскаржувані постанови, складені особами, які не мають відповідних повноважень. Зазначили, що представникам позивача не надано можливості ознайомитись із протоколами про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Представники відповідача заперечили по суті заявлених позовних вимог. Вважають, що Державіаслужбою України правомірно та в межах наданих законодавством повноважень прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, за порушення ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» правила та порядок використання повітряного простору України, а саме: виконання польотів через заборонену зону повітряного простору України. Також представники відповідача вказали на те, що NOTAM був затверджений та опублікований в порядку, встановленому міжнародними нормами та законодавством України і є обов'язковим для виконання. На думку представників відповідача, доводи позивача про порушення процедури прийняття оскаржуваних постанов є безпідставними. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання 03.02.2014 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» зареєстроване в Російській Федерації 21.06.1994. Одним із головних видів господарської діяльності, що зазначений в статуті ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії», затвердженому щорічними загальними зборами акціонерів від 29.06.2011 (протокол №30 від 04.07.2011) є авіаційні перевезення пасажирів, багажу, вантажу, пошти по міжнародним та внутрішнім авіалініям на комерційній основі. Відповідно до Додатку №1 до статуту ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії», затвердженого щорічними загальними зборами акціонерів від 29.06.2011 у позивача наявне представництво в Україні (м. Київ та м. Сімферополь).
02.11.2011 Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України видано Свідоцтво про реєстрацію представництва ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» (строк діяльності представництва в Україні з 05.05.1994).
Державіаслужба України направила позивачу лист від 21.07.2014 №1.10-8036, яким повідомила про необхідність з'явитись уповноваженого представника ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії», для надання пояснень щодо виявлених фактів порушень порядку використання повітряного простору України в період з 05.04.2014 до 18.06.2014.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач встановив порушення ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» правил та порядку виконання повітряного простору України при виконанні рейсів без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України з закритого аеродрому Сімферополь, що є порушенням статті 29 Повітряного кодексу України, пунктів 56 та 118 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401.
Вказані порушення зафіксовані Державіаслужбою України у протоколах, на підставі яких винесені оскаржувані постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, а саме:
- протокол від 28.07.2014 №144, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №114 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №158, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №158 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №259, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №259 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №230, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №230 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №188, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №188 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №647, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №647 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №109, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №109 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №84, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №84 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №126, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №126 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №129, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №129 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №207, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №207 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №2, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №2 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №346, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №346 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №9, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №9 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №661, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №661 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №591, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №591 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №377, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №377 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №492, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №492 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №506, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №506 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №405, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №405 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №454, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №454 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №471, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №471 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №444, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №444 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №401, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №401 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №540, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №540 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.;
- протокол від 28.07.2014 №502, на підставі якого винесена постанова від 12.08.2014 №502 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у сумі 136 000 грн.
Вважаючи протиправними вищезазначені постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, позивач оскаржив їх до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до преамбули Повітряного кодексу України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Повітряного кодексу України Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
Відповідно до статті 1 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (далі - Конвенція), кожна Договірна держава погоджується, що всі повітряні судна інших Договірних держав, які не є повітряними суднами, зайнятими в регулярних міжнародних повітряних сполученнях, мають право, за умови дотримання положень цієї Конвенції, здійснювати польоти на її територію або транзитні безпосадочні польоти через її територію і здійснювати посадки з некомерційними цілями, без необхідності отримання попереднього дозволу і за умови, що держава, над територією якої здійснюється політ, має право вимагати здійснення посадки. Проте кожна Договірна держава зберігає за собою право з міркувань безпеки польотів вимагати від повітряних суден, які мають намір слідувати над районами, що є недосяжними або не мають належних аеронавігаційних засобів, слідувати за приписаними маршрутами або одержувати спеціальний дозвіл на такі польоти.
Положеннями пунктів «а», «b» та статті 9 Конвенції, передбачено право заборони повітряного простору, зокрема:
- кожна Договірна держава може з міркувань військової необхідності або суспільної безпеки обмежити або заборонити на однаковій основі польоти повітряних суден інших держав над певними зонами своєї території за умови, що в цьому відношенні не буде проводитися ніякої відмінності між зайнятими в регулярних міжнародних повітряних сполученнях повітряними суднами даної Держави і повітряними суднами інших Договірних держав, зайнятими в аналогічних сполученнях. Такі заборонені зони мають розумні розміри і місцезнаходження з тим, щоб без необхідності не створювати перешкод для аеронавігації. Описи таких заборонених зон на території Договірної держави, а також будь-які наступні зміни в них у можливо найкоротші терміни направляються іншим Договірним державам і Міжнародній організації цивільної авіації;
- кожна Договірна держава також зберігає за собою право негайно при виняткових обставинах або в період надзвичайного стану, або в інтересах суспільної безпеки тимчасово обмежити чи заборонити польоти над своєю територією або будь-якою її частиною за умови, що таке обмеження або заборона застосовується до повітряних суден усіх інших держав, незалежно від їх національності.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Повітряного кодексу України, використання повітряного простору України - провадження діяльності, пов'язаної з польотами повітряних суден, з переміщенням (перебуванням) матеріальних об'єктів у повітряному просторі України, а також з вибуховими роботами, пусками ракет, усіма видами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів.
Згідно з визначенням, закріпленим у частині 1 статті 23 Повітряного кодексу України, організація використання повітряного простору України це комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 названої статті Повітряного кодексу України встановлено, що організація використання повітряного простору України передбачає: визначення структури та класифікації повітряного простору України; планування та координацію діяльності з використання повітряного простору України відповідно до державних пріоритетів; забезпечення дозвільного порядку використання повітряного простору України та/або забезпечення інформацією щодо використання повітряного простору України; організацію повітряного руху, що включає: обслуговування повітряного руху; управління використанням повітряного простору України; організацію потоків повітряного руху; забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України у певних районах; обслуговування аеронавігаційною інформацією; аварійне сповіщення; метеорологічне обслуговування; забезпечення зв'язку, навігації, спостереження.
Порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України (частина 3 статті 23 Повітряного кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 30 Повітряного кодексу України використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.
Порядок організації та використання повітряного простору України юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху, врегульовано Порядком №401.
Положенням про використання повітряного простору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №401 від 29.03.2002 (далі Положення №401) визначено порядок організації та використання повітряного простору України (далі - повітряний простір) юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху (далі - ОПР). Діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов'язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору.
Відповідно до пункту 93 Положення №401 в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору.
Пунктом 94 Положення №401 визначено, що заборона та обмеження використання повітряного простору встановлюються за місцем, часом та висотою з таким розрахунком, щоб звести до мінімуму їх вплив на діяльність інших користувачів повітряного простору. Встановлення заборони та обмежень передбачає визначення частини повітряного простору, використання якої забороняється або обмежується відповідно до умов, визначених Украероцентром або РДЦ.
Згідно із пунктами 100-102 Положення №401 передбачено, що заборона використання повітряного простору встановлюється на постійній або тимчасовій основі.
Заборона використання повітряного простору на постійній основі встановлюється Державіаслужбою за поданням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій і оприлюднюється в документах з аеронавігаційної інформації.
Тимчасова заборона використання окремих частин повітряного простору встановлюється в інтересах користувачів, які подали відповідні заявки, з урахуванням пріоритетів, установлених цим Положенням, та принципів гнучкого використання повітряного простору відповідно до Європейської концепції гнучкого використання повітряного простору.
Інформація про тимчасову заборону використання повітряного простору доводиться Украероцентром та службою аеронавігаційної інформації до відома всіх користувачів повітряного простору.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач встановив заборону використання повітряного простору шляхом опублікування NOTAM А0520/14 (заборонена зона над півостровом Крим) та А0482/14 (закритий аеродром; заборонена посадка/зліт на аеродром «Сімферополь»), які є елементом об'єднаного пакету аеронавігаційної інформації (а.с. 95 Т.Х).
Відповідно до пункту 5.1.1 розділу 5.1 глави 5 Додатку №15 «Служби аеронавігаційної інформації» до Конвенції визначено, що NOTAM складається та видається негайно в тих випадках, якщо інформація, яка підлягає розповсюдженню, має тимчасовий та не триваючий характер, або у випадках введення в терміновому порядку важливих з експлуатаційної точки зору постійних змін або тимчасових змін, що носять довго триваючий характер, виключаючи широкий текстовий або/та графічний матеріал.
Відповідно до підпункту «n» підпункту 5.1.1.1 пункту 5.1 глави 5 Додатку №15 «Служби аеронавігаційної інформації» до Конвенції визначено, що NOTAM складається та випускається по відношенню встановлення та, відповідної, ліквідації (включаючи початок та закінчення відповідної діяльності) заборонених зон, небезпечних зон та зон обмеження польотів або зміни статусу цих зон. При цьому, в главі 1 Додатку №15 «Служби аеронавігаційної інформації» до Конвенції визначено, що заборонена зона - повітряний простір встановлених розмірів над територією або територіальним водами держави, в межах якого польоти повітряних суден заборонені.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 Додатку №15 «Служби аеронавігаційної інформації» до Конвенції визначено, що, за виключенням випадків, передбачених пунктами 5.2.3 та 5.2.4, кожний NOTAM містить інформацію, порядок викладення якої вказаний в форматі NOTAM, що міститься в додатку 6.
Підпунктами 5.3.1 та 5.3.2.1 пункту 5.3 глави 5 Додатку №15 «Служби аеронавігаційної інформації» до Конвенції встановлено, що NOTAM направляється по запиту. Для розсилання NOTAM по можливості використовується зв'язок AFS.
У відповідності до підпунктів 6.1.1 та 6.1.2 пункту 6.1 глави 6 Керівництва по службам аеронавігаційної інформації, затвердженої ІКАО, роз'яснюється положення підпункту 5.1.1 пункту 5 глави 5 Додатку №15 «Служби аеронавігаційної інформації» до Конвенції, та зазначається, що NOTAM має доповнювати АІР та є засобом оперативного розповсюдження інформації у всіх випадках, коли необхідно терміново попередити про якусь зміну або подію. NOTAM призначений в основному для завчасного розповсюдження інформації про подію, про яке зазначається, за виключенням випадків виходу із ладу технічних засобів, які неможливо передбачити завчасно.
Положеннями підпункту 8.1.3 пункту 8.1 глави 8 Додатку №15 «Служби аеронавігаційної інформації» до Конвенції зазначається, що членам льотного екіпажу надається коротка анотація діючих NOTAМ, маючих експлуатаційне значення, та інша інформація термінового характеру в формі складених відкритим текстом бюлетенів передпольотної інформації.
Отже, NOTAM встановлює межі заборонених для польотів зон, а члени повітряних суден мають з ними ознайомитись.
Матеріали справи свідчать про те, що Державіаслужбою України, за поданням Украероцентру, згідно з пунктом 101 розділу VII Положення №401, встановлено заборону на використання повітряного простору на період з 17 год. 00 хв. 28.03.2014 по 23 год. 59 хв. 28.06.2014 над півостровом Крим в межах координат, про що виданий NOTAM А0520/14 (а.с. 218 Т.І).
Позивач не заперечував факти польотів над півостровом Крим та факт зльоту/посадки на аеродром Сімферополь 28.04.2014, 10.05.2014, 07.05.2014, 02.05.2014, 16.06.2014, 16.04.2014, 23.04.2014, 04.05.2014, 13.04.2014, 20.05.2014, 06.04.2014, 20.04.2014, 12.06.2014, 24.05.2014, 05.06.2014, 17.06.2014, 06.06.2014, 28.05.2014, 02.06.2014, 03.06.2014, 01.06.2014, 27.05.2014, 08.06.2014, 25.04.2014. Однак, посилався на те, що відповідач не приймав жодного рішення в паперовому вигляді (наказ, розпорядження), яким би затверджувалось NOTAM-повідомлення, тому позивач мав право не використовувати його під час проведення своїх польотів.
Суд відхиляє наведені доводи позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 45 статті 1 Повітряного кодексу України заборона використання повітряного простору України - обов'язкове для виконання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору України.
В даному випадку під поняттям «рішення уповноваженого органу про заборону» розуміється не оформлення окремим документом певного рішення, а вчинення певних процедурних дій, результатом чого є фіксування відповідного NOTAM-повідомлення в міжнародній базі аеронавігаційної інформації.
Організація обслуговування аеронавігаційною інформацією, яка надається на території України, а також у районах, в яких Україна несе відповідальність за обслуговування повітряного руху за межами своєї території, та встановлюють відповідні вимоги до цієї інформації, передбачена Правилами обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України №564 від 01.07.2004 (далі - Правила №564).
Відповідно до підпункту 3.2.1.1 підпункту 3.2.1 пункту 3.2 глави 3 Правил №564 NOTAM складається і видається згідно з критеріями відбору елементів NOTAM одразу в тих випадках, коли інформація, що підлягає поширенню, носить тимчасовий і нетривалий характер, або у разі введення в терміновому порядку важливих з експлуатаційної точки зору постійних змін або тимчасових змін, що носять довготерміновий характер, крім великого текстового та/або графічного матеріалу.
Підпунктами 3.2.1.1 та 3.2.1.2 підпункту 3.2.1 пункту 3.2 глави 3 Правил №564 визначено, що NOTAM складається і випускається в тому числі і щодо нижченаведеної інформації: початок, припинення експлуатації аеродрому/вертодрому чи злітно-посадкової смуги або значна зміна режиму експлуатації; наявність джерел небезпеки для аеронавігації (у тому числі перешкоди, військові навчання, демонстраційні польоти та повітряні перегони, масові стрибки з парашутом за межами оголошених зон); встановлення або ліквідація (у тому числі початок або припинення відповідної діяльності) заборонених зон, небезпечних зон або зон обмеження польотів чи зміна статусу цих зон. Необхідність складання NOTAM може бути викликана, крім випадків, зазначених у підпункті 3.2.1.2 цих Правил, будь-якими іншими обставинами, що можуть вплинути на експлуатацію повітряних суден. У виняткових випадках за рішенням Державіаслужби України позапланові зміни елементів структури повітряного простору, що впливають на безпеку польотів, ефективність аеронавігації та на обслуговування повітряного руху, публікуються у вигляді NOTAM з урахуванням підпункту 3.1.5.3 цих Правил.
Згідно із положеннями підпункту 3.2.1.6 підпункту 3.2.1 пункту 3.2 глави 3 Правил №564 передбачено, що за винятком випадків, передбачених підпунктами 3.2.1.8 та 3.2.1.9 цих Правил, кожний NOTAM містить інформацію, передбачену форматом NOTAM (додаток 4). Інформація про вказані NOTAM повідомлення внесені до відповідної інформаційної системи. В підпунктах 3.2.2.2 та 3.2.2.3 підпункту 3.2.2 пункту 3.2 глави 3 Правил №564 передбачено, що запит на видання NOTAM щодо планової інформації необхідно погодити з Державіаслужбою України. Термінова інформація про непередбачені події, які впливають на безпеку польотів та обслуговування повітряного руху, надсилається негайно з моменту встановлення факту виникнення події до служби аеронавігаційної інформації (надалі - CAI) у вигляді запиту на видання NOTAM (додаток 6) та до управління аеронавігації Державіаслужби України.
Відповідно до підпункту 3.2.3.1 підпункту 3.2.3 пункту 3.2 глави 3 Правил №564, Державіаслужбі України належить виключне право визначати порядок публікації NOTAM.
Положеннями підпунктів 3.2.3.4 та 3.2.3.5 підпункту 3.2.4 пункту 3.2 глави 3 Правил №564 передбачено, що при потребі термінового видання NOTAM Украероцентр надає до органу міжнародних NOTAM (надалі - NOF) телеграфний запит на видання NOTAM не пізніше однієї доби до набуття чинності NOTAM. Зразки запитів на видання NOTAM наведені у додатку 3. Телеграфні запити авіапідприємств, що потребують негайного видання NOTAM, опрацьовуються у NOF протягом 1 години після їх отримання. У разі відсутності заперечень з боку відповідних управлінь/підрозділів Державіаслужби України NOTAM видається згідно з запитом авіапідприємства.
Відповідно до підпунктів 3.2.4.1, 3.2.4.2 та 3.2.4.3 підпункту 3.2.3 пункту 3.2 глави 3 Правил №564, запити на видання NOTAM від управлінь/підрозділів Державіаслужби України, авіапідприємств або Украероцентру приймаються NOF, який є єдиним повноважним органом, відповідальним за складання, видання і розповсюдження NOTAM. NOF відповідає за своєчасне та коректне видання і розповсюдження NOTAM згідно з отриманим запитом. Запити на видання NOTAM, надані з порушенням встановленого цими Правилами порядку, до опрацювання не приймаються. Після отримання запиту на видання NOTAM, NOF перевіряє та обробляє його текст з метою видання NOTAM згідно з форматом NOTAM.
З метою упорядкування процедури, пов'язаної із дотриманням термінів і процедур обробки та публікації поправок в документи аеронавігаційної інформації, що визначені Правилами №564 наказом Державіаслужби України №142 від 29.07.2011 затверджено Методичні рекомендації щодо подання, розгляду, затвердження та публікації аеронавігаційної інформації (далі - Методичними рекомендаціями №142).
Згідно із пунктами 3.4 та 3.7 Методичних рекомендацій №142 визначено, що після отримання запиту департаментом аеронавігації та зовнішніх зв'язків аналізується зміст отриманого запиту з метою визначення категорії наданої інформації відповідно до додатка 4 цих Методичних рекомендацій. Погодження здійснюється у якомога найкоротший термін (не пізніше 1 години після отримання запиту). Зразки запитів на видання NOTAM наведені у додатку №6.
У відповідності до пункту 3.10 Методичних рекомендацій №142 під час погодження начальник відповідного департаменту/управління Державіаслужби України (чи особа, яка його заміщує) візує текст запиту, що є дозволом для публікації.
Отже, згідно положень Порядку №564 та Методичних рекомендацій №142 видання окремого документа в паперовому вигляді (наказ, розпорядження) про введення в дію NOTAM-повідомлення не передбачено. Таке введення здійснюється шляхом вчинення певних послідовно-погоджувальних дій, які своїм наслідком мають фіксування в міжнародній інформаційній системі відповідного NOTAM-повідомлення.
Матеріали справи свідчать про те, що телеграмою Украероцентру (структурного підрозділу Украероруху), за підписом начальника Украероруху та начальника зміни, було направлено проект Запиту щодо видання NOTAM (закриття повітряного простору над півостровом Крим) до Державіаслужби України (Управління стандартів) та САІ (NOF), в якому просили прийняти рішення щодо погодження закриття повітряного простору над півостровом Крим (а.с. 216 Т.І). Вказаний Запит щодо видання NOTAM відповідає формі, яка затверджена в Додатку №6 до Методичних рекомендацій №142.
Даний запит було погоджено та видано NOTAM Ц0410/14 та А371/14. Дію зазначених NOTAMів було продовжено, а саме: NOTAM Ц0414/14 та A0375/14; NOTAM Ц0456/14 та А0416/14; NOTAM Ц0462/14 та A0422/14; NOTAM Ц0526/14 та A0482/14.
Крім того, від першого заступника Голови Державіаслужби України Гречко О.В. відправлена телеграма від 27.03.2014 (завізована Директором Департаменту авіаційних перевезень та аеропортів Коршуком С.М.) до Служби аеронавігаційної інформації ДП обслуговування повітряного руху України (на адресу УККРЫОЫЬ) щодо продовження дії NOTAM Ц0462/14 p. з 18 год. 00 хв. 27.03.2014 до 23 год. 59 хв. 26.06.2014, в зв'язку із закриттям аеродрому «Сімферополь» з технічних причин до особливого розпорядження (а.с. 30 Т.ХІІ).
На виконання приписів Порядку №564 та Методичних рекомендацій №142, Державіаслужба України узгодила зміст отриманих запитів та, відповідно до наданих пояснень відповідача, вказані запити були завізовані уповноваженими керівниками структурних підрозділів відповідача.
Станом на дату проведення польотів повітряними суднами позивача, інформація про винесені NOTAM А0482/14 та А0520/14 були розміщені у Європейській базі аеронавігаційної інформації, що підтверджується як листами Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) від 02.04.2014 та Інформаційним бюлетенем EASA щодо безпеки від 03.05.2014, так і роздруківкою із міжнародної бази даних, в яких публікують NOTAM. (а.с. 176-191 Т.ХІ).
Інформація розміщена в NOTAM А0482/14 та А0520/14 свідчить про їх дію під час проведення зльотів/посадок повітряних суден позивача на аеродром «Сімферополь».
Позивач підтвердив, що йому було відомо про вказані NOTAM повідомлення, однак посилався на те, що вони мають рекомендаційний характер.
Положеннями статті 11 Конвенції передбачено, що за умови дотримання положень цієї Конвенції закони і правила Договірної держави, що стосуються допуску на її територію або відбуття з її території повітряних суден, зайнятих у міжнародній аеронавігації, або експлуатації і навігації таких повітряних суден під час їх перебування в межах її території, застосовуються до повітряних суден усіх Договірних держав без розрізнення їх національності і дотримуються такими повітряними суднами при прибутті, відбутті або під час перебування в межах території цієї Держави.
Згідно із частиною 1 статті 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту, підписаної 12.01.1994 (дата набрання чинності 02.03.1995), закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден під час їх перебування в межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємств(а), призначених іншою Договірною Стороною.
Отже, прийняті NOTAM А0482/14 та А0520/14 поширювались на позивача, відповідно до вищезазначених положень законодавства та міжнародних угод.
Щодо посилання позивача про допущені порушення відповідачем щодо винесення оскаржуваних постанов, без надання можливості позивачу надати свої заперечення, та винесення оскаржуваних постанов без рішень Комісії, суд зазначає наступне.
Позивач посилаючись на положення наказу Державної авіаційної служби України від 16.02.2012 №121 «Про створення Комісії з розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації та порушення вимог законодавства на повітряному транспорті», відповідно до якого було затверджено склад Комісії та визначено Положення про Комісію, зазначає про притягнення позивача до відповідальності без рішення даної Комісії.
Водночас, відповідно до частин 1 та 2 статті 128 Повітряного кодексу України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова. Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації.
Згідно із частинами 1-3 статті 129 Податкового кодексу України підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол. Протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники. Справа про правопорушення в галузі цивільної авіації розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання уповноваженим органом з питань цивільної авіації протоколу про правопорушення в галузі цивільної авіації.
Процедуру розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті встановлює Порядок накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України №637 від 26.12.2011 (далі - Порядок №637).
Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів авіаційної діяльності у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення на повітряному транспорті.
В пунктах 3.1 та 3.2 глави 3 Порядку №637 визначено, що розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації. Від імені Державіаслужби України розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України.
Згідно із наказом Державної авіаційної служби України від 16.02.2012 №121 «Про створення Комісії з розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації та порушення вимог законодавства на повітряному транспорті» (далі - Наказ №121), дана Комісія є постійно діючим дорадчим органом Державіаслужби України, який утворюється Державіаслужбою України для забезпечення здійснення своїх повноважень.
Таким чином, із контексту Наказу №121, вказана Комісія є дорадчим органом, який не передбачений ні положенням Повітряного кодексу України, ні положенням Порядку №637. Тобто, жодного посилання на необхідність проведення засідання Комісії, крім внутрішнього наказу відповідача (не зареєстрованого в Міністерстві юстиції України), в діючих нормативно-правових актах не зафіксовано.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем положень Повітряного кодексу України та Порядку №637 при винесенні оскаржуваних постанов.
Доводи позивача про позбавлення відповідачем представників позивача можливості надати власні пояснення з питань, порушених в протоколах про правопорушення у галузі цивільної авіації, суд відхиляє, з огляду на наступне.
Згідно пояснень представника позивача, листом №1.10-8036 від 21.07.2014 (а.с. 13 Т.І) відповідач повідомив позивача про необхідність з'явитись уповноваженого представника позивача, для надання пояснень щодо виявлених фактів порушень порядку використання повітряного простору України в період з 05.04.2014 до 18.06.2014. З метою з'ясування обставин щодо викладеної в даному листі інформації, 28.07.2014 представники позивача з'явились до Державіаслужби України.
Саме в цей день (28.07.2015) були складені протоколи, на підставі яких, в подальшому, винесені оскаржувані постанови. У протоколах наявна відмітка про відмову представників позивача від ознайомлення із протоками та від надання зауважень до протоколів і дачі пояснень стосовно зафіксованих порушень (а.с. 17-93 Т.Х).
Крім того, згідно матеріалів справи та пояснень представників сторін, заперечення до вказаних протоколів до моменту винесення відповідачем постанов про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації не направлялись.
Посилання позивача на порушення відповідачем положень Інструкції про розслідування порушень порядку використання повітряного простору України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України, Міністерства оборони України №50/18 від 27.01.2003 суд відхиляє, оскільки вимоги цієї Інструкції стосуються питань службового розслідування порушень порядку використання повітряного простору, а не питання порядку притягнення до відповідальності за порушення у галузі цивільної авіації.
Щодо доводів позивача про допущення відповідачем процедурних помилок (не вказано номери рейсів в деяких протоколах, в постановах невірно сформульовано підстави для її винесення, безпідставно ідентифіковано повітряні судна позивача), та фіксація недостовірних даних під час складення деяких протоколів про правопорушення у галузі цивільної авіації, які свідчать про накладення штрафних санкцій за правопорушення, які ними не вчинялись, суд зазначає наступне.
Позивач посилався на невідповідність обставин виявлених порушень в протоколі про правопорушення у галузі цивільної авіації (зліт/посадка на закритий аеродром), порушенням, за які винесені постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації (виконання рейсу без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України).
Відповідач пояснив, що зафіксована інформація в протоколі про правопорушення у галузі цивільної авіації та постанові про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації за своїм змістом не є невідповідністю, а є логічним фіксуванням вчиненого правопорушення, із коректним правовим оформлення. Зокрема, зазначив, що зліт/посадка на аеропорт «Сімферополь», який був закритий та проліт над територією півострова Крим було вчинено під час дії NOTAM А0482/14 та А0520/14, в зв'язку із чим жодних погоджень дозволів на політ та заявки на використання повітряного простору України позивачу не надавались.
Відповідач наполягав на тому, що позивача притягнуто до відповідальності згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 127 Податкового кодексу України, а саме порушення правил та порядку використання повітряного простору України.
Порядок організації та використання повітряного простору України юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху визначений Положенням про використання повітряного простору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №401 від 29.03.2002 (далі - Положення №401).
Главою 4 Положення №401 передбачено порядок подання заявок, видачі дозволів та визначення умов використання повітряного простору. Пунктом 56 Положення №401 визначено, що користувачі повітряного простору, заінтересовані у провадженні діяльності, зазначеної у пункті 3 цього Положення, повинні подати відповідну заявку на використання повітряного простору.
Згідно із пунктами 57 та 58 Положення №401 визначено, що подання заявок та видача дозволів на використання повітряного простору або анулювання заявок може здійснюватися за допомогою телеграфу, телефону, поштового зв'язку, телефаксу тощо. Користувачі повітряного простору зобов'язані мати прямий зв'язок (телеграф, телефон, телефакс або інші види зв'язку) з органами обслуговування повітряного руху (надалі - ОПР) та відповідними органами управління Повітряних Сил Збройних Сил. Форма розкладів та заявок на польоти цивільних повітряних суден, а також терміни їх подання визначаються Правилами надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України під час виконання міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів, що затверджуються Мінінфраструктури та Міноборони.
Відповідно до пункту 60 Положення №401 розклад регулярних внутрішніх та міжнародних польотів цивільних повітряних суден експлуатантів України та іноземних експлуатантів затверджується Державіаслужбою і надсилається до Украероруху (Украероцентру) та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил не пізніше ніж за 20 діб до введення його в дію.
Пунктом 61 Положення №401 закріплено, що органи управління Повітряних Сил Збройних Сил, Украероцентр здійснюють контроль за виконанням регулярних внутрішніх та міжнародних польотів, а також транзитних регулярних польотів та наданням органами ОПР послуг з обслуговування повітряного руху. З цією метою користувачі повітряного простору подають Украероцентру перелік повторюваних планів польотів не пізніше ніж за 14 діб до початку польоту, а зміни до цього переліку - за 7 діб до введення їх у дію. Украероцентр доводить перелік повторюваних планів польотів до районного диспетчерського центру (надалі - РДЦ) та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил.
Положеннями пунктів 74 та 75 Положення №401 закріплено, що дозвіл на виконання внутрішніх та міжнародних регулярних польотів з посадкою (вильотом) в Україні (з України) видається Державіаслужбою, а дозвіл на використання повітряного простору на підставі відповідної заявки після отримання дозволу на виконання польотів видається:
- Украероцентром: на виконання польотів поза межами повітряних трас у повітряному просторі більше ніж у двох районах польотної інформації; на провадження діяльності у повітряному просторі, яка потребує встановлення заборон або обмежень його використання; на провадження діяльності у повітряному просторі, яка потребує встановлення короткочасних обмежень його використання (в межах двох та більше районів польотної інформації); на виконання польотів для проведення пошуково-рятувальних робіт; на провадження діяльності у повітряному просторі, яка потребує встановлення короткочасних обмежень його використання в межах одного району польотної інформації тривалістю понад 2 год.; на виконання польотів повітряними суднами, які не обладнані засобами вторинної радіолокації; на провадження іншої діяльності у повітряному просторі більш як у двох районах польотної інформації;
- РДЦ: на виконання польотів поза межами повітряних трас у повітряному просторі одного або двох (суміжних) районів польотної інформації; на провадження діяльності у повітряному просторі, яка потребує встановлення короткочасних обмежень його використання тривалістю не більше ніж 2 год.; на провадження іншої діяльності у повітряному просторі одного або двох (суміжних) районів польотної інформації.
Згідно із пунктом 76 Положення №401 також передбачено, що Украероцентр та РДЦ, отримавши заявку на використання повітряного простору, приймають відповідне рішення, про що інформують заявника. У разі затвердження заявки на використання повітряного простору Украероцентр та РДЦ повідомляють про прийняте рішення органи управління Повітряних Сил Збройних Сил.
Відповідно до абзацу 17 пункту 2 Положення №401 дозвіл на використання повітряного простору - офіційне повідомлення про надання користувачеві повітряного простору дозволу для провадження діяльності у порядку, що визначається відповідним підрозділом органу об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України. Орган об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідний підрозділ, повноваження і діяльність якого пов'язані з організацією повітряного руху у повітряному просторі України та у міжнародному повітряному просторі, який перебуває під відповідальністю України.
У відповідності до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №1281 від 19.07.1999 «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» головним оперативним підрозділом системи є Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (Украероцентр).
Відповідно до пункту 8.1 глави 8 Правил польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №478 від 28.10.2011, дозвіл повинен бути отриманий до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, яка виконується як контрольований політ. Такий дозвіл запитується шляхом подання плану польоту до органу диспетчерського обслуговування повітряного руху .
Згідно із підпунктами 3.3.1.1, 3.3.1.2 пункту 3.3.2 розділу 3.3 глави 3 Додатку 2 «Правила польотів» до Конвенції визначено, що інформація по відношенню до за планового польоту або частини польоту, підлягає направленню до органів, які обслуговують повітряний простір надається в формі плану польоту. План польоту надається до почату будь-якого польоту з перетином міжнародного кордону. При цьому, план польоту, серед іншої інформації включає в себе як індекс повітряного судна, правил виконання польотів, маршрут польоту, аеродром призначення.
На підставі поданого плану польоту орган ОПР видає дозвіл, що передбачено підпункту 3.6.1.1 пункту 3.6.1 розділу 3.6 глави 3 Додатку 2 до Конвенції та глави 4 Положення №401.
В листі ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» №407.07-289 від 28.07.2014 зазначено, що Державіаслужба України погодила виконувати регулярні рейси Москва-Сімферополь, та Сімферополь-Москва по розкладу. При цьому, вказано, що план польотів необхідно погоджувати із Украероцентром та ЦДС Державіаслужби України (а.с. 15 Т.І).
Водночас, у зв'язку з винесенням NOTAM-повідомленнями, якими було закрито політ над територією півострова Крим та заборонено експлуатацію аеропорту «Сімферополь», то жодних планів польотів погоджено не було, та дозволів на виконання польотів до аеропорту «Сімферополь» в період дії NOTAMів не видавалось.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що перед початком здійснення польотів позивач подав плани польоту за маршрутом, який проходив через навігаційні точки «FORMA» та «NALEG» (Маршрутна карта ІКАО). Однак, фактично політ був здійснений через навігаційну точку «RENAT», що підтверджено представником позивача під час розгляду справи.
З огляду на викладене, враховуючи наведені вище правові норми, суд приходить до висновку, що повітряні судна позивача, здійснюючи польоти за рейсами, які вказані у вищезазначених протоколах про правопорушення у галузі цивільної авіації, виконали їх не лише без подання відповідної заявки та отримання відповідного дозволу, а й із порушенням встановленої заборони, що відповідно до пункту 118 Положення №401 є порушенням порядку використання повітряного простору.
Позивач посилався на те, що в деяких протоколах про правопорушення у галузі цивільної авіації не вказано номери рейсів. Матеріали справи свідчать про те, що у протоколі від 28.07.2014 №126 не вказано номер рейса, який виконано позивачем з порушенням заборони використання повітряного простору (а.с. 35 Т. Х). Дана обставина не може бути самостійною підставою для скасування постанови від 12.08.2014 №126, винесеної на підставі вказаного протоколу, адже допущення технічної помилки в оформленні протоколу не вплинуло на зміст порушення.
Позивач також зазначив, що, на його думку, відповідач безпідставно вказав в протоколах про правопорушення у галузі цивільної авіації та постановах про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації рейси, які фактично позивачем не виконувались, а саме: постанови №№ 657, 559, 39, 320, 199, 321, 108, 162, 191, 217, 251, 437, 208, 219, 438, 470, 195, 201, 567, 333, 364.
Однак, правомірність прийняття вказаних постанов не є предметом розгляду даної адміністративної справи, з огляду на що, вказані доводи позивача суд відхиляє.
Щодо посилання позивача на відсутність повноважень у державних інспекторів Державіаслужби України на складання протоколів про правопорушення у галузі цивільної авіації, суд зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи, протоколи від 28.07.2014 №144, №158, №259, №230, №188, №647, №109, №84, №126, №129, №207, №2, №346, №9, №661, №591, №377, №492, №506, №405, №454, №471, №444, №401, №540, №502 складені за підписами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
До матеріалів справи відповідач надав витяги із наказів Державіаслужби України «По особовому складу», відповідно до яких вбачається про призначення вказаних осіб на посади:
- державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією відділу інспектування авіаційних робіт управління інспекції департаменту льотної експлуатації (ОСОБА_5.) (а.с. 211 Т.ХІ);
- державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією відділу аналізу та координації роботи регіональних інспекцій управління виконання польотів департаменту стандартів безпеки польотів (ОСОБА_3.) (а.с. 228 Т.ХІ);
- державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією відділу інспектування авіаційних робіт управління інспекції департаменту льотної експлуатації (ОСОБА_11.) (а.с. 238 Т.ХІ);
- державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією відділу інспектування транспортної авіації управління інспекції департаменту льотної експлуатації (ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9) (а.с. 239-245 Т.ХІ).
Також, відповідач надав до матеріалів справи копії посадових інструкцій вказаних працівників, в яких зазначено що дані особи мають реалізовувати державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору, для чого вони мають право безперешкодної перевірки роботи суб'єктів та об'єктів авіаційної діяльності, у тому числі у іноземних, на території України.
Частиною 1 статті 129 Повітряного кодексу України передбачено, що протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники. Аналогічна норма зафіксована в пункті 2.2 Порядку №637.
Таким чином, вказані посадові особи мали повноваження на складання протоколів про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Предметом даного адміністративного позову є правомірність/протиправність постанов про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, які винесені уповноваженою на те посадовою особою Державіаслужби України. При прийнятті вказаної постанови уповноважена посадова особа діяла у відповідності з наданими повноваженнями та компетенцією, отже вправі була всебічно перевірити всі обставини при розгляді справи про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Станом на час звернення з даним адміністративним позовом до суду та до моменту прийняття судового рішення у даній справі по суті, позивач не надав належних та допустимих доказів на спростування обставин щодо правомірності дій та наявності повноважень у відповідної особи при розгляді справи про правопорушення у галузі цивільної авіації, як і доказів з приводу оскарження таких дій.
Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 1 статті 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації, у разі порушення правил та порядку використання повітряного простору України, до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, санкції, що були застосовані відповідачем за кожним протоколом, у розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 136 000,00 грн.) є обґрунтованими та застосовані із дотримання чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підставі для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 01.01.2014 встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 гривень.
Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду по кожному окремому позову, складає 136 000,00 грн., то сума судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 2720,00 грн.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Відповідач при зверненні до суду із позовними заявами про визнання протиправними і скасування постанов від 12.08.2014 №144, №158, №259, №230, №188, №647, №109, №84, №126, №129, №207, №2, №346, №9, №661, №591, №377, №492, №506, №405, №454, №471, №444, №401, №540, №502 сплатив судовий збір у розмірі 272,00 грн.
Враховуючи, об'єднання адміністративних справ про визнання протиправними і скасування вказаних постанов, результат розгляду адміністративної справи, а також вищезазначені правові норми, з позивача на користь Державного бюджету підлягає стягненню решта суми судового збору в розмірі 2448,00 грн.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» відмовити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» решту суми судового збору у розмірі 2448,00 грн. (дві тисячі чотириста сорок вісім гривень 00 коп.) на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя К. М. Кобилянський
Судді Б. В. Санін
Т. О. Скочок