Справа: № 754/19106/14-а Головуючий у 1-й інстанції:Панченко О.М.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
10 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бужак Н.П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря: Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Деснянському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації у якому з урахуванням уточнень просить визнати незаконною відмову УПФУ в Деснянському районі м. Києва в переведенні ОСОБА_2 з одного виду пенсії на інший з підстав, що за даними пенсійної справи ОСОБА_2 неможливо встановити факт того, що гр. ОСОБА_3 була опікуном ОСОБА_2, на підставі її заяви від 29.07.2014 року затвердженого зразка (аркуш 1, додаток 4 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про відмову ОСОБА_2 в переведенні з одного виду пенсії на інший; зобов»язати УПФУ у Деснянському районі м. Києва перевести її на пенсію у зв»язку з втратою годувальника з моменту її звернення - 29.07.2014 року з зазначеною заявою до управління та виплатити пенсію у зв»язку з втратою годувальника з 29.07.2014 року по 22.12.2014 року; визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про відмову ОСОБА_2 в призначенні державної соціальної допомоги за період з 23.08.2014 року, а також зобов»язати Управління провести нарахування та виплату їй державної соціальної допомоги, як інваліду ІІІ групи з дитинства на підставі положень ст.ст. 1,2 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» з 23.08.2014 року по 22.12.2014 року включно.
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погодившись із зазначеним рішення суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом ІІІ групи, причина інвалідності - захворювання з дитинства, яка встановлена безстроково 14.01.1964 року актом огляду МСЕК, перебувала на обліку Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на пенсії по інвалідності.
29.07.2014 року позивачка звернулася до відповідача з заявою щодо переходу на пенсію у зв»язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду заяви розпорядженням від 07.08.2014 року Управління ПФ України в Деснянському районі м. Києва відмовило позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім»ї з померлим годувальником.
18.09.2014 року позивач оскаржила відмову Управління до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким 17.10.2014 року прийнято рішення про відмову позивачу в задоволенні її скарги на дії Управління ПФУ в Деснянському районі м. Києва.
Відповідно до п. 4 та 5 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім»ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу.
Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв»язку із втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батька.
Відповідно до Постанови Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що при призначенні пенсії крім інших документів надаються довідка про склад сім»ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім»ї з померлим годувальником.
Оскільки, позивачем не було надано документу, що засвідчує родинні стосунки члена сім»ї з померлим годувальником, а саме свідоцтва про шлюб між її батьком та померлою ОСОБА_3, їй було відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника.
23.12.2014 року позивачка повторно звернулася до Управління ПФ України в Деснянському районі м. Києва із письмовою заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника та надала відповідні документи, а саме витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб 23.12.2014 року, з якого вбачається, що гр. ОСОБА_3 взяла шлюб з ОСОБА_4 батьком позивачки.
Відповідно до п. 5 Постанови Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року днем звернення за призначенням (перерахунком), переведенням з виду на вид пенсії вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
На підставі отриманих документів позивача ОСОБА_2 було переведено на пенсію по втраті годувальника з дати подання заяви, а саме з 23.12.2014 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 1.1 ст. 8 Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з Законом та досягли встановленого пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст. 36 Закону, та інші особи, передбачені Законом.
Статтею 44 Закону, а також пунктом 1 Порядку, визначається порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, згідно якого заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до п. 3 ст. 45 Закону передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Згідно п. 1 ст. 47 Закону пенсія призначається та виплачується щомісяця за місцем проживання отримувача пенсій в межах України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 розділу ІІ Положення про Управління Пенсійного фонду України, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (зі змінами) нарахування, перерахунок пенсій відноситься до компетенції УПФУ в Деснянському районі м. Києва, який повинен своєчасно і в повному обсязі здійснювати фінансування та перерахунок пенсій, інших виплат. Пунктом 1.2 розділу Положення передбачено, що Управління у своїй діяльності повинно керуватись Конституцією та законами України, та згідно п. 2.5 розділу ІІ Положення, зобов'язане суворо дотримуватися законних інтересів громадян.
Враховуючи вище викладене, відповідачем Управлінням пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва правомірно відмовлено у призначенні та виплаті ОСОБА_2 пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період часу з 29.07.2014 року по 22.12.2014 року, оскільки до 23.12.2014 року Управління не мало повноважень переводити позивача на пенсію по втраті годувальника.
За таких обставин суд вважає, що дії суб'єкту владних повноважень - УПФ України в Деснянському районі м. Києві та Управління праці та соціального захисту населення Деснянської РДА в м. Києві при здійсненні ними владних управлінських функцій правомірні та здійснені в межах повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 11 березня 2015 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.