26 лютого 2015 року Житомир справа № 806/245/15
категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
за участю секретаря Барібан А.І.,
представників позивача Гуменюка О.В., Коліжук І.О.,
представника відповідача Бех А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блік-Стандарт" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001842200 від 24.12.2014 р.,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Блік-Стандарт" звернулось до суду із вказаним позовом та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0001842200 від 24.12.2014 р. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відносно товариства 08.12.2014 року було складено акт перевірки № 2666/2200/33168104 з питань достовірності визначення суми податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Віст Груп Лімітед" за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 року та з 01.02.2014 по 31.07.2014 року, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 86964 грн. На підставі вказаного порушення податковим органом прийнято повідомлення-рішення №0001842200 від 24.12.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 86496 грн за основним платежем та 43248 грн штрафних санкцій. Однак висновок акту перевірки про порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відповідає дійсності, оскільки за перевіряємий період господарські взаємовідносини з ТОВ "Віст Груп Лімітед" підтверджені належним чином складеними первинними документами та податковими накладними. Також є хибними висновки про нереальність господарських відносин між ТОВ "Блік-Стандарт" та ТОВ "Віст Груп Лімітед" в зв'язку із тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які займались відвантаженням товарів, не є працівниками ТОВ "Віст Груп Лімітед", оскільки перевіряючим органом не встановлено недійсності довіреності на ім'я ОСОБА_5, на підставі якої від імені ТОВ "Віст Груп Лімітед" було укладено договір поставки від 01.01.2013 року № 1-4010/13-к, та не встановлено обставин відсутності повноважень ОСОБА_6, який здійснював відпуск товару. Крім того, чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом та відповідальності за вчинені ним порушення. Враховуючи викладене, прийняте Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області рішення №0001842200 підлягає скасуванню в судовому порядку.
Представники позивача підтримали в судовому засіданні позов із підстав, заявлених у ньому та просили його задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на письмове заперечення (т.1, а.с.94-95).
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та наявні докази у ній, суд приходить до наступного висновку.
Так, за результатами проведеної Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області перевірки ТОВ "Блік-Стандарт" з питання достовірності визначення суми податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Віст Груп Лімітед" за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 року та з 01.02.2014 по 31.07.2014 року, складено акт перевірки від 08.12.2014 року № 2666/2200/33168104 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с.20-27).
Висновком акту встановлено порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 86964 грн, в тому числі по періодах: січень 2013 року - 2361 грн, лютий 2013 року - 5509 грн, березень 2013 року - 3001 грн, квітень 2013 року - 6759 грн, травень 2013 року - 10271 грн, червень 2013 року- 4168 грн, липень 2013 року- 5703 грн, серпень 2013 року- 6134 грн, вересень 2013 року - 5495 грн, жовтень 2013 року - 4282 грн, листопад 2013 року - 3646 грн, грудень 2013 року - 2660 грн, лютий 2014 року- 2439 грн, березень 2014 року - 4308 грн, квітень 2014 року - 5207 грн, травень 2014 року - 8595 грн, червень 2014 року - 5958 грн (т.1, а.с.26).
На вказаний акт товариством до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Житомирськіцй області було подано заперечення від 12.12.2014 року (т.1, а.с.28-31), в ході розгляду якого, висновки перевірки залишились незмінними (т.1, а.с.32-37).
На підставі зазначеного порушення, Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області 24.12.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001842200, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 86496 грн за основним платежем та 43248 грн за штрафними санкціями (т.1, а.с.14).
Порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України виникло за рахунок наступного:
- актом ДПІ у Солом'янському р-ні м.Києва № 4096/26-58-22-08-11/38050901 від 12.09.2014 року про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Віст Груп Лімітед" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Готіка ЛТД", ТОВ "Пак Плюс 2012", ТОВ "Спрінфудс Торг", ТОВ "Регістан ЛТД", ТОВ "Асторг Центр" за період з 01.01.2013 по 31.07.2014 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.22, ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям (т.1, а.с.23);
- проведеним аналізом поданої ТОВ "Віст Груп Лімітед" декларації з ПДВ за період з 01.01.2013 по 31.07.2014 року, встановлено відсутність будь-яких основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності (т.1, а.с.24);
- у видаткових накладних за січень-грудень 2013 року та лютий-червень 2014 року зазначено: "особа, що відвантажила товар - ОСОБА_5", договір поставки № 1-4010/13-к від імені ТОВ "Віст Груп Лімітед" було також укладено ОСОБА_5, однак відповідно до даних звітності 1-ДФ та звітності по ЄСВ ТОВ "Віст Груп Лімітед" ОСОБА_5 не був працівником ТОВ "Віст Груп Лімітед" за період, що підлягає перевірці (т.1, а.с.24);
- відповідно до товарно-транспортних накладних перевезення здійснювало ТОВ "Віст Груп Лімітед". В полі "відповідальна особа товаровідправника" зазначено ОСОБА_6 - завідуючий складом, в полі "особа, що дозволила відпуск" зазначено також ОСОБА_6, однак відповідно до даних звітності 1-ДФ та звітності по ЄСВ ТОВ "Віст Груп Лімітед" ОСОБА_6 не був працівником ТОВ "Віст Груп Лімітед" за період, що підлягає перевірці (т.1, а.с.25).
Перевіряючи спірне податкове рішення №0001842200 від 24.12.2014 року на предмет обґрунтованості його прийняття, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (норми кодексу у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
В контексті вищевказаного роз'яснення, суд відзначає, що реальність проведених операцій позивача з ТОВ "Віст Груп Лімітед" на загальну суму ПДВ в розмірі 86964 грн за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 року та з 01.02.2014 по 31.07.2014 року підтверджується наступними документами:
- укладеним договором поставки товару № 1-4010 від 101.01.2013 року (т.1, а.с.69-70);
- видатковими накладними за: січень 2013 року на загальну суму ПДВ 2360,73 грн; за лютий 2013 року на загальну суму ПДВ 5509,19 грн ; березень 2013 року на загальну суму ПДВ 3000,54 грн; квітень 2013 року на загальну суму ПДВ 6798,06 грн; травень 2013 року на загальну суму ПДВ 10270,81 грн; червень 2013 року на загальну суму ПДВ 4182,07 грн; липень 2013 року на загальну суму ПДВ 5703,02 грн; серпень 2013 року на загальну суму ПДВ 6162,76 грн; вересень 2013 року на загальну суму ПДВ 5494,71 грн; жовтень 2013 року на загальну суму ПДВ 4282,48 грн; листопад 2013 року на загальну суму ПДВ 3646 грн; грудень 2013 року на загальну суму ПДВ 2660,01 грн (т.1, т.2); лютий 2014 року на загальну суму ПДВ 2436,90 грн ; березень 2014 року на загальну суму ПДВ 4738,59 грн; квітень 2014 року на загальну суму ПДВ 5206,65 грн; травень 2014 року на загальну суму ПДВ 8595,22 грн; червень 2014 року на загальну суму ПДВ 5957,73 грн (т.2, т.4);
- товарно-транспортними накладними за досліджуваний період, де в графі "відповідальна особа товаровідправника" зазначено ОСОБА_6 - завідуючий складом, в полі "особа, що дозволила відпуск" зазначено ОСОБА_6 (т.1-2, т.4);
- податковими накладними за: січень 2013 року на загальну суму ПДВ 2360,73 грн; за лютий 2013 року на загальну суму ПДВ 5509,19 грн ; березень 2013 року на загальну суму ПДВ 3000,54 грн; квітень 2013 року на загальну суму ПДВ 6798,06 грн; травень 2013 року на загальну суму ПДВ 10270,81 грн; червень 2013 року на загальну суму ПДВ 4182,07 грн; липень 2013 року на загальну суму ПДВ 5703,02 грн; серпень 2013 року на загальну суму ПДВ 6162,76 грн; вересень 2013 року на загальну суму ПДВ 5494,71 грн; жовтень 2013 року на загальну суму ПДВ 4282,48 грн; листопад 2013 року на загальну суму ПДВ 3646 грн; грудень 2013 року на загальну суму ПДВ 2660,01 грн (т.2, т.3); лютий 2014 року на загальну суму ПДВ 2436,90 грн ; березень 2014 року на загальну суму ПДВ 4738,59 грн; квітень 2014 року на загальну суму ПДВ 5206,65 грн; травень 2014 року на загальну суму ПДВ 8595,22 грн; червень 2014 року на загальну суму ПДВ 5957,73 грн (т.2);
- платіжними дорученнями на загальну суму ПДВ 89305,12 грн (т.3, а.с.205-250; т.4, а.с.1-70).
Досліджені податкові накладні, які відповідно до п.201.10 ПК України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, були видані позивачу в період січня-грудня 2013 року, лютого-червня 2014 року та надавали право на формування відповідного податкового кредиту в сумі 86496 грн та їх юридична дійсність податковою інспекцією не оспорюється.
Що стосується посилання податкового органу на відсутність у ТОВ "Віст Груп Лімітед" будь-яких основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, суд зазначає наступне.
В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до договору аутсортингу, укладеного між ТОВ "Віст Груп Лімітед" (клієнт) та ТОВ "Віст Груп" 20.02.2012 року (діяв до 31.12.2014 року), останнє надає клієнту послуги по управлінню запасами товару, його транспортуванню, складуванню з усіма пов'язаними з цими операціями бізнес-процесами (т.4, а.с.175-180). ТОВ "Віст Груп", в свою чергу було укладено ряд договорів оренди транспортних засобів з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та акти приймання-передачі транспортних засобів (т.4, а.с.182-221). Отже, враховуючи зазначене, у підприємства були в наявності відповідні засоби для зберігання товару, його транспортуванню до ТОВ "Блік-Стандарт", а тому висновок перевіряючих в цій частині є безпідставним та спростовується вищевказаними документами.
З приводу відсутності повноважень на ведення господарських операцій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від імені ТОВ "Віст Груп Лімітед", оскільки вони не є його працівниками, суд вказує, що для ведення господарської діяльності підприємство може використовувати різні способи досягнення найбільшого економічного ефекту, управлінської функції, в тому числі не тільки за рахунок осіб, які є його безпосередніми працівниками згідно трудового договору, а й на основі довіреності чи відповідних господарських та цивільних договорів.
Відповідно до довіреності № 1 від 28.02.2012 року, виданої ТОВ "Віст Груп Лімітед" строком до 01.03.2015 року, останнє уповноважує ОСОБА_5 в якості представника товариства з обсягом відповідних повноважень, що включає в себе право вести справи підприємства, укладати цивільні угоди, підписувати будь-які документи, повязані з збереженням, поставкою товарів (т.4, а.с.181). Враховуючи зазначене, ОСОБА_5 мав право як укладати договір поставки з позивачем № 1-4010/13-к, так і займатись питаннями, пов'язаним з відвантаженням товару, що належав ТОВ "Віст Груп Лімітед". Вказана довіреність є дійсною та її наявність в судовому засіданні не оспорювалась представником відповідача.
Відповідно довідки № 22 від 11.02.2015 року, ОСОБА_6 працює на посаді завідувача складом ТОВ "Віст Груп" (т.4, а.с.174). З огляду на укладений договір аутсортингу, ОСОБА_6 також мав повноваження на відпуск товарів ТОВ "Віст Груп Лімітед", які поставлялись ТОВ "Блік-Стандарт".
Також необхідно зазначити, що згідно акту ДПІ у Солом'янському р-ні м.Києва № 4096/26-58-22-08-11/38050901 від 12.09.2014 року про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Віст Груп Лімітед" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Готіка ЛТД", ТОВ "Пак Плюс 2012", ТОВ "Спрінфудс Торг", ТОВ "Регістан ЛТД", ТОВ "Асторг Центр" за період з 01.01.2013 по 31.07.2014 року - не підтверджено задекларовані ТОВ "Віст Груп Лімітед" податкові зобов'язання з ПДВ по контрагентам -покупцям за даний період в частині поставки по ланцюгу товарів, придбаних у ТОВ "Готіка ЛТД", ТОВ "Пак Плюс 2012", ТОВ "Спрінфудс Торг", ТОВ "Регістан ЛТД", ТОВ "Асторг Центр" (т.1, а.с.96-107).
В своїх запереченнях Бердичівська ОДПІ вказує на те, що правомірність даного висновку підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.12.2014 року № 826/16276/14, відтак податковий кредит позивачем було сформовано незаконно.
Однак, дослідивши текст постанови № 826/16276/14, суд зазначає, що правомірність висновку акту № 4096/26-58-22-08-11/38050901 даним рішенням ані спростовується, ані підтверджується з огляду на відсутність таких позовних вимог, заявлених ТОВ "Віст Груп Лімітед"(т.1, а.с.108-110). Крім того, воно не набрало чинності, а тому немає доказової сили (т.4, а.с.223).
В судовому засіданні представник відповідача не надав доказів щодо нарахувань або збільшення податкових зобов'язань за карткою особового рахунку ТОВ "Віст Груп Лімітед" по контрагентам-покупцям (яким є в тому числі і ТОВ "Блік-Стандарт") або прийняття з цієї підстави владного рішення, яке є дійсним (т.1, а.с.108-110).
Отже, висновки акту ДПІ у Солом'янському р-ні м.Києва № 4096/26-58-22-08-11/38050901 від 12.09.2014 року про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Віст Груп Лімітед" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Готіка ЛТД", ТОВ "Пак Плюс 2012", ТОВ "Спрінфудс Торг", ТОВ "Регістан ЛТД", ТОВ "Асторг Центр" за період з 01.01.2013 по 31.07.2014 року, не можуть бути підставою для зняття суми податкового кредиту позивачу.
В контексті вказаного, суд додатково наголошує, що в податковому законодавстві діє принцип індивідуальної відповідальності кожного платника податків за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Така ж позиція висловлена і в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", згідно якої, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про реальність та товарність господарських операцій між ТОВ "Блік-Стандарт" та ТОВ "Віст Груп Лімітед" на підставі належним чином складених первинних документів, а відтак правомірність задекларованого податкового кредиту в сумі 86496 грн за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 року та з 01.02.2014 по 31.07.2014 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення податкового повідомлення - рішення №0001842200 від 24.12.2014 року, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001842200 від 24.12.2014 р.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 04 березня 2015 р.