ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" березня 2015 р. Справа № 809/772/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
За участю секретаря Дубінської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
до відповідача : ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 4897,76 грн.,-
20.02.2015 року Державна податкова інспекція (далі-ДПІ) у Рожнятівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4897,76 грн.
Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку із несплатою самостійно визначеного платником згідно поданих декларацій податкових зобов'язань із орендної плати за землю, в загальному розмірі 4897,76 грн.
Таким чином, вищевказана сума податкового боргу підлягає до стягнення з відповідача в судовому порядку, як такого, що не погашений у встановлений строк.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, суду подано клопотання, згідно якого ДПІ у Рожнятівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області просить здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності уповноваженого представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі .
Відповідач в судове засідання не з'явився, поштове відправлення з повісткою про виклик до суду у відповідності до приписів ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, направлене ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак повернулося до суду без вручення із відміткою працівника Укрпошти «за закінченням терміну зберігання». В такому випадку у відповідності до ч.11 ст.35 КАС України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою повернене без вручення адресату з незалежних від суду причин. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
За таких обставин, на підставі приписів ч.4 ст.122 та ч.4 ст.128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності сторін.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПК України) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В судовому засіданні встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати на землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів,що настають за останнім календарним днем податкового ( звітного) періоду.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у Рожнятівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію з орендної плати за землю на 2013 рік ( а.с.16-18). Таким чином шляхом подачі вказаної декларації ОСОБА_1 самостійно визначено та узгоджено податкові зобов'язання по орендній платі за землю на 2013 рік. Як вбачається із норм пункту 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Однак, в порушення вимог даної норми Кодексу відповідач у встановлений строк не погасив самостійно визначене податкове зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 4897,76 грн.
Таким чином, до стягнення з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету підлягає податковий борг в загальному розмірі 4897,76 грн Наявність вказаної суми податкового боргу підтверджується дослідженою судом довідкою ДПІ у Рожнятівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 16.02.2015.( а.с.7).
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.
Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.
Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету 4897 ( чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім) грн. 76 коп. податкового боргу з орендної плати за землю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 11.03.2015 року.