"26" лютого 2015 р.Справа № 916/5225/14
за позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси"
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 13 426,75 грн
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: Зуб О.Ю. за довіреністю №01/11-726 від 18.12.2013р.; Зубачова Ю.В. за довіреністю №21/11-102
Від відповідача: ОСОБА_5 за довіреністю №б/н від 01.01.2015р.
У судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Зубачова Ю.В. за довіреністю №21/11-102
Від відповідача: ОСОБА_5 за довіреністю №б/н від 01.01.2015р.
СУТЬ СПОРУ: 26.12.2014р. за вх.№ 5387/14 КП „Теплопостачання міста Одеси" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якій просить суд стягнути з останнього 13 426, 75 грн., з яких 11 340,42 грн. - основний борг, 619,83 грн. - 3% річних, 1466,50 - інфляційні за неналежне виконання умов Договору на постачання теплової енергії № 1362 від 01.06.2009р.
Ухвалою суду від 29.12.2014р. провадження у справі порушено, справі присвоєно №916/5225/14 та розгляд справи призначено у судовому засіданні від 20.01.2015р.
Судове засідання, яке призначено на 20.01.2015р. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, про що зазначено у відповідній довідці.
Ухвалою суду від 10.02.2015р. дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача 13 426, 75 грн., з яких 11 340,42 грн. - основний борг, 619,83 грн. - 3% річних, 1466,50 - інфляційні.
Відповідач позовні вимоги визнає повністю, про що усно заявив у судовому засіданні .
У судовому засіданні від 26.02.2015р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:
01.06.2009р. між КП „Теплопостачання міста Одеси" (надалі - Теплопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - Споживач) укладено Договір на постачання теплової енергії №1362 від 01.06.2009р., згідно з яким Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, які передбачені цим Договором (р. 1 Договору).
Теплова енергія постачається Споживачу на опалення та гаряче водопостачання об'єкта за адресою: АДРЕСА_2 в обсягах згідно Додатку 1 до цього Договору (п. 2.1. Договору)
Права та обов'язки Споживача передбачені у розділі 1 Договору.
Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим Договором (п. 3.2.2. Договору).
Права та обов'язки Теплопостачальної організації передбачені у розділі 4 Договору.
Теплопостачальна організація має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих Теплопостачальній організації не виконанням, або не належним виконанням умов договору з боку Споживача. Збитки відшкодовуються в повному обсязі в незалежності від застосування до Споживача оперативно господарських та штрафних санкцій (п. 4.1.3. Договору).
Облік споживання теплової енергії визначається : на опалення - розрахунковим способом; на гаряче водопостачання - по показникам лічильника (п. 5.1. Договору).
Звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії Споживач надає Теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця (п.5.2. Договору).
Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 652.31 грн. За1 Гкал. діючому на момент укладення договору (п. 6.1. Договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3. Договору).
Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період ( п. 6.4. Договору).
Щомісяця Споживач та Теплопостачальна організація до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується для подальшої оплати У випадку якшо сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків на користь Теплопостачальної організації, Споживач зобов'язаний сплатити його не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. (п.п. 6.5., 6.6. Договору).
Перераховані Споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі (п. 6.7. Договору).
Відповідальність сторін передбачені у розділі 87 Договору.
В разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту коли грошове зобов'язання мало бути виконане (п. 7.2.3. Договору).
Цей Договір набуває чинності з 01.06.2009р. та діє до 31.05.2010р. Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін (п.п. 10.1., 10.3., 10.4. Договору).
Відповідно до Додатку №1 до Договору Теплопостачальна організація постачає Споживачу теплову енергію на об'єкт, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська дор., 76, нежитлові приміщення; теплове навантаження на опалення - 0,00820 Гкал на рік; добове споживання на гаряче водопостачання - 0,00667 Гкал на рік; облік споживання теплової енергії: опалення - розрахунковим способом, гаряче водопостачання - по показникам лічильника. Крім того, у Додатку зазначений орієнтований об'єм поставки теплової енергії на рік. У Додатку №2 зазначені умови припинення подачі теплової енергії.
Позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобов'язання за Договором на постачання теплової № 1362 від 01.06.2009р. шляхом безперервного постачання теплової енергії відповідачу на опалення об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Проте, ФОП ОСОБА_3 виконував умови Договору щодо оплати за спожиту теплову енергію неналежним чином, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованності за період з листопада 2012р. по квітень 2013 р. у розмірі 11 340,42 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивач нарахував останньому 3% річних у розмірі 619, 83 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1466,50 грн.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що між КП „Теплопостачання міста Одеси" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено Договір на постачання теплової енергії №1362 від 01.06.2009р., згідно з яким позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію, а останній зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, які передбачені цим Договором. Теплова енергія постачається Споживачу на опалення та гаряче водопостачання об'єкта за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Відповідно до ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Позивач виконав свої зобов'язання щодо постачання теплової енергії належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
В п. 3.2.2. Договору передбачено, що Споживач (відповідач) зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим Договором.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію, які передбачені п. 3.2.2 Договору, виконував неналежним чином, у зв'язку з чим у ФОП ОСОБА_3 утворився борг в сумі 11 340, 42 грн.
Крім того, у п. 40 Правил користування тепловою енергією", які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007р. передбачено зобов'язання Споживача теплової енергії вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Щодо використаних позивачем цін (тарифів) на теплову енергію, суд встановив їх обґрунтованість.
Положеннями ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
В ст. 189 Господарського кодексу України зазначено, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 Господарського кодексу України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. В силу положень ст. 12 Закону України „Про ціни та ціноутворення" державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
У ст. 5 Закону України „Про теплопостачання" зазначено, що регулювання відносин у сфері теплопостачання має особливості, визначені цим Законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Розглянувши здійснений КП „Теплопостачання міста Одеси" розрахунок заборгованості ФОП ОСОБА_3 за спожиту теплову енергію, господарський суд зауважує, що позивачем були використані такі тарифи: на опалення та на водопостачання - 1015,56 грн. з ПДВ за 1 Гкал за листопад 2012р. - грудень 2013р. (встановлені у Постанові Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №133), 896,98 грн. з ПДВ за 1 Гкал за січень 2014р. - березень 2014р. (встановлені у Постанові Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері комунальних послуг від 31.12.2013р. №493), 1063,58 грн. з ПДВ за 1 Гкал за квітень - травень 2014р. (встановлені у Постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.03.2014р. № 190), застосування яких є обгрунтованим у даному випадку.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Розрахунок 3% річних та інфляційних, який здійснений позивачем, перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 13 426,75 грн.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65009, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, п/р зі спеціальним режимом використання № 26036300035763 в ПАТ „Державний ощадний банк України", філія Одеського міського відділення № 7860, МФО 388078) 11 340 (одинадцять тисяч триста сорок) грн. 42 коп. основного боргу, 619 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 83 коп. 3% відсотків річних, 1 466 (одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн. 50 коп. інфляційних втрат та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному з 02.03.2015р., що підтверджується Довідкою від 12.03.2015р., повний текст рішення по справі № 916/5225/14 складено 12.03.2015р.
Повне рішення складено 12 березня 2015 року.
Суддя С.Г. Власова