ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" березня 2015 р. Справа № 809/4288/14
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.,
За участю секретаря Дубінської І.В.,
представника позивача Созонник Т.Б.,
представника відповідача Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області Яремака Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер»
до відповідачів: Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Управління Державної казначейської служби України в Долинському районі
про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005811500 від 09.12.2014 року та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 35911,00 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю ( далі- ТзОВ) «ТС-Партнер» звернулося з позовом до Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції ( далі-ОДПІ) Головного управління ( далі-ГУ) ДФС в Івано-Франківській області, Управління Державної казначейської служби України в Долинському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005811500 від 09.12.2014 року та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 35911,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «ТС-Партнер», зафіксованими в акті перевірки від 25.11.2014 року, податковим органом було встановлено порушення підприємством приписів п.198.2 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201 ст.201 ПК України, а саме завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року на 35911,00 грн.
На підставі даного акту відповідачем прийнято повідомлення-рішення за № 0005811500 від 09.12.2014 року, яким позивачу на 35911,00 грн. зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали неправомірні, на думку позивача, висновки податкового органу про те, що податкові накладні, які відображають здійснення господарських операцій з ДП «Славське лісове господарство» та ДП «Сколівське лісове господарство» підприємством до складу податкового кредиту за серпень 2014 року включені з порушенням вимог чинного законодавства.
Позивач вважає дані висновки відповідача безпідставними, так як вказані податкові накладні були включені до складу податкового кредиту за серпень 2014 року у відповідності до п.187.1 ст.187, п.202.1 ст.202 ПК України. Крім того реальність здійснення вищезазначених господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами. Таким чином, підставно сформовано податковий кредит за серпень 2014 року за вищевказаними господарськими операціями.
За таких обставин оскаржуване повідомлення-рішення №0005811500 від 09.12.2014 року позивач просить скасувати.
Також на думку позивача підлягає до відшкодування Управлінням Державної казначейської служби України в Долинському районі бюджетна заборгованість з податку на додану вартість в сумі 35911,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві. Позов просила задовольнити.
Представник відповідача Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області в судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у поданому запереченні. Вказав, що податкові накладні, виписані контрагентами ДП «Славське лісове господарство» та ДП «Сколівське лісове господарство» з порушенням вимог чинного законодавства, а саме дати їх виписки. Таким чином вказані накладні не підлягають включенню до складу податкового кредиту за серпень 2014 року, а відтак податковим органом правомірно зменшено позивачу розмір від'ємного значення ПДВ та відповідно винесено оскаржуване повідомлення-рішення. В задоволенні позову просив відмовити.
Представник відповідача Управління Державної казначейської служби України в Долинському районі в судове засідання не з'явився. Суду подано письмове заперечення проти даного адміністративного позову, в якому зазначено, що відсутні підстави для проведення бюджетного відшкодування у відповідності до п.200.13 ст.200 ПК України, оскільки висновків Долинської ОДПІ з визначенням розміру суми відшкодування ТзОВ « ТС-Партнер» ПДВ з бюджету за серпень 2014 року до відповідача не надходило.
Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлені наступні обставини.
Долинською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТС-Партнер» ( код ЄДРПОУ 37042732) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року.
За результатами перевірки складено акт за №2458/09-05-15/37042732 від 25.11.2014 року, в якому посадовими особами ДПІ зафіксовано, що позивачем на порушення п.198.2 ст.198, п.200.3 ст.200, п.201 ст.201 ПК України на 35911,00 грн. завищено розмір від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення №0005811500 від 09.12.2014, яким позивачу на 35911,00 грн. зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Судом встановлено, що згідно біржової угоди купівлі-продажу лісоматеріалів №334-ЛА/06-14 від 10.06.2014 року, позивачем придбано у ДП «Славське лісове господарство» ( код ЄДРПОУ 992384) пиловник хвойний на загальну суму 28128,90 грн. ( ПДВ-4166,67 грн.)
Згідно біржових угод купівлі- продажу лісоматеріалів №327-ЛА/06-14 та №332-ЛА/06-14 від 10.06.2014 ТзОВ «ТС-Партнер» придбано у ДП «Сколівське лісове господарство» ( код ЄДРПОУ 992472) пиловник хвойний на загальну суму 190467,66 грн.( пдв-31744,61 грн.) При цьому в п.5 вказаних Угод зазначено, що покупець здійснює оплату за фактично отриманий товар протягом трьох банківськівських днів з моменту отримання рахунку від продавця.
Реальність здійснення вищевказаних господарських операцій підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема податковими накладними №14 від 14.08.2014, №5 від 01.08.2014, № 11 від 04.08.2014, №40 від 08.08.2014, №81 від 14.08.2014, № 118 від 18.08.2014, №138 від 21.08.2014, №146 від 22.08.2014, №173 від 29.08.2014 (а.с.56-63), товаро-транспортними накладними ( а.с.64-83), а здійснення перерахунку коштів за придбаний товар-платіжними дорученнями № 3159 від 13.08.2014, № 3117 від 04.08.2014, № 3158 від 13.08.2014, № 3185 від 20.08.2014, № 451 від 26.08.2014 ( а.с.84-85 ).
За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2014 року сум ПДВ, обчислених із вартості товарів, придбаних у ДП «Славське лісове господарство» та ДП «Сколівське лісове господарство» в зв'язку із порушенням вказаними контрагентами порядку заповнення податкових накладних, а саме те, що дата їх виписки здійснена не у день виникнення податкових зобов'язань, з огляду на нижченаведене.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від - 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.
Як слідує із змісту вказаних правових норм наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.
Таким чином для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема повинні відображати реальні товарні операції.
Отже, оскільки податковим органом не наведено жодних обставин, які б свідчили про ненастання реальних правових наслідків за вищевказаними господарськими операціями, то позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за серпень 2014 року суми ПДВ, обчислені із вартості товарів, придбаних у ДП «Славське лісове господарство» та ДП «Сколівське лісове господарство».
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України ( бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначено ст.200 Розділу V Податкового Кодексу(далі-ПК) України за № 2755-VI від 02.12.2010 року.
Згідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У відповідності до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.( п.200.3 ст.200 ПК України).
Згідно п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше :дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином суми податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування платником податку формується правильно, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що податковим органом безпідставно зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, а відтак податкове повідомлення-рішення №0005811500 від 09.12.2014 підлягає до скасування, як таке ,що винесене Долинською ОДПІ без наявності правових підстав.
Щодо заявлених позивачем позовних вимог до Управління Державної казначейської служби України в Долинському районі про здійснення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 35911,00 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 ст.200 ПК України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів відшкодовує платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення( випуску) казначейського фінансового векселя ( за згодою платника податку) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Таким чином, оскільки Управлінням Державної казначейської служби України в Долинському районі не отримано від Долинської ОДПІ висновку про проведення ТзОВ «ТС-Партнер» бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2014 року, то в даному випадку позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу- відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, слід стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ТС-Партнер» 913,50 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 3647 від 19.12.2014. ( а.с.3).
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.с.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення №0005811500 від 09.12.2014 року скасувати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» ( код ЄДРПОУ 37042732) 913 ( дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судових витрат.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 06.03.2015 року.