04 березня 2015 року Справа № 876/13197/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Лебедя Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів, до якої приєдналося Головне управління Державної казначейської служби у Волинській області, на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Ягодинської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною і скасування картки відмови та стягнення надмірно сплачених платежів,
У вересні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просила визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - Картка відмови) від 07.06.2013 року № 205070000/2013/00068 Ягодинської митниці Міндоходів (далі - Митниця) та стягнути на її користь надмірно сплачені митні платежі на загальну суму 32521,44 грн. із Державного бюджету України.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі № 803/1910/13-а позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Митниця просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що для здійснення митного контролю та митного оформлення 07.06.2013 року до підрозділу митного оформлення митного поста «Луцьк» декларантом ФОП було подано митну декларацію № 205070000/2013/031682 від 07.06.2013 року, її електронну копію, комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення, серед яких і декларацію митної вартості форми ДМВ-1 та її електронну копію.
Внаслідок перевірки митним інспектором було встановлено, що за цим же контрактом № 8/2013/ВЕ від 23.01.2013 року раніше, а саме 21.05.2013 року, було прийняте рішення про коригування митної вартості 205000006/2013/000037/1.
При здійсненні митного оформлення вантажу за митною декларацією Митницею було встановлено, що згідно з ціновою інформацією ЄАІС Державної митної служби України митна вартість товару «грудинка свинна Деллі на кості морожена, з прошарками сала та з шкірою, необвалена...» становила 2,6686 євро/кг.
Тому при здійсненні митного оформлення 07.06.2013 року митним інспектором не було учинено жодного запису у графу «Для відміток митного органу» ДМВ №205070000/2013/0311682, у тому числі - запис «митну вартість визнано».
У відповідності до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК) митним органом було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та заповнена Картка відмови № 20507000/2013/00068 з причин:
невідповідність граф 12, 45 митної декларації вимогам ст. 53 МК;
отримання рішення про визначення митної вартості №205000006/2013/000037/1 від 21.05.2013 року.
Результати проведеної з декларантом процедури консультацій та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному, відображені у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів 21.05.2013 року №205000006/2013/000037/1.
Митну вартість товару було визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної у Митниці.
У зв'язку із наявністю прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості № 205070000/2013/000037/1 від 21.05.2013 року по цьому ж контракту № 8/2013/ВЕ від 23.01.2013 року та цьому ж товару, а саме «грудинка свинна Деллі на кості заморожена, з прошарками сала та з шкіркою, необвалена...» та неврахування декларантом скоригованої митної вартості товару та методу визначення митної вартості відповідно до даного рішення, під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару за митною декларацією №205070000/2013/031682 від 07.06.2013 року митний орган правомірно виніс Картку відмови № 205070000/2013/00068.
Представник Митниці у ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив скасувати постанову суду першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову ФОП.
Представник позивача у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість доводів апелянта щодо правомірності винесення оспорюваної Картки відмови та визнав вимоги апелянта у частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету надмірно стягнених митних платежів.
Представник Головне управління Державної казначейської служби у Волинській області на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги ФОП, суд першої інстанції виходив із того, що 07.06.2013 року на підставі зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2013 року № 8/2013/ВЕ, укладеного між ФОП та фірмою «Goemaere NV» (Гумар НВ, Бельгія), інвойсу від 04.06.2013 року № 6018 позивач ввезла на територію України товар - «грудинка свинна Деллі на кості морожена, з прошарками сала та зі шкірою, не обвалена», без вмісту спецій, солі та інших приправ, без консервування, без харчових добавок, без кулінарної та теплової обробки, кількістю 20175 кг та вартістю 41358,75 євро, визначеною у інвойсі, тобто за ціною 2,05 євро за 1 кг.
Для митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, позивачем було надано контракт від 23.01.2013 року № 8/2013/ВЕ; інвойс від 04.06.2013 року № 6018; вантажно-митну декларацію від 07.06.2013 року № 205070000/2013/031682; декларацію митної вартості від 07.06.2013 року № 205070000/2013; міжнародну товар-транспортну накладну (СМR) від 04.06.2013 року № 1815461; сертифікат про походження товару від 06.06.2013 року № PL/MF/AF 000052; ветеринарне свідоцтво ВРД-00 №370159 від 07.06.2013 року; сертифікат якості від 04.06.2013 року; контракт на перевезення товару від 03.01.2013 року № 2/2013/PL; довідку про транспортні витрати від 07.06.2013 року; довідку про відсутність страхування товару від 07.06.2013 року № 204; декларацію країни відправлення №13ВЕЕ0000022431162 від 04.06.2013 року; прас-лист від 03.06.2013 року; калькуляцію від 03.06.2013 року; висновок державної санітарно епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/3401 від 28.01.2013 року, а також інші документи, зазначені в графі 44 ВМД.
У графах 12, 45 ВМД ФОП вказала митну вартість товару, визначену за ціною контракту, яка становить 451480,34 грн. або 43 058,75 євро (41 358,75 євро - заявлена вартість товару, тобто 2,05 євро за кілограм, та 1700,00 євро - вартість перевезення товару, включаючи навантаження, розвантаження).
07.06.2013 року Митницею позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови №205070000/2013/00068 у зв'язку з невідповідністю заповнення граф 12, 45 митної декларації вимогам статті 53 МК, отримання рішення про визначення митної вартості № 205000006/2013/000037/1 від 21.05.2013 року.
При цьому окремого рішення про коригування митної вартості товару інспектором не приймалось.
Згідно з рішенням № 205000006/2013/000037/1 від 21.05.2013 року Митницею було визначено митну вартість товару, що надійшов на адресу суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності згідно від 23.01.2013 року № 8/2013/ВЕ, укладеного між ФОП та фірмою «Goemaere NV» (Гумар НВ, Бельгія), інвойсу від 17.05.2013 року № 5231 за ціною 2 6686 євро/кг. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю, визначеною декларантом за першим методом, складає 0,619 євро/кг на загальну суму 10 780,25 євро.
Позивачем 07.06.2013 року з метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, було подано нову ВМД №205070000/2013/031805, вказавши у графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведену у рішенні Митниці. Митне оформлення було проведено за резервним методом, товар випущено у вільний обіг із застосуванням гарантійних зобов'язань у порядку передбаченому розділом Х МК.
Також позивачем митному органу було подано МД-2 №205070000/2013/031805 від 07.06.2013 року, де у графі 44 було зазначено рішення про коригування митної вартості товару від 21.05.2013 року №205000006/2013/000037/1 згідно з вимогою старшого інспектора митниці, зазначеною в картці відмови.
Декларуючи договірну вартість товару згідно ВМД №205070000/2013/031682 від 07.06.2013 року, позивач керувався умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу № 8/2013/ВЕ від 23.01.2013 року. Для підтвердження митної вартості товару позивачем було надано митному органу всі документи, передбачені статтею 53 МК, що дають можливість визначити митну вартість за першим методом визначення митної вартості.
Посадовою особою митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості (ДМВ-1 №205070000/2013 від 07.06.2013 року) інспектором запис про необхідність подання додаткових документів не зроблено.
Митницею не подано жодного доказу того, що в митниці виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості застосувати перший метод визначення митної вартості товару.
Крім того, при винесенні картки відмови відповідач повинен був обґрунтувати неможливість застосування інших 5 методів визначення митної вартості товарів.
Підставою для відмови в прийнятті митної декларації митним органом зазначено, що графи 12, 45 митної декларації заповнені не у відповідності до вимог статті 53 МК України з огляду на отримання ФОП рішення про визначення митної вартості товару №205000006/2013/000037/1 від 21.05.2013 року.
Посилання Митниці на наявність рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2013/000037/1 від 21.05.2013 року судом до уваги не береться, оскільки позивач не погодився з ним та оскаржив його в судовому порядку.
На думку суду, Митницею при здійсненні митного оформлення товару за поставкою від 07.06.2013 року повинне прийматись окреме рішення про коригування митної вартості товару, оскільки правовідносини за даними поставками мають індивідуальний характер.
Відповідно до матеріалів справи ФОП надмірно сплачено платежів на суму 32 521,44 грн., а тому вказана сума підлягає поверненню з Державного бюджету.
Даючи правову оцінку постанові суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з приписами ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Згідно зі ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 07.06.2013 року на підставі зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2013 року № 8/2013/ВЕ, укладеного між ФОП та фірмою «Goemaere NV» (Гумар НВ, Бельгія), інвойсу від 04.06.2013 року № 6018 позивачем було ввезено на територію України товар «грудинка свинна Деллі на кості морожена, з прошарками сала та зі шкірою, не обвалена» у кількості 20175 кг за ціною 2,05 євро за 1 кг.
Для митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, позивачем було надано відповідний пакет документів.
Митницею 07.06.2013 року було відмовлено у митному оформленні вказаного товару та видано ФОП Картку оспорювану відмови №205070000/2013/00068 у зв'язку із невідповідністю заповнення граф 12, 45 митної декларації вимогам статті 53 МК та отримання рішення про визначення митної вартості № 205000006/2013/000037/1 від 21.05.2013 року без прийняття окремого рішення про коригування митної вартості товару.
При цьому посадовою особою митного органу у графі «Для відміток митниці» ДМВ-1 №205070000/2013 від 07.06.2013 року ФОП запису про необхідність подання додаткових документів не зроблено.
У ході апеляційного розгляду Митницею не заперечувалося те, що підставою для відмови ФОП в прийнятті вказаної митної декларації було отримання позивачем рішення про визначення митної вартості товару №205000006/2013/000037/1 від 21.05.2013 року по цьому ж контракту № 8/2013/ВЕ від 23.01.2013 року та цьому ж товару («грудинка свинна Деллі на кості заморожена, з прошарками сала та з шкіркою, необвалена...») та неврахування декларантом скоригованої митної вартості товару та методу визначення митної вартості відповідно до даного рішення.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання Митниці на наявність рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2013/000037/1 від 21.05.2013 року, оскільки постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 року, яка вступила у законну силу 05.02.2015 року після її перегляду Львівським апеляційним адміністративним судом, дане рішення відповідача було визнано протиправним та скасовано.
З огляду на це, на переконання апеляційного суду, позовні вимоги ФОП щодо визнання протиправною та скасування Картки відмови від 07.06.2013 року № 205070000/2013/00068 Митниці є обґрунтованими і підстав для скасування постанови суду першої інстанції у цій частині немає.
Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 301 МК помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері фінансів.
20 липня 2007 року Державною митною службою України було прийнято наказ №618, яким затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок).
Згідно з ч. 2 розділу 1 Порядку ним визначено процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у ст. 264, ч. 4 ст. 284 МК та в міжнародних договорах України.
Відповідно до п. 1 розділу 3 вказаного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Пункт 2 та 3 розділу 3 вказаного Порядку зазначає, що заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
В подальшому, для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.
На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком.
Тому слід погодитися із доводами Митниці про те, що встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд першої інстанції не вправі був підміняти митний орган, стягуючи з Державного бюджету надмірно сплачені з такої вартості суми мита та ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.
Тому у цій частині вимоги апелянта є обґрунтованими, а отже постанову слід скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог ФОП ОСОБА_4
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів, до якої приєдналося Головне управління Державної казначейської служби у Волинській області, задовольнити частково.
Скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі № 803/1910/13-а у частині задоволення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнути на її користь надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 32521 (тридцять дві тисячі п'ятсот двадцять одна) грн. 44 коп. та прийняти нову, якою у задоволенні таких позовних вимог відмовити.
У решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук
Постанова у повному обсязі складена 05 березня 2015 року.